9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.

Одноковшові екскаватори – землеройні машини, які виконують риття котлованів, траншей, каналів, а також влаштування насыпі та інших земляних споруд. Екскаватори бувають з прямою або зворотньою лопатою – для розробки грунта выще абоили нижче рівня стоянки екскаватора; драглайни – для розробтки грунта нижче рівня стоянки екскаватора (траншеї, котловани); грейфери – для риття невеликих, але глибоких котлованів. По складності розробки одноковшовими екскаваторами грунти поділяються на 6 груп: 1- грунт рослинного шару, пісок; 2-суглинок, м’яка глина; 3 –тяжка ломова глина; 4 – тверда глина; 5- передчасно розрихленні мерзлі грунти; 6- теж, скальні грунти.

Планувати майданчики екскаватором з прямою лопатою краще за все боковими проходками, використовуючи транспорт, розміщений на рівні підошви забою паралельно осі переміщення екскаватора, але назустріч йому. Екскавотри, оснащенні прямою лопатою, розробляють котловани переважно в грунтах сухих та нормальної вологості лобовими або боковими проходками із завантаженням грунту в транспортні засоби. Місткість ковша вибирають за обсягом робіт, глибиною котловану та властивостями грунту.

Екскаватором, