Практичні завдання

Завдання 1. Чи є взаємозамінними наведені нижче синоніми? Поясніть відтінки їх значення й особливості лексичної сполучуваності на прикладах. Використовуйте посібник “Культура мови на щодень” за редакцією С. Я. Єрмоленко.

Зміст – значення – суть – сутність – сенс; істотно – суттєво; інтерв’ю – бесіда; вирішення – розв’язання; брифінг – прес-коференція; багато – чимало; відносини – взаємини – стосунки – ставлення; відзначити – зауважити – звернути увагу; видатний – визначний – відомий; галузь – сфера – ділянка – царина – терен; домагатися – добиватися – досягати; неординарний – оригінальний – непересічний; наголосити – підкреслити; роль – значення; повинен – має – мусить; у рамках – у межах; обопільний – взаємний.

Завдання 2. Визначте, який із двох запропонованих синонімів відповідає нормам сучасної української мови. Скористайтеся посібником “Культура слова: Мовностилістичні поради” О. Д. Пономарева.

Малочисленні – нечисленні; багаточисленні – численні; вищий – вищестоящий; нижчий – нижчестоящий; співпадати – збігатися; співставляти – зіставляти; інакодумець – інакомислячий; навчальний – учбовий; малоімущий – малозабезпечений; скарбниця – казна; суперечність – протиріччя; цукровий діабет – сахарний діабет; вантаж – груз; баня – купол; зміняти – зраджувати.

Завдання 3. Перекладіть українською мовою. Доберіть синоніми до українських відповідників.

Напоследок, напрасный, витиеватый, виднеться, благоухать, бесспорный, акцентировать, вереница, язвить, вероятность, головокружительный, дальновидность, заточение, яркий, затея, затруднительный, избыточный, игнорирование, кратковременный, невероятный, неимущий, обоюдность, ощутимый, падкий, подстрекатель, подходящий, своеобразный, славить, радоваться, согласен, совершенство, притязательный, тщеславие, угрызение, фамильярничать, ходатайствовать, чудный, шуршание, эпидемия, юморист.

Завдання 4. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок відповідні за значенням слова. Скористайтеся посібником “Культура слова: Мовностилістичні поради” О. Д. Пономарева.

(Барви, фарби) квітучої весни; (безпечність, недбалість) пішохода; боротися з сумнівами, (коливаннями, ваганнями); (заставляти, змушувати) дипломатичних представників; (велика, крупна) промисловість; (будь-яке, любе) втручання; в науковій (області, галузі, царині); палата (общин, громад); дебати (розгоряються, накалюються); (скасовувати, відміняти) рішення; розповсюджувати, поширювати (досвід, пресу); брифінг (триває, продовжується); (наказувати, карати) злочинців; (парубоцькі, холостяцькі) мандрівки; піти до віщунки (поворожити, погадати); потяг (торкається з місця, рушає з місця); болі в (ділянці, області) нирок; (велике, крупне) каміння; олійні (барви, фарби); (головка, качан) капусти, кукурудзи; рослинне (-а), вершкове (-а) масло, олія; голубці – друга (страва, блюдо).

Завдання 5. Доповніть синонімічні ряди. Введіть слова в словосполучення. Поясніть на прикладах, чи можлива сполучуваність слів усього синонімічного ряду з одним і тим самим словом. Скористайтеся “Словником синонімів української мови”.

Зразок. Викликати (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану) – збуджувати, породжувати, навіювати. Напр.: викликати регіт, збуджувати цікавість, породжувати впертість, навіювати сум.

1. Хвилювати (виводити когось з душевної рівноваги, викликати тривогу, робити неспокійним) – непокоїти...

2. Надіятися (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного) – гадати...

3. Доводити (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами) – обґрунтовувати...

4. Приховувати (що) (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці) – критися (з чим)...

5. Охоплювати (кого, що) (повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту) – оволодівати (ким, чим)...

6. Свідчити (про що) (бути доказом чого-небудь) – підтверджувати (що)...

7. Дратувати (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття) – нервувати...

8. Минати (про час, пору життя, події тощо – наближатися до кінця, завершуватися) – линути...

9. Настати (про час, пору, явище, подію тощо – розпочатися) – прийти...

10. Стигнути (про плоди рослин – досягти зрілості) – спіти...

Завдання 6. Згрупуйте синонімічні ряди за принципом зростання ступеня ознаки. Встановіть, користуючись словниками, відмінність у значенні між словами синонімічного ряду.

