- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
Об’єм земляних робіт і баланс земляних робіт розраховують в процесі розробки варіанту ВП після визначення висотного положення проектних поверхонь території, а при графоаналітичних методах – одночасно. Метод розрахунку залежить від способів зображення існуючого і проектного рельєфу. При вирішенні ВП методами проектних горизонталей і відміток об’єми підраховують, попередньо виконав картограму земляних робіт. Для цього на підоснову плану ВП наносять координаційну сітку зі сторонами квадрату від 20 до 200м. Розмір сторони назначають виходячи з масштабу креслення, перетинів рельєфу і вимагаємої точності підрахунку. На крупно масштабних планах приймають сітку з кроком 20*20, а на дрібномасштабних до 200*200. На пересіченій місцевості вибирають менший крок, на території зі спокійним рельєфом більший крок.
Розрахунки по сітці з малим кроком забезпечують більш точні результати близькі до фактичних об’ємів земляних мас, але при цьому зростає трудоємність проектування.
На картограмі в кутах перетину сітки наносять червоні, чорні і робочі відмітки. Останні залишають зі знаком „+” в насипу, ”-” в виїмці.
В квадратах з робочими відмітками різних знаків наносять лінію нульових робіт – це границя, поділяюча площі підсипки і зрізки ґрунту.
Положення нульових точок на плані визначають використовуючи подобу трикутників, отриманих в вертикальному перерізі по осях сітки. Горизонтальні проекції закладення насипу і виїмки визначаються за ф-ми:
l1=+l*h1/(h1+h2)
l2= -l*h2/(h1+h2)
h1 і h2 –робочі відмітки насипу і виїмки в кутах квадрату (м);
l – сторона квадрату
l1,l2 – відстань від лінії нульових робіт до кутів квадрату.
Об’єми робіт 2-мя методами:
- метод квадратів
- метод трикутних призм
В першому розглядають повні і неповні квадрати.
Повні – це квадрати з робочими відмітками одного знаку.
Неповні – з різними знаками.
Лінія нульових робіт поділяє квадрат на 2 фігури:
V= ±A∑hi /n
A – площа основи фігури
hi – робочі відмітки
n – число точок, які мають робочі відмітки включаючи нульові.
Геометричний об’єм повного квадрату:
V= ±l²∑hi /4
В неповних квадратах лінія нульових робіт відсікає фігури у вигляді призм або пірамід, в основі яких лежить трикутник чи трапеція.
Розрахунок по другому методу дає більше наближення результатів до реальних об’ємів, при цьому кількість обчислень збільшується вдвічі.
Діагоналі проводять суміщуючи з направленням горизонталей.
В повних призмах геометричний об’єм обчислюється:
V= ±l²∑hi ;
В неповних призмах, спочатку визначають баланс об’єму виїмки і насипу, робочі відмітки проставляють з їх знаками:
Об’єм трикутної піраміди:
Vпир =l³³ /{6(h1+h3)*(h2+h3)}
Геометричний об’єм дорівнює:
Vпр =V-Vпир
При проектуванні ВП методом профілів, об’єми земляних робіт підраховують використовуючи креслення профілю і плану території. Площу перерізу підсипки чи зрізки визначають безпосередньо на профілі. Фігури утворені проектною чи існуючою лінією рельєфу мають вид трикутників чи трапецій.
Загальна площа насипу чи виїмки визначається:
A= ±∑li(hi-1+hi)/2
А – загальна площа насипу чи виїмки
hi-1, hi – робочі відмітки сусідніх точок.
При проектуванні лінійних споруд геометричний об’єм насипу чи виїмки визначають як :
V= ±Ad
d- довжина споруди
На незабудованих територіях:
V= ±∑L(Ai-l +Ai)/2
V- загальний об’єм насипу і виїмки території
Ai-l ,Ai – площа виїмки чи насипу на i–му профілю.
L – відстань між 2 суміжними точками.
Баланс земляних мас:
Складають проектуючи ВП лінійних споруд і територій. Баланс формують по ґрунту природної щільності. В нього включають маси витіснені фундаментами і підвалинами будівель, підземними комунікаціями і конструкціями доріг, об’єми на відкосах великої крутизни, підсипки і зрізки на території.
Описані властивості (при розпушенні ґрунту) характеризуються коефіцієнтом залишкового розпушення, а об’єм
ґрунту в щільному тілі.
Vг.н.=Vн/ko.p.
Vн - геометричний об’єм насипу
ko.p. – коефіцієнт залишкового розпушення (%)
Об’єм ґрунту витісненого підземними частинами споруд і будівель розраховують за їх проектами.
Для будівель:
Vб= ±ah
а – площа будівлі по зовнішньому обміру фундаментів з врахуванням проходів по периметру (м2).
h – глибина закладення фундаменту
При підрахунку об’ємів робіт для підземних комунікацій не враховують зворотню засипку, а тільки ґрунт витіснений конструкціями.
Vп.к. =+(ат*lт+∑akhk)
ат – площа поперечного перерізу трубопроводу
lт – довжина комунікації (трубопроводу )
ak – площа горизонтального перерізу вертикальних елементів
hk – глибина закладення конструкцій вертикальних елементів
Об’єми ґрунту витіснені коритами дорожнього одягу:
Vkд=+dhglg
d – ширина дороги
hg – товщина конструктивного шару дороги
lg – довжина дороги
В балансі земляних мас об’єми визначені по сітці картограми доповнюють об’ємами ґрунту на відкосах великої крутизни. При складному рельєфі така деталізація необхідна.
Об’єми ВП зводять в спеціальні таблиці (баланс земляних мас).