Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Все ответы на ргп.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
9.17 Mб
Скачать

1. визначення кисневого балансу хімічної сполуки і даті розшифровку складових її частин

Чисельне значення кисневого балансу ВР дорівнює відношенню атомної маси надлишкового чи відсутнього кисню, що знаходиться у ВР до молекулярної Вр, виражений у відсотках

-Кількість надлишкової (відсутніх атомів кисню)

К=(16*n)/М, де М- малекулярна маса ВР

n=d-(2a+b/2+e3/2), де d-кількість атомів кисню, а-кількість атомів вуглероду, b- водороду, е- алюмінію

2.Написати формулу для визначення кисневого балансу технічних сумішей декількох сполук

К=К1Р1+К2Р2+К3Р3+...+КnPn,де Р1,Р2,Р3,Рn- доля кожного компанента у вибуховій суіші

Для одерження вибухової суміші з нульовим кисневим балансом до основного компонента додаять 1 чи більше компонентів, що мають кисневий баланс протилежний кисневому балансу першого компонента

Для нульвого кисневого балансу суміши , яка скл. з 2-х компонентів формула набуває вигляду

{K1P1+K2P2=0

P1=P2=1

3.Який буває кисневий баланс? Вплив різних його значень на результати вибуху

Склад продуктів вибуху залежить від співвідношення у Вр між пальними елементами та киснем.Це співвідношення характиризується кисневим балансом, який може бути нульвим, негативним та позитивним.

-При нульовому кисневому балансі ВР вміст кисню достатній для повного окиснення пальних компонентів , при цьому виділяється окис та двоокис вуглицю та чистий азот

- ПРи позитивному - має місце надмірність кисню

- ПРи негативному - недостатність кисню, виділяється окис вуглицю

4.Написат формулу для визначення обьєму вибухових газів із 1 молю однокомпонентної ВР і дати розшифровку складових частин

Розрахунковий спосіб базується на законі Авагадро: 1моль любого газу дорівнює нормальним умовам 22.4літри

f=d-(a+b/2+e3/2)

якщо f>0: а1=f;a2=a; a3=0

якщо f=0 a1=a2=a3=0

f<0 - a1=0;a2=(a-f)a3=[f]

V=22,4(а1+а2+а3)

5. для визначення об'єму газів із 1 кг однокомпонентної Вр потрібно

V`=V/m, де m- малярна маса

7. Експерементальне визначення прооб'єму вибухових газів

Длявизначення в сталеву бомбу Долгова (обєм 30-40л) розміщають невелику наважку ВР через люк у вернхній кришці. ГЕрметично її закупорюють і відкачують повітря, створюючи вакум

Електричним способом ініціюють і дають бомбі охолонути, знімають показники монометра і за законами фізики розраховують кількість газів, які створили заданий тиск

Після цього бомбу відкривають, визначають кільість кондинсованоїї води, а потім, знаючи що 1г/м вди= 18гр води, а з іншого боку це 22,4 водної пари.Додаємо до визначенного раніше об'єму і отримуємо повний об'єм.

8. Написати формулу для визначення теплоти вибуху

Теплота вибуху розраховується на основі принципу Гесса, відповідно до якого тепловий ефект визначається початковим і кінцевим станом системи

Q=Qk-Qn Qk-кінцева теплота

Qn- теплота утворення

Qk=m(H20)*q(H2o)+m(CO2)*q(CO2)+m(CO)*q(CO)

Де m- кількість грам молекул відповідних продуктів

q- теплота утворення

Qn- m1q1+m2q2+m3q3

Питома теплота вибуху

Q`=(1000*Q)/(m1+m2+m3)

12.ГЕССА ПРОБА (по имени австр. инженера Гесса, Hess * а. Hess test; и. Heßsche Probe; ф. echantillon de Hess; н. prueba de Hess) — метод определения относительной бризантности взрывчатых веществ по уменьшению высоты свинцового цилиндра при взрыве заряда взрывчатых веществ. При испытаниях порошкообразных взрывчатых веществ и взрывчатых веществ, имеющих критический диаметр менее 40 мм, в заряд массой 50 г, помещённый в бумажной гильзе, заглубляют детонатор. Свинцовый столбик (стандартной высотой 60 мм, диаметром 40 мм) с зарядом ставят на ровную стальную плиту; для равномерного обжатия столбика между ним и зарядом помещают стальную пластину (рис.).

