Волинська область- область у північно-західній частині України, в зоні українського Полісся. На півночі межує з Брестською областю Білорусії, на сході - із Рівненською областю, на півдні - із Львівською областю, а на заході проходить державний кордон із Польщею.
Географія:
Рельєф переважає рівнинний. Майже три чверті території Волинської області розташовано в межах Поліської низовини (140-150 м), менша, південна, займає північно-західну частину Волинської височини (висота 220-290 м), обривається на північ уступом у 20-60 м.
Клімат:
Клімат помірно-континентальний. Зима м'яка, літо тепле. Середня температура січня -4,5 ° C, липня +18,6 ° C. Опадів - 550-600 мм на рік. Вегетаційний період близько 200 днів.
Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.
На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші:
Західний Буг довжиною 128 км (на території області).
Луга довжиною 81 км.
Прип'ять довжиною 170 км (на території області).
Стохід довжиною 188 км.
Турія довжиною 184 км.
Стир довжиною 175 км.
У північній частині Волинської області протікає річка Прип'ять. Її праві притоки Тур'я, Стохід, Стир перетинають Волинську область із півдня на північ. На заході по кордону з Польщею протікає річка Західний Буг. Загальна довжина річок 3293 км. Усі річки належать до басейнів Дніпра й Західного Бугу. Більшість річок області беруть початок за межами її території.
Історія:
В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.
У 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.
У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.
Революційна віхола на початку 1917 року в Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.
У вересні 1920 року за Ризьким договором 1921 року край опиняється в межах Республіки Польща. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.
Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа було поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 4 грудня 1939 року утворюється Волинська область.
22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважаючих сил фашистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.
Історичний референдум народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками — голосуючих підтвердив їх прагнення до волі і свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.