- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
Природні ландшафти не піддавалися діяльності людини, а антропогенні – ті які піддавалися втручанню людини.
Природні ландшафти підрозділяють на дрібні природно-територіальні комплекси: - місцевості (невеликі ділянки, що характеризуються одним типом рельєфу або спільністю географічного положення).
Місцевості складаються з урочищ (дрібні ландшафтні ділянки, які мають загальний рельєф, мікроклімат, що відрізняється типом рослинності).
Фація – найдрібніша ландшафтна форма. Визначувана при великомасштабній зйомці
Антропогенні ландшафти бувають:
сільський (для потреб людини).
Культурний (створений для сприятливого сприйняття людини).
Велике значення мають культурні міські ландшафти. Ландшафт міста неоднорідний і складається з: - житлової території;
промислової;
курортної.
Поза міською забудовою – міжселищних.
Вони класифікуються по вигляду їх використання:
сільськогосподарські
лісові
техногенні.
Рекреаційний ландшафт – це природний ландшафт призначений і перетворений для рекреаційної діяльності.(відпочинок)
У зв'язку з цим виникають такі поняття як рекреаційні ресурси.(об’єкти і території природного або антропогенного походження які можуть бути використані для різних видів відпочинку.
До заповідних ландшафтів відносять заповідники, які охороняються законом, національні парки, окремі пам'ятники культури, рекреаційні ландшафти обмеженого господарського користування.
Природні ландшафти складаються з наступних складених компонентів : гірничі породи, повітря, вода, грунт, рослинність і тваринний світ. Ці компоненти постійно впливають один на одного утворюючи внутрішні зв'язки ландшафту: відносна стійкість цих зв’язків - важлива умова екологічної рівноваги. Розповсюдження антропогенних дій від одного природного компоненту до іншого також відбувається через внутрішні зв'язки ландшафту.
Природний ландшафт складає основу будь-якого містобудівного об'єкту. Ландшафт двояко впливає на містобудівне рішення. Геометрія ландшафту, що виражається у взаємному розміщенні його різних компонентів, і перш за все – геометрія рельєфу і мережі, гідрографії, безпосередньо впливають на планувальну структуру поселень і регіонів. Наявність корисних копалини продиктувала розміщення промислових об'єктів, річка як шлях сполучення вплинула на структуру мережі населених місць, розміщення придатних. с/г. земель продиктувало місця розташування сільськогосподарських угідь.
Компоненти антропогенних ландшафтів є цілком або частково антропогенними, хоч і похідними від природних компонентів. Виділяють такі види антропогенних ландшафтів: сільськогосподарський, промисловий, сельбищний, рекреаційний, лісогосподарський, водогосподарський. Міський ландшафт – самостійний вигляд, для нього характерний поєднання багатообразних функцій.