- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
6. Рельєф територій, схили місцевості:
Рельєф зображають на планах території умовними лініями (горизонталями), які поєднують на вертежі точки однакових висот.
Такі лінії являються горизонтальними проекціями перерізу рельєфу системи паралельних площин, розташованих друг над другом з певним кроком. Крок характеризує різницю відміток між сусідніми горизонталями і носить назву перетинів рельєфу.
На плані місцевості існуючу денну поверхню позначають існуючими чорними горизонталями, а проектні – червоними горизонталями.
Їх взаємне роз положення визначають уклони поверхні і особливості форм рельєфу, водорозподільні лінії і найбільш низькі місця, де концентрується поверхневий відтік.
Про уклони рельєфу судять по закладенню горизонталей – відстані між ними в плані. Найбільший уклон мають ті ділянки, на яких закладення горизонталей буде найменшим.
Уклон місцевості i виражають в % чи %º . Його розраховують між двома фіксованими точками:
i=100Δh/l (%),
i =1000Δh/l (%º).
При визначенні уклону території між двома точками які не знаходяться на горизонталі їх відмітку обчислюють інтерполяцією. За основу беруть відмітки 2-х горизонталей між якими лежить точка.
В залежності від стадійності проектування назначають детальність зображення і масштаб плану. Розроблюючи схему ВП генплану міста використовують топографічний план в масштабі 1:5000, з кроком горизонталей 1м,
а в проектах планування забудови окремих районів міста топографічний план в масштабі М 1:2000 і з кроком горизонталей 0,5 або 1м.
Технічні і робочі проекти планування і забудови окремих ділянок розроблюють на топографічних планах в М 1:500, де поверхня нівелірується по сітці 20*20 з позначенням відміток по її кутам.
На реконструйованих міських територіях додатково нівелюють і відображують на плані відмітки кутів, входів і полів 1-х поверхів будівель, лотків підземних трубопроводів і кришок колодязів з зручним кроком горизонталей 0,1 0,2 0,5 і 1 м.
Категорії місцевості за енергією рельєфу:
1. Плоско рівнинна: уклони від 2-6%º, енергія рельєфу незначна (від 20 м на 5 км, до 10 м на 100 км). Виділяються окремі височини висотою від 2-5 м і невеликі западини глибиною 1-2 м.
2. Пересічена, рівнинна чи всхолмлена: уклони скатів від 20-30 %º, енергія рельєфу від 175м на 5км до 40м на 100м.
3. Передгірна і гориста: енергія рельєфу від 500 до 900м на 5 км, до 300-500 на 1 км.
4. Високогірна: енергія рельєфу від 3000 на 5км, до 1000 на 1 км. Середні різниці висот між 2-ма водорозділами і тальвегами досягають від 90-300м при відстанях між ними від 200-900м.
Для містобудівного освоєння пригодна місцевість тільки 1 та 2 категорії. В районах, які відносяться до 3 категорії, районні пункти розміщують тільки при наявності окремих ділянок з енергією рельєфу перших 2-х категорій. В районах 4 категорії населені пункти не розміщують.
Для розміщення сельбищних територій найбільш пригодна місцевість від 5-50%º. При великих уклонах накладаються певні обмеження на посадку і етажність будівель, а також на трасіровку вуличної мережі. При уклонах від 5-80 %º багатоповерхову забудову вздовж схилів – затруднітельно, на території з уклонами більше 80%º (до 100-150) можна розміщати лише будівлі з особливими конструктивними схемами (каскадні, терасні) або малоповерхові.
В умовах складного рельєфу для детальної розробки проектування генплану повинен бути проведений геоморфологічний аналіз планувальної території, дозволяючий виявити території з уклонами меншими чи більшими допустимих для розміщення елементів міста. При більшому об’ємі робіт при дифектовці рельєфу приміняють шаблоні закладення.
Кожний масштаб відповідає певному масштабу топооснови, перерізу рельєфу і значенням окремих уклонів.
При більш глибокому аналізі умов рельєфу в межах пригодних для освоєння території виділяють ділянки з різною крутизною схилів. Найбільше виділяють території з градацією уклонів
в %º:
- від 0-30
- від 30-60
- від 60-100
- від 100-150
- більше 150