71. Ініціювання зарядів зосередженими пд: від торця свердловини і від її устя. Порівняти ці варіанти.

Якщо ВР недостатньо чутлива (гранульовані ВР) і від ДШ не вибухає, то на дно свердловини поміщують проміжний детонатор – насипають шар ВР завтовшки 0,2…0,6 м (5…20 кг), що добре детонує від ДШ (наприклад, порошкоподібний тротил, амоніт 6ЗВ).

При зворотному ініціюванні зарядів свердловин (від дна до устя) чи при короткоуповільненому підриванні окремих частин зосередженого заряду свердловин як засоби ініціювання (ЗІ) варто застосовувати електродетонатори, якщо кількість свердловин менша ніж 100. При великій кількості свердловин монтаж електропідривної мережі з розосередженими зарядами в свердловинах, та їх заряджання дуже ускладнюється. У цьому випадку краще підривання детонувальним шнуром. Щоб нитка ДШ, призначена для ініціювання нижньої частини, не викликала вибуху верхньої частини заряду, що підривається з уповільненням 20...30 мс, на ДШ надягають поліетиленовий шланг, що послабляє детонаційний імпульс. При зворотному ініціюванні дія заряду в перебурі поліпшується і порода в підошві краще дробиться. Крім того, можна на 25...30% зменшити глибину перебуру. Ще більш покращується дроблення породи, якщо окремі частини заряду підривати з уповільненням 10...20 мс. Однак через складність монтажу вибухової мережі цей спосіб широкого застосування не отримав.

72.Ініціювання зарядів Двома зосередженими пд. З метою подрібнення важкодробимого прошарку.

При відповідному розташуванні двох проміжних детонаторів у подовженому заряді ВР на визначній відстані один від одного можна використати ефект зустрічі детонаційних хвиль, наприклад, на рівні підошви уступу,поліпшивши тим самим якість її проробки. Тому для для умов високих уступів необхідно в кожному конкретному випадку вирішити питання ініціювання подовжених свердловинних зарядів. Ці шашки заводського виготовлення з пресованих або вилитих високобризантних ВР детонують від КД або ДШ і призначенні для збудження стійкої детонації зарядів з низько чутливих ВР. А прошарок допомагає регулювати ступінь дроблення гірських порід вибухом на відкритих роботах.

74. Аналіз взаємодії хвиль напружень від спрацювання двох близько розташованих зарядів. Режими реалізації мкзв -?

Аналіз показання при незначних сповільненнях між підриванням поруч розташованих свердловинних зарядів ВР ефективність короткосповільненого підривання (КСП) визначається взаємодією хвиль напружень, які утворюються під час вибуху кожного з зарядів. Ефективність КСП пояснюється інтерференцією хвиль напружень від сусідніх зарядів ВР, дією залишкових напружень від вибуху попередньої черги зарядів, утворенням додаткових поверхонь відслонень гірського масиву та зіткненням кусків породи, що переміщуються за рахунок дії вибуху. Спостерігається інтерференція хвиль напружень при невеликих інтервалах сповільнень (до 10 мс) і може виникнути у тому випадку, коли напрями зсуву частинок від попереднього і подальшого вибухів збігатимуться. Залишкові напруження відіграють важливу роль лише при руйнуванні гірського масиву вибухом свердловинних зарядів ВР секціями або чергами. При підриванні першої черги в гірському масиві створюється напружений стан, і в подальшому дія вибухів наступних черг зарядів відбувається в заздалегідь напруженому масиві, що приводить до більш інтенсивних руйнувань.

Визначальним фактором при руйнуванні масиву гірських порід за допомогою КСП є утворення додаткових поверхонь відслонень. Такі поверхні, маючи вигляд тріщин різного ступеня розкриття, відображають пряму хвилю напружень і перетворюють її в хвилю розтягнення. Масив послаблюється, і його остаточне руйнування полегшується внаслідок дії хвиль напружень і

тиску газів вибуху. При руйнуванні гірського масиву порода зсувається у бік відслонених поверхонь зі збільшенням первинного об’єму.

75. Охарактеризувати схеми монтажу вибухових мереж за допомогою ДШ: порядну і поперечний ряд.

В даній схемі мережі за якої свердловини в даному ряду підривається миттєво, слідом через інтервал сповільнення миттєво підривається свердловини другого ряду. Наступним чином – 3 ряді і так всі ряди. Кожен ряд утворює вільну поверхню на яку виконується від бійка свердловинами наступного ряду. Утворення нової поверхні сприяє кращому розпушенні масиву, а тому покращені якості подрібнення. Тим не менш в кожному ряду утворюється магістральні тріщини, які прискорюють падінню тиску в порожнинах зменшується час дії продуктів на масив, що погіршує якість подрібнення.

76. 0характеризувати схеми монтажу вибухових мереж за допомогою ДШ: звичайну діагональну і з клиновим врубом

При діагональній схемі монтажу підривної мережі віддаль між зарядами в ряду дорівнює діагоналі квадрата, в кутах якого розміщено свердловини, а віддаль між рядами – половині цієї діагоналі.

Схема монтажу вибухової мережі с клиновим врубом може застосовуватись як за умов проходки траншеї так і для випадку від бійки борта уступа.

77. 0характеризувати схеми монтажу вибухових мереж за допомогою ДШ: із положистою діагоналлю і її ж, але із -трапецоїдним врубом.

Схема монтажу вибухової мережі із положистою діагоналлю забезпечує незалежне спрацювання 4-ох близько розташованих зарядів. Кожен з них спрацьовує одночасно із зарядами, які розташовані в інших ячейках. Тому віддаль між підірваними зарядами збільшується, тому магістральні тріщини у часі набагато віддаляються. Збільшується термін дії прод. детонації на масиві. Крім того ізотропні зони утвор. далеко за межами дії зарядів і не впливають на якість подріблення. Для таких схем монтажу характерне є збільшення ширина розвалу, зменшення йога висоти і покращення якості подрібнення.

З трапецоїдним врубом. У цьому випадку відбивання орієнтується в напрямі першого ряду свердловин, якість дріблення в районі вруба вища, ніж в інших частинах блока, але застотувати в блоці кілька врубів неприпустимо за умов сейсмобезпеки

78. Внутрішньосвердловинне сповільнення частин видовженого заряду.

Заряджання зосередженими або подовженими зарядами з використанням гранульованих ВР і підривають електричним способом або детонувальним шнуром при обов'язковому дублюванні вибухової мережі. Підривають свердловинні заряди як без уповільнення, так і з уповільненням; останнє забезпечує більш якісне дроблення матеріалу, що підривається, знижує питомі витрати ВР та сейсмічність вибуху.

79. Контурне підривання. Техніка виконання і умови його застосування.

Контурне підривання - спосіб заряджання і висаджування зарядів в оконтурюючих шпурах (свердловинах), що забезпечує отримання відносно рівної поверхні виробки з мінімальними порушеннями суцільності порід за межами її проектного профілю. Застосовується в гірн. справі при проведенні виробок, а також в гідротехн. і трансп. будівництві при спорудженні тунелів, камер і виїмок у скельних породах. Розрізняють попереднє і наступне. Застосування: дозволяє зменшити обсяг переборів породи за проектним контуром, підвищити стійкість укосів уступів, виїмок і гірн. виробок, знизити витрати на їх підтримку і ремонт у процесі експлуатації, зменшити витрату матеріалів при зведенні кріплення за рахунок так званою лінією найменшого опору і відстанню між одночасно висаджуваними зарядами, при збільшення цього відношення, підвищується градієнт напруги по фронту вибуху, сприяє інтенсифікації дроблення, зменшення — відриву породи вибухом по лінії розташування одночасно висаджуваних зарядів; поєднання останнього прийому із зменшенням максимального тиску вибуху повітряними проміжками привело до розробки методу Контурного підривання.