17. Проектування інженерної підготовки міських територій:

Заходи інженерної підготовки по їх характеру і особливостям здійснення ділять на дві групи:

- загальні

- спеціальні

До загальних відносять:

- вертикальне планування

- організацію відводу дощових і талих вод.

Вони являються обов’язковими на територіях з різними природними умовам, за винятком штучно-зрошувальних територій.

Спеціальні заходи інженерної підготовки включають:

- захист території від підтоплення ґрунтовими водами;

- захист територій від затоплення;

- освоєння заболочених територій;

- боротьба з ярами та зсувами;

- відновлення порушених територій;

- боротьба з карстами;

- захист від селевих потоків і впливу сейсмічних явищ.

3 останні заходи відносяться до групи спеціальних і характеризують особі випадки інженерної підготовки.

Загальні і спеціальні заходи інженерної підготовки можуть зустрітися в різних сполученнях відрізняючись як за об’ємом так і по складності.

На сприятливих територіях інженерну підготовку можна звести до min, тобто виконати планування і зробити водовідвід.

На несприятливих територіях передбачають спеціальні заходи (альтернативні варіанти). Так наприклад на територіях підвержених підтопленню розглядають наступні варіанти:

- влаштування захисних дамб;

- суцільна підсипка з метою штучного підвищення поверхні землі вище критичного рівня висотних вод.

На заболочених територіях з торф’яними пластами намічають

інженерну підготовку, якою забезпечують осушення і стабілізацію поверхні. Можливе влаштування меліоративної системи відкритих каналів, зачинених колекторів, дощової каналізації чи підземних дренажів, або підсипку територій.

Комплекс заходів з інженерної підготовки території нового міста встановлюють одночасно з вибором варіанта розміщення функціональних міських зон.

При реконструкції їх намічають розглядаючи пропозиції по удосконаленню складеної планувальної структурі. Для цього на основі карти планувальних обмежень складають схему інженерної підготовки території і прогнозуємого стану навколишнього середовища. При необхідності складають спеціальну схему захисту від небезпечних фізико-геологічних процесів. В схемах відображають проектні заходи з інженерної підготовки і супроводжують пояснювальною запискою, де обґрунтовують містобудівну доцільність і послідовність проведення робіт, яку ув’язують з черговістю освоєння території під забудову, приводять техніко-економічні показники без виконання спеціальних розрахунків захисних інженерних споруд.

Схему інженерної підготовки міста проектують на копії ескізу генерального плану, використовуючи карту планувальних обмежень, при цьому розроблюють пропозиції по зміненню планувальної структури з метою підвищення ефективності рішень інженерної підготовки територій.

Масштаб креслень залежить від величини населеного пункту.

18-19. Проблеми екології та освоєння територій з карстом. Техніко-економічна оцінка природних рішень:

Карст є природнім процесом формування природного ландшафту, його вплив проявляється в регулюванні стоку підземних та поверхневих вод в границях розповсюдження карстових порід. Від складу останніх залежить хімічний склад підземних вод, які в свою чергу впливають на ґрунт та рослинність. В районах з мінеральними джерелами від режиму підземних карстових вод залежить режим джерел, так як продукти вищелачивания карстуючих порід входять до складу мінеральних вод. При освоєнні окремих ділянок під забудову, інженерну підготовку проектують на основі прогнозу можливих змін природних умов не тільки в межах забудованої ділянки, але й на великих територіях, де проявляються гідрогеологічні і гідрологічні особливості карсту.

Карст дуже специфічний, тому екологічні вимоги при виконанні загальних і спеціальних заходів уточнюють на основі ретельного аналізу природних ситуації і довгочасного прогнозу змін водного балансу на території.

Проводячи верт.план. на локальних ділянках закарстованих територій, обмежують висоту шару зрізуємого ґрунту. Зменшення шару ґрунту, перекриваючого карстові відкладення, може стимулювати процес розвитку карсту полегшуючи проникнення до їх товщі поверхневих вод. Разом з тим створення зелених зон в місцях надмірного зволоження дозволяє використовувати дренуючу здібність карсту, створюючи сприятливі умови для розростання зелених насаджень.

Господарське значення карсту (карстові води) іноді є єдиним джерелом водопостачання.

Карстові пустоти – печери являють собою археологічну цінність і корисні в бальнеологічному відношенні. До карстових порід часто приурочені природні запаси нафті й газу.

Раціональне використання природних ресурсів повинне сполучатися з містобудівельними задачами, вирішувальними з мінімальним втратами для природи.

Доцільність освоєння окремих ділянок з карстом повинна бути обґрунтована техніко-економічним аналізом різних варіантів розміщення об’єктів, так як в кожному конкретному випадку ступінь розвитку карсту залежить від комплексу природних чинників, визначаючих якість відведених під забудову ділянок, то економічно доцільне рішення залежить від природних особливостей й характеру возводжуємого об’єкту.