Тихе, погідне, примовкле, сонне, дрімотливе, нерухоме, недвижне, штильове, безвітряне, гладеньке, дзеркальне, неспокійне, хвилясте, схвильоване, розгойдане, бурливе, розбурхане, збурене, невгаваюче, невсипуще, примхливе, пінисте, піняве, спінене, ревуче, розшумоване, штормове, шквальне, ураганне.

Завдання 7. Розкрийте відтінки значень слів-синонімів. Визначте, до яких груп (семантичної, стилістичної, семантико-стилістичної) вони належать. Складіть твір-опис “Мій перший день в університеті”, використовуючи подані синоніми.

Іти – простувати, прямувати, ступати, мандрувати, топати, тупцювати, крокувати, марширувати, виступати, пливти, шурувати, чимчикувати, грясти, теліпатися, шурувати, тарабанитися.

Говорити – промовляти, казати, вимовляти, балакати, мовити, повідати, ректи, баяти, тягнути, цідити, чеканити, гриміти, видавлювати, хрипіти, скрипіти, стогнати, хлипати, сичати.

Завдання 8. У наведених реченнях підкресліть перифрази, назвіть їхні еквіваленти, поясніть значення та художньо-естетичну функцію.

1. Українцям завжди є ким пишатися, і це вкотре довів наш співвітчизник, кумир мільйонів хлопчиків, що не розлучаються з футбольним м’ячем. Відтепер за кожним маневром “сімки” на зеленому газоні, за кожним ударом Андрія (Шевченка – Л. П.) як неперевершеного “світила” стежитиме ще численніша гвардія юних “соняшників”. І в рідній Україні, і скрізь, де культивують його величність Футбол (Ст. – 2003. – № 22). 2. За тієї нещадної, єзуїтської доби, яку Губерман блюзнірськи називає “замєчатєльним врємєнєм”, справжні лицарі честі й сумління зазнавали переслідувань і поневірянь, але знали за віщо страждають, тож не уникали обраної стезі (Ст. – 2003. – № 7). 3. О. Довженко: “Ми, рештки українських культурних працівників, – христосики на Голгофі...”. 4. Порівняно з попередніми раллі погіршилися результати “головного синоптика України” Руслани Писанки і співачки Росави (Ст. – 2003. – № 11). 5. Інакше кажучи, Москва запропонувала Києву в обмін на політичні й економічні преференції передати їй ексклюзивне право представляти українські інтереси в діалозі із Заходом – розрахунок, як доводить вся практика російсько-українських відносин, помилковий (ШП. – 2003. – № 49). 6. На вулиці Банковій в Києві, як майже завжди, на пропозицію “старшого брата”... пристали. 7. Отже наші “північні друзі” й не приховують того, що не в їхніх стратегічних інтересах міцна й сильна Українська держава (ШП. – 2003. – № 49). 8. Через всесоюзну пресу добився (Б. Олійник – Л. П.) відміни будівництва АЕС у Криму та каналу, яким мала б потекти в наші степи брудна вода із “стічної канави Європи” – Дунаю. 9. Невже двадцятиразове зниження митної вартості (скажімо, взуття) не викликає сумніву у “дозорної” служби щодо “явної невідповідності митної вартості реальним цінам?” 10. Більше того, з огляду на скруту з імпортом-експортом, здається, ще не скоро наша легка промисловість справлятиме вплив на європейські процеси у галузі чобітка або спідниці (Ст. – 2003. – № 42). 11. Любителі “кайфу” гинуть від передозування та інфекцій, що заносять собі брудними шприцами. 12. Невже представники гуманної професії не розуміли, що вони коять і в які руки можуть потрапити наркотики? (Ст. – 2003. – № 7). 13. І водночас керівництво металургійного гіганта дуже чітко протягом останніх 2 – 3 років проводило політику щодо збільшення частки внутрішнього ринку (ЗП. – 2003. – № 195–196). 14. До речі, хто тепер буде головним міліціонером Запорізької області поки що невідомо навіть на рівні чуток. 15. В усякому разі, стверджують знаючі люди, сюди набагато зручніше добиратися ніж, скажімо, до традиційно відомої високими врожаями “другого хліба” Західну Україну (ЗС. – 2003. – № 172).

Завдання 9. На основі аналізу мови сучасних газет визначте, в яких тематичних сферах найчастіше відбувається перефразування. Підберіть приклади перифраз різних тематичних груп.

Завдання 10. Випишіть з преси 5 – 7 речень, до складу яких входять евфемізми. Поясніть їх значення та художньо-естетичну функцію.