- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
Інженерна підготовка територій з сейсмічними явищами має характерні особливості, які пояснюють вплив землетрусів на будівлі та споруди, ґрунти і водні об’єкти.
Загальні та спеціальні заходи проводять max зменшуючи цей вплив і забезпечуючи в комплексі з планувальними сприятливими умовами експлуатації.
Сейсмічність проявляється у вигляді пружних коливань земної поверхні і може бути наслідком природних і штучних процесів. Останні зв’язані з промисловими вибухами, ядерними, зі створенням водосховищ та іншою діяльністю людини. До природних процесів відносять вулканічні виверження, горні обвали, карстові провали і тектонічні процеси. Найбільш руйнівними є тектонічні явища викликані природнім процесом горообразования. Вони охоплюють великі площі і не обмежуються локальними зонами, на відміну від штучних і можуть періодично повторюватися.
Області зародження землетрусів знаходяться на деякій глибині і її називають очагом або гіпоцентром.
Над ними на поверхні розташовується зона, де землетрус проявляється дуже сильно. Це епіцентр, від якого по всім напрямках розповсюджуються пружні повздовжні і поперечні хвилі.
Інтенсивність землетрусів виражається в балах, якими і визначають силу на поверхні землі (12-бальна шкала, в основу якої покладений признак, характеризуючий поведінку будівель, ґрунтів і водоймищ при коливанні, а також поведінку людей).
Особливо відчувається землетрус в 6 балів і ›. При інтенсивності 6-7 балів спостерігаються незначні пошкодження окремих споруд, створення окремих тріщин і розвиток зсувних явищ. Відбувається порушення стиків водопроводу і з’являються або зникають існуючі джерела води.
При землетрусах в 8-9 балів відбуваються сильні масові пошкодження, а на поверхні води великі хвилі.
При інтенсивності 10 балів - загальне руйнування будівель, з’являються великі зсуви на берегах річок і крупних морських узбережжях, виплескування води з каналів, рік, озер. Можливе з’явлення нових озер.
Інтенсивності 11 балів дуже серйозне пошкодження будівель, мостів, греблі, з/д шляхів; шосейні дороги стають непридатливими, руйнуються підземні трубопроводи, відбуваються багато численні гірські обвали.
Інтенсивності 12 балів – сильне пошкодження, повне руйнування всіх підземних і наземних споруд.
Такі землетруси викликають радикальне змінення земної поверхні.
Якісну і кількісну силу землетрусів оцінюють за допомогою сейсмографів. Для містобудівних цілей використовують карти сейсмічного районування, на яких виділяють території з різною силою сейсмічних явищ.
Уточнення даних по сейсмічності визначають на підставі СНіП, де отримані результати загальних вишукувань.
5. Методи проектних горизонталей:
Широко використовують при розробці проектів ВП територій мкрн, зелених насаджень, транспортних шляхів.
Метод дає можливість відображати на плані майбутній рельєф у вигляді проектних (червоних) горизонталей, наносимих на креслення з геодезичної підоснови. Всяке перетворення існуючого рельєфу відображається проектними горизонталями. На ділянках підсипки ґрунту червоні горизонталі зміщують відносно однойменних відміток існуючого рельєфу в бік їх пониження (ділянки відмічені „+”), а при підрізці, навпаки в
бік підвищення (ділянки - „-”).
Коли проектні поверхні рельєфу спрягають з існуючим рельєфом або між собою за допомогою відкосів чи підпірних стінок, то горизонталі обриваються.
На ділянках з постійним повздовжнім чи поперечним ухилом проектні горизонталі заданого перерізу мають однакові закладення, тому для відображення їх проектної поверхні достатньо визначити крок горизонталей і положення однієї з них.
Побудові проектних горизонталей обов’язково передують принципіальні висотні рішення територій з призначенням повздовжніх та поперечних проектних уклонів.
Методика побудови проектних горизонталей і принципи покладені в її основу - універсальні і примінимі при ВП різних міських територій:
- мкрн
- зелених зон
- окремих ділянок забудови
Проектні горизонталі на ділянках вулиці з постійний проектний уклоном i будують в такій послідовності:
Спочатку визначають величину закладення l1,
l1=Δh/i
Δh-розріз проектного рельєфу
Отриману величину l1 відкладають на осі від т.А з відміткою кратною прийнятому розрізу рельєфу. Точка х1 буде фіксувати положення шуканої горизонталі на осі вулиці. Потім визначаємо положення горизонталі у лотка вулиці враховуючи наявність поперечного уклону і відповідну ширину дороги:
l2=i1*d1 /2
d1 –ширина проїжджої частини дороги
i1 – поперечний уклон
Положення шуканої горизонталі на лінії лотку фіксують т.х2.
На тротуарі вихідну горизонталь будують попередньо знаходячи
т.х3. Її відкладають в бік падіння повздовжнього ухилу і l3 визначають:
l3= h/ i
i – повздовжній уклон по центру дороги
h – висота бортового каменю
Точку х4 на верхній границі тротуару отримують визначаючи l4:
l4= d2* i2 / i1
d2 – ширина тротуару
i2 – поперечний уклон тротуару
Отриману величину відкладають від точки х3 в бік падіння повздовжнього ухилу вулиці. В результаті визначають рисунок горизонталей. Його багаторазово повторюють з кроком l1 в межах ділянки обмеженого точками А і Б.
Метод проектних горизонталей вигідно відрізняється від інших методів:
- наочністю
- можливістю відобразити ув’язку проектного рельєфу з існуючим
- виконати правильно розміщення будівель і споруд.