2. Екологічні фактори розвитку міста.

Слід розрізняти два крупні розділи містобудівної екології. Перший пов'язаний із завданнями охорони природи, другий – із створенням сприятливого місця існування населення і раціонального використання природних ресурсів в процесі виробництва

Екологічні розділи програми проектування повинні включати нормативні показники по планованому стану навколишнього середовища з погляду вимог до стійкості природних комплексів і з санітарно - гігієнічних позицій. Розроблен комплекс гігієнічних нормативів проектування міста (для різних кліма-тичних зон): норми інсоляції, допустимий рівень забруднення повітря і водоймищ, шуму, вібрації і ін. Разом з тим ряд показників не може бути жорстко нормований – в цьому випадку визначає загальне вимоги до формування середовища, соціальну значущість тих або інших характеристик.

На всіх рівнях проектування стоїть мета охорони природного оточення, що вимагає такої організації містобудівних об'єктів, при якій забезпечувався б найменший тиск на природний комплекс. Разом з тим не завжди є данні про гранично допустимі антропогенні навантаження на природний комплекс, при яких зберігається його стійкість. У цих випадках програма може лише зафіксувати необхідність оптимізації виробничих процесів з позицій природоохорони. Природоохоронні завдання фор-мулюються по-різному залежно від рівня проекто-ваного об'єкту. У масштабі крупних територіаль-них систем (крупних регіонів, країни в цілому) необхідно містобудівними засобами сприяти збе-реженню екологічної рівноваги, при якій забезпеч-чується природне відтворення природного ланд-шафту. Засобами рішення такої задачі є планувальні прийоми взаємного розміщення територій ( заповідників, природних парків), що охороняються, і зон активного господарського використання (міст, промислових підприємств, сільсько-господарських угідь), облік при цьому клімату, рельєфу, гідрографії району.

Місто і його найближче оточення значною мірою змінюють природний ландшафт, тому при проек-туванні генплану питання природо охорони завжди стоять в поєднанні із завданнями технічного перетворення ландшафту, для чого служить сис-тема технічних заходів по очищенню басейну, меліорації, інженерній підготовці території і впо-рядкуванню. Центр тяжіння екологічних цілей проектування на цьому рівні переміщається в сферу санітарно-гігієнічну. Тут розв'язуються проблеми створення за допомогою планувальних і технічних засобів середовища сприятливої для жіттєдіяльності населення за санітарно - гігієнічни-ми показниками (стану повітряного басейну, рівню шуму, вібрації).

У завдання охорони і вдосконалення міського середовища входять поліпшення мікроклімату, захист повітряного і водного басейнів і грунтів, захист забудови від шуму вібрації і подібних шкідливих дій, відновлення порушених територій. містобудівними засобами рішення названих завдань є: раціональне зонування територій, трасування магістралей організація забудови, впорядкування і озеленення.

Важливий чинник, що впливає на розвиток міста, - клімат - багаторічний режим погоди, визначений балансом сонячної енергії, залежний від географічної широти і циркуляції повітря, що переносить тепло і вологу. При розробці генплану міста проводиться починниковий і комплексний аналіз кліматичних умов і стану навколишнього середовища.

Особливості місцевого клімату залежать від харак-теристик і стану ландшафтних компонентів, і перш за все від топографії місцевості, в значній мірі визначає і територіальну структуру міста, і вибір планувальних прийомів, і розміщення забудови, її поверховість і форму кварталів і груп.

Облік кліматичних показників в проектуванні міста виражається в показниках інсоляції і вітрового режиму. Облік ведеться з метою створення комфортного місця існування людини, але поєднання специфічних прийомів планування і забудови, що враховує кліматичний режим, створює особливі характерні форми міського середовища, що визначає зовнішність міста.

При слабких вітрах створюється більше задимлення і велика концентрація шкідливих викидів, чим при сильних. Але в багатьох районах сильні вітру є дискомфортним чинником, що погіршує умови життя в місті. Місцеві умови, і пересічений рельєф можуть видозмінювати вітрові характери-тики, підсилювати сильні і ослабляти слабкі вітру.

Важливим чинником розвитку міста є – рельєф. Природно, що розвиваючись, місто вписується в ландшафт, займаючи легко осваєваємі території, обходячи ліси, болота, круті схили. Часто міста в річкових долинах мають форму лінії, на рівнинах – плями, на пересіченом рельєфі – розкиданих плям. Виразний рельєф визначає форму міста. Крутий рельєф ускладнює і здорожує будівництво

Ще одним важливим екологічним чинником роз-витку міста вважаються – водоймища. Вони є важ-ливим кліматоформуючим чинником, змінюючи напрям вітрів, температурний і вологісний режим. Особливо важлива роль водоймищ в містах жаркого сухого клімату. Озеро або водоймище може стати ядром композиції всього плану. Річки і канали не тільки розчленовують місто на окремі частини, але і утворюють траси руху, що забезпечують оптимальне сприйняття міських перспектив, об'єднуючі місто в єдине ціле.