- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
садово – паркові ландшафти підрозділяють на:
- лісові; - паркові; - лугові;
- альпійські; - регулярні; - садові.
Лісові – ділять на:
- темнохвойні ( ялина сибірська, ялиця);
- світлохвойні ( сосна, модрина);
- широколисті ( дуб); - дрібнолисті ( берези).
Дубові гаї є основами парків. Береза і хвоя вважа-ються класичними поєднаннями у ландшафтників.
Паркові ландшафти – є перехідними від лісових до лугів.
Парки Англії (поєднання лісу і відкритого лугового простору) класика паркових ландшафтів. Цей ландшафт носить назву англійського.
Звичайно в парковому ландшафті чагарники і дерева представлені гаями, групами і окремими рослинами (солітерами).
Гаї (0,25-0,5га) - насадження, що складаються з однієї породи (як правило ялина, ялиця, клен, береза і т.п ). Гаї призначені для прогляду з 40-50 м. вона повинна оглядатися тільки із зовнішньої сторони, але не зсередини.
Групи рослин – перехідний момент від гаю до трав'янистих рослин. Групи повинні виглядати одним цілим. Вони можуть бути з однієї або декілька різних порід.( клен, граб, дуб, осика, і т.д.) чагарники.
Вільно стоячі дерева ( солітери) – вони повинні володіти вітростійкістю, великою кроною, бути сильними, і красивими.
Лугові ландшафти – зелений щільний килим газону. Вони є найстарішою частиною паркового ланд-шафту. На тлі лугового ландшафту можна виділити інші ландшафти.( у Англії – партерні газони).
Альпійські ( високогірні) ландшафти.
Альпійська гора в асортименті містить високогірні рослини.
Раккарій – квіти між каменями.
Альпійські пейзажі формуються так, чим вище в гору, тим рослини нижче і дрібніше.
Регулярні ландшафти – ( французські сади).
У основі регулярного ландшафту лежить споруда, навколо якої формують парк.
Прийоми угрупування рослинного світу:
-басскеты; (замкнутий геометрично окреслений простір, облямований з усіх боків високими стінами з щільно насаджених дерев. Для збереження форми роблять спец каркас, обвитий в'юнкими рослинами. Застосовують клен, в'яз, липа, граб, ялина, ялівець віргінський, тис. Створюють з одного виду рослин. Дуже щільна посадка.)
-алеї;(розміщення уподовж дороги дерев з однаковим інтервалом. Чим ширша і довша алея, тим могутніше дерева. Алеї можуть бути однорядні і багаторядні.)
- перголы; (споруда, що складається з опор з щаблиною з використанням в'юнких рослин. Їх роблять на південних сторонах будівлі. До них відносять альтанки, арки.)
-альтанка; - живі огорожі;
- бордюри;(призначені для оздоблення доріжок і майданчиків.); -квітники;
-партери (відкрита територія саду або парку відве-дена під газон, квіткове оформлення, скульптури.)
Композиції з використанням фігурної стрижки рослин.( рекомендуються хвойні рослини – ялина, туя, ялівець віргінський, кипарис, модрина; листя – липа, в'яз, граб, бук, клен)
Садові ландшафти – ландшафти, які спеціалізуються на вирощуванні якой-небудь монокультури.
До садових ландшафтів відносяться :
- декоративні сади з плодових дерев, - спеціальні монокультурні сади;
- спеціальні сади ( у цих садах показують флору в певну пору року)
- колекційні сади ( дендрарії).