3. Загальні відомості про сейсмічні явища:

Інженерна підготовка територій з сейсмічними явищами має характерні особливості, які пояснюють вплив землетрусів на будівлі та споруди, ґрунти і водні об’єкти.

Загальні та спеціальні заходи проводять max зменшуючи цей вплив і забезпечуючи в комплексі з планувальними сприятливими умовами експлуатації.

Сейсмічність проявляється у вигляді пружних коливань земної поверхні і може бути наслідком природних і штучних процесів. Останні зв’язані з промисловими вибухами, ядерними, зі створенням водосховищ та іншою діяльністю людини. До природних процесів відносять вулканічні виверження, горні обвали, карстові провали і тектонічні процеси. Найбільш руйнівними є тектонічні явища викликані природнім процесом горообразования. Вони охоплюють великі площі і не обмежуються локальними зонами, на відміну від штучних і можуть періодично повторюватися.

Області зародження землетрусів знаходяться на деякій глибині і її називають очагом або гіпоцентром.

Над ними на поверхні розташовується зона, де землетрус проявляється дуже сильно. Це епіцентр, від якого по всім напрямках розповсюджуються пружні повздовжні і поперечні хвилі.

Інтенсивність землетрусів виражається в балах, якими і визначають силу на поверхні землі (12-бальна шкала, в основу якої покладений признак, характеризуючий поведінку будівель, ґрунтів і водоймищ при коливанні, а також поведінку людей).

Особливо відчувається землетрус в 6 балів і ›. При інтенсивності 6-7 балів спостерігаються незначні пошкодження окремих споруд, створення окремих тріщин і розвиток зсувних явищ. Відбувається порушення стиків водопроводу і з’являються або зникають існуючі джерела води.

При землетрусах в 8-9 балів відбуваються сильні масові пошкодження, а на поверхні води великі хвилі.

При інтенсивності 10 балів - загальне руйнування будівель, з’являються великі зсуви на берегах річок і крупних морських узбережжях, виплескування води з каналів, рік, озер. Можливе з’явлення нових озер.

Інтенсивності 11 балів дуже серйозне пошкодження будівель, мостів, греблі, з/д шляхів; шосейні дороги стають непридатливими, руйнуються підземні трубопроводи, відбуваються багато численні гірські обвали.

Інтенсивності 12 балів – сильне пошкодження, повне руйнування всіх підземних і наземних споруд.

Такі землетруси викликають радикальне змінення земної поверхні.

Якісну і кількісну силу землетрусів оцінюють за допомогою сейсмографів. Для містобудівних цілей використовують карти сейсмічного районування, на яких виділяють території з різною силою сейсмічних явищ.

Уточнення даних по сейсмічності визначають на підставі СНіП, де отримані результати загальних вишукувань.

5. Методи проектних горизонталей:

Широко використовують при розробці проектів ВП територій мкрн, зелених насаджень, транспортних шляхів.

Метод дає можливість відображати на плані майбутній рельєф у вигляді проектних (червоних) горизонталей, наносимих на креслення з геодезичної підоснови. Всяке перетворення існуючого рельєфу відображається проектними горизонталями. На ділянках підсипки ґрунту червоні горизонталі зміщують відносно однойменних відміток існуючого рельєфу в бік їх пониження (ділянки відмічені „+”), а при підрізці, навпаки в

бік підвищення (ділянки - „-”).

Коли проектні поверхні рельєфу спрягають з існуючим рельєфом або між собою за допомогою відкосів чи підпірних стінок, то горизонталі обриваються.

На ділянках з постійним повздовжнім чи поперечним ухилом проектні горизонталі заданого перерізу мають однакові закладення, тому для відображення їх проектної поверхні достатньо визначити крок горизонталей і положення однієї з них.

Побудові проектних горизонталей обов’язково передують принципіальні висотні рішення територій з призначенням повздовжніх та поперечних проектних уклонів.

Методика побудови проектних горизонталей і принципи покладені в її основу - універсальні і примінимі при ВП різних міських територій:

- мкрн

- зелених зон

- окремих ділянок забудови

Проектні горизонталі на ділянках вулиці з постійний проектний уклоном i будують в такій послідовності:

Спочатку визначають величину закладення l₁,

l₁=Δh/i

Δh-розріз проектного рельєфу

Отриману величину l₁ відкладають на осі від т.А з відміткою кратною прийнятому розрізу рельєфу. Точка х₁ буде фіксувати положення шуканої горизонталі на осі вулиці. Потім визначаємо положення горизонталі у лотка вулиці враховуючи наявність поперечного уклону і відповідну ширину дороги:

l₂=i₁*d₁ /2

d₁ –ширина проїжджої частини дороги

i₁ – поперечний уклон

Положення шуканої горизонталі на лінії лотку фіксують т.х_2.

На тротуарі вихідну горизонталь будують попередньо знаходячи

т.х₃. Її відкладають в бік падіння повздовжнього ухилу і l₃ визначають:

l₃= h/ i

i – повздовжній уклон по центру дороги

h – висота бортового каменю

Точку х₄ на верхній границі тротуару отримують визначаючи l₄:

l₄= d₂* i₂ / i₁

d₂ – ширина тротуару

i₂ – поперечний уклон тротуару

Отриману величину відкладають від точки х₃ в бік падіння повздовжнього ухилу вулиці. В результаті визначають рисунок горизонталей. Його багаторазово повторюють з кроком l₁ в межах ділянки обмеженого точками А і Б.

Метод проектних горизонталей вигідно відрізняється від інших методів:

- наочністю

- можливістю відобразити ув’язку проектного рельєфу з існуючим

- виконати правильно розміщення будівель і споруд.