Для определения бризантности гранулированных и водонаполненных взрывчатых веществ, имеющих критический диаметр свыше 40 мм, Гесса пробу видоизменяют, помещая заряд массой 50 или 100 г в стальное кольцо с внутренним диаметром 40 мм и толщиной стенок 2,5-3,0 мм. Заряд инициируют с помощью навески тротила или тетрила массой 5-10 г. При испытаниях высокобризантных взрывчатых веществ для предотвращения разрушения свинцового столбика между ним и зарядом помещают два стальных диска, что позволяет снизить давление на фронте ударной волны. Гесса проба — нормированный показатель только для промышленных порошкообразных взрывчатых веществ, значения которого изменяются от 5 до 20 мм.

Бризантність- це місцева дія на контакті із зарядом, яка спричиняє переподрібнення середовища з яким контактує.

13. Для определения относительной работоспособности ВВ наиболее широко применяется метод свинцовой бомбы или проба Трауцля, принятый на Втором Международном конгрессе прикладной химии. Бомба Трауцля представляет собой свинцовый цилиндр диаметром и высотой 200 мм, в которой имеется цилиндрическое несквозное отверстие диаметром 25 мм и глубиной 125 мм, рис. 1.15. Бомбу отливают из рафинированного свинца при температуре 390 – 400 °С. На дно отверстия помещают заряд ВВ весом 10 г в бумажной гильзе. На заряд ВВ устанавливают электродетона-тор ЭД-8-Э, а свободную часть канала бомбы засыпают сухим кварцевым песком. Испытания проводят при температуре +10 °С. При изменении температуры производят соответствующие поправки: при 0 °С полученную величину расширения увеличивают на 5%, при +30 °С – уменьшают на 6%. В бомбе в районе размещения заряда при взрыве образуется полость, . Расширение канала бомбы происходит за счет действия давления продуктов взрыва электродетонатора и испытуемого ВВ. Мерой относительной работоспособности ВВ (в см3) является величина расширевшегося объема кана-ла свинцовой бомбы за вычетом начального объема (61 см3) и расширения(30 см3) за счет взрыва электродетонатора. Принципиальные недостатки этого способа состоят в следующем. Повеличине расширения канала нельзя количественно сравнивать ВВ, а можнолишь расположить их в некоторой последовательности, т.е. в некоторый отно-сительный ряд, поскольку величина расширения объема связана с истинной работоспособностью ВВ нелинейной зависимостью.

Роботоздатність ВР визначається здатністю її руйнувати середовище і залежить від обєму газів і кількості теплоти ,що утвор. У разі вибуху ,а також від швидкості детонації.Цей термін означає загальну вагоємність.

14.Детонація- це надзвичайно швидка хімічна реакція перетворення речовини яка супроводжується виділенням великої кількості тепла і газів здібних руйнувати оточуюче середовище.

Як наслідок цих особливостей по фронту ударної хвилі (у зоні миттєвого стиску, ширина якої мала) спостерігається дуже висока температура і підвищена густина середовища. Вони зростають також миттєво, стрибкоподібно. За фронтом ударної хвилі тиск, температура і густина середовища швидко зменшуються. Стиснення призводить до руйнування молекул ВР. Звільнившись від первісних зв'язків, нагріті до високої температури горючі елементи і кисень вступають у зоні за фронтом ударної хвилі в бурхливу хімічну реакцію з виділенням теплоти і перетворенням ВР у газоподібний стан (рис. 2.2).

Відносно вузька зона, у якій відбувається інтенсивна хімічна реакція, називається зоною хімічної реакції, чи фронтом хімічного перетворення. Перед фронтом знаходиться вихідна ВР, за ним

– продукти детонації. Поширювана по ВР ударна хвиля (зона стиснення) і прилегла до неї зона хімічної реакції узагальнюються поняттям детонаційної хвилі. Передній фронт детонаційної хвилі прийнято називати фронтом детонаційної хвилі (детонаційним фронтом, фронтом детонації). Зона хімічної реакції закінчується умовною межею, названою площиною Чепмена–Жуге. Коли ударна хвиля вийде за межі патрона ВР чи ввійде в середовище ВР зниженої якості, тоді енергія її, не підтримувана більш теплотою вибухових реакцій, швидко згасає. Амплітуда і крутість фронту хвилі швидко зменшуються й ударна хвиля переходить у звукову. Газоподібні продукти вибуху, що утворилися в глибині фронту детонаційної хвилі (у зоні реакцій), не залишаються на місці, а рухаються слідом за нею зі швидкістю у 4...10 разів меншою за швидкість детонації. За детонаційною хвилею тиск і щільність продуктів вибуху швидко зменшуються внаслідок розсіювання останніх. У детонаційній хвилі розрізняють зони: ударну, вибухових реакцій і газоподібних продуктів вибуху. В ударній зоні детонаційної хвилі тиск Р1 удвічі вищий, ніж тиск Р2 у зоні сталої детонаційної хвилі (на задньому краї фронту детонаційної хвилі). Тиск Р2 удвічі вищий за стаціонарний тиск миттєвого вибуху. Ударна зона дуже вузька – до 1 мкм. Глибина зони реакцій значно більше (0,5 мкм для азиду свинцю, 10 мкм для тетрилу і тротилу і ще більше для сумішевих ВР). Чим більша глибина зони реакцій, тим менш сприйнятлива ВР до детонаційного імпульсу. Тривалість вибухових реакцій τ складає 3·10 -3 ... 6·10 -3 мкс для азиду свинцю і 0,2... 2 мкс для тротилу.

Тип ВР

Швид-кість детонації, м/с

Граммоніт 79/21

3600

Акватол Т-20

5600

Тетрамон ГС-2

2380

15.фактори: 1.діаметр заряду 2.наявність оболонки 3. густина ВР 4. теплота вибуху 5. крупність зерен 6. потужність ініціюючого імпульсу

16. Критичний діаметр заряду є однією з характеристик чутливості вибухової речовини (ВР) до ударно-хвильового імпульсу детонатора й інших зовнішніх впливів. Ним в основному визначаються сфера та способи технічного застосування ВР. За визначенням критичний

діаметр dk- це мінімальний діаметр циліндричного заряду, при якому ще забезпечується його стійке, з мінімальною стаціонарною швидкістю, детонування на будь-якій великій довжині L. При діаметрі заряду d<dk детонація затухає на незначній відстані L3 << L від детонатора.

 Така трансформація процесу детонації фізично пояснюється впливом хвиль розрідження, які поширюються з бокової поверхні заряду до його осі, зменшуючи розміри зони хімічної реакції та збільшуючи відповідно втрати хімічної енергії ВР. При d<dk ці втрати стають настільки великими, що енергії, яка виділяється у зоні хімічної реакції, стає недостатньо для підтримання високих параметрів на фронті детонації, тому вони падають, а детонаційний процес затухає.

Критичним й?кр на зивається найменший діаметр патрона ( з аряду) ВР, при якому ще можлива стійка (без з г а с ання) де тонація. Вимі рює т ь ся у мм. П ри діаметрі па трона ВР менш критичного де тонація з г а с ає тому, що відбувається викид де тонувальних ча с ток із з о ни реакції за межі заряду ВР.

Граничним й?пр на зивають діаметр, при подальшому збільшенні я к о го швидкість детонації не зростає.

Китичний

Гексоген 1.5-2 мм

Тротил 25мм

Амоніт 12-16 мм

Анемікс 70-80 мм

Граничний

Тротил,тен – 2 мм

Мішані вр- 3.5 мм

17. Діаметр патрона ВР. Вп л ив ді аме тра па трона ВР на швидкі с ть детонації рз глянемо на прикладі з а с тосування амоніту Т-19 (рис. 2.4). Я к що ді аме тр па трона буде менш за 10...12 мм, де тонація по заряду не поширюється. Я к що ді аме тр буде більш 12 мм, тоді швидкі с ть детонації зростає, але не бе змежно - л ише до діаметра, що дорівнює 60 мм. П ри подальшому збільшенні ді аме тра швидкі с ть детонації вже не зрос т ає. Таким чином, кожна ВР має два характ ерних ді аме три: критичний гничний. Критичним й?кр на зивається н а йме нший ді аме тр па трона ( з аряду) ВР, при якому ще можлива стійка (без з г а с ання) де тонація. Вимі рює т ь ся у мм. П ри діаметрі па трона ВР менш критичного де тонація з г а с ає тому, що відбувається викид де тонувальних ча с ток із з о ни реакції за межі заряду ВР.

Граничним й?пр на зивають діаметр, при подальшому збільшенні я к о го швидкі с ть детонації не зрос т ає. На ділянці кривої від критичного ді аме тра до граничного швидкі с ть детонації підвищується у зв'язку з тим, що з б і л ьшуют ь ся розміри зони, у якій прот ікає ре акція вибухового розкладання ВР, оскільки © = Але при підході до лінії граничного ді аме тра вплив розмірів з о ни реакції на швидкі с ть детонації пос тупово зменшується, крива вирівнюється і переходить у горизонт альну пряму. Ді аме тр па тронів для промислових ВР п р и й н я т ий т аким, щоб з абе зпечувала ся стійка де тонація з арядів і мінімальна вартість бурових робіт, а саме 32 і 36 мм (для горизонт альних виробок) і 45 мм (для вертикальних шахтних стволів). Кр и т и ч н ий ді аме тр - мірило вибуховості будь-якої ВР (здатності ВР вибуха тиз о в н ішн ь о го імпульсу), її па спортним значенням. Ч им менший й?кр, т им більша вибухові с ть ВР.

18.Фомула Кука: d min=dкр/ 0.6(+- 0.2)

Коли великобризантний вр d min= d кр/ 0.6+0.2

Для тротиловмісних і емульсійних без тротилу- d min= d кр/ 0.6

Для гранульованих без тротилу- d min = d кр /0.6-0.2

19. Наявність оболонки навколо заряду ВР. Вона еквівалентна збільшенню критичного діаметра ВР. Тому при dзар<dпр оболонка помітно підвищує швидкість детонації особливо для однокомпонентних ВР. До того ж дія оболонки визначається насамперед її масою, а не міцністю. Відповідно свинцеві оболонки ефективніші, ніж залізні.

Наявність міцної оболонки зменшує значення dграничного і d критичного.

20.Щільність патронування. Р о з р і з н я ю т ь д і й с н у і г р а в і м е т р и ч н у г у с т и н у В Р. Д і й с н о ю г у с т и н о ю н а з и в а ю т ь в і д н о ш е н н я м а с и В Р д о з а й м а н о г о н е ю о б’є м у, к о л и р е ч о в и н а з а й м а є в е с ь о б’є м б е з я к и х-н е б у д ь п о в і т р я н и х ч и і н ш и х п р о м і ж к і в. Г р а в і м е т р и ч н о ю (н а с и п н о ю) г у с т и н о ю н а з и в а є т ь с я в і д н о ш е н н я м а с и В Р д о о б’є м у, щ о в о н а з а й м а є у п о р о ш к о п о д і б н о м у с т а н і, з у с і м а п о в і т р я н и м и п р о м і ж к а м и.

Для однокомпонентних ВР зі збільшенням густини швидкість детонації зростає до максимальних значень ( рис. 2.5 ). Швидкість детонації сумішевих ВР із підвищенням густини патронування чи пресування до відомих меж збільшується і у разі деякої щільності, названої оптимальною ∆ВРопт, досягає максимуму (рис. 2.6). Вона різна для різних ВР.Збільшення швидкості детонації при підвищенні густини можна пояснити тим, що при більшій густині досягається більша однорідність ВР і більша концентрація енергії в одиниці об'єму; те й інше сприяють швидшому перебігу реакції. Але, щоб реакція виникла і йшла без загасання, ініціювальний імпульс повинен проникати досить глибоко в масу ВР. Надмірне підвищення густини ВР зменшує глибину проникнення імпульсу і робить детонаційну хвилю нестійкою (рис. Як показано вище, для кожної щільності патронування (різної для різних ВР) є свій критичний діаметр заряду - при меншому діаметрі патрона ВР дає відказ, тому що відбувається викид часток ВР із зони реакції за межі патрона і стійкої детонаційної хвилі не виходить. Саме так для кожної ВР є своя критична густина ∆ВРкр, перевищення якої спричиняє відказ (див. рис. 2.6). Це відбувається внаслідок того, що при зміні гус- тини ВР хімічне перетворення компонентів ВР і хімічна взаємодія продуктів вибуху змінюються, у результаті погіршуються умови перебігу хімічних реакцій. Так, при сильному ущільненні ВР аміачна селітра в амонітах поводиться як інертна речовина і, поглинаючи енергію, унеможливлює поширення детонації по заряду. На заводах ВР патронують з оптимальною щільністю: для амонітів Т-19, 6ЗВ – 1…1,2 г/см3; для амоналу скельного №1 пресованого – 1,45... 1,50 г/см3; для вугленіту Є-6 – 1,10...1,25 г/см3

Вплив теплоти вибуху на детонацію-якщо ми додаємо до вибухівки якусь високо енергетичну ВР або іншим чином підвищуємо її енергію –швидкість і стабільність детонації зростають, а діаметри – зменшуються.

21)Дати х-ку солей азотної кислоти (може не совсем то ну что нашол )

Аммиачная селитра - представляет собой кристаллический порошок или гранулы белого цвета с желтоватым оттенком, соль азотной кислоты. Хорошо растворяется в воде, аммиаке, пиридине, метаноле, этаноле. В обычных атмосферных условиях разлагается крайне медленно. Плотность 1,725 г/см³. Температура плавления - 169,6° C, температура кипения - 235° C, температура разложения - 210° C.

Химическая формула: NH4NO3

Аммиачная селитра - сильный окислитель, в сухом виде взрывается от детонаторов. К механическим воздействиям (удар, трение) не чувствительна. При воздействии огня и искры на аммиачную селитру загорания не происходит. При пожарах она разлагается, выделяя кислород, что усиливает горение легковоспламеняющихся предметов. При сильных пожарах складов, содержащих большое количество селитры, возможны взрывы вследствие ее бурного термического разложения и интенсивного газообразования.

Применение аммиачной селитры

Взрывчатые вещества

Это взрывчатое вещество, однако ее критический диаметр (наименьший диаметр цилиндрического заряда взрывчатого вещества, при котором возможно распространение детонации) такой большой (для сырой неизмельченной селитры порядка нескольких метров), а восприимчивость к детонации столь незначительна, что чистую селитру можно обрабатывать так же, как и инертные соли. Наиболее широко в промышленности и горном деле применяются смеси аммиачной селитры с различными видами углеводородных горючих материалов, других взрывчатых веществ, а также многокомпонентные смеси: - составы типа аммиачная селитра/дизельное топливо (АСДТ); - жидкая смесь аммиачная селитра/гидразин (астролит); - водонаполненные промышленные взрывчатые вещества (акванал, акванит и др.); - смеси с другими взрывчатыми веществами (аммонит, детонит и др.); - смесь с алюминиевой пудрой (аммонал).

В зависимости от назначения аммиачную селитру выпускают двух марок: А и Б. А - для промышленности, Б - для сельского хозяйства. Допускается применение селитры марки Б для промышленности. Для уменьшения гигроскопичности и слёживаемости в марку Б вводят различные кондиционирующие добавки (доломитную, сульфатную или магниевую).

Суммарная массовая доля нитратного и аммонийного азота в пересчете: - на NH4NO3 в сухом веществе, % не менее 98 - на азот в сухом веществе, %, не менее не нормируется

Массовая доля воды, %, не более: - с сульфатной и сульфатно-фосфатной добавками 0,2 - с добавками нитратов кальция и магния 0,3

рН 10%-ного водного раствора, не менее 5,0 с сульфатно-фосфатной добавкой 4,0

Массовая доля веществ, не растворимых в 10%-ном растворе азотной кислоты, %, не более 0,2

Гранулометрический состав: - массовая доля гранул размером от 1 до 3 мм, %, не менее 93 - массовая доля гранул размером от 1 до 4 мм, %, не менее Не нормируется в том числе гранул размером от 2 до 4 мм, %, не менее Не нормируется - массовая доля гранул размером менее 1 мм, %, не более 4,0 - массовая доля гранул размером более 6 мм, % 0,0

Статическая прочность гранул, Н/гранулу (кг/гранулу), не менее: - с сульфатной и сульфатно-фосфатной добавками 5(0,5) - с добавками нитратов кальция и магния

Рассыпчатость, не менее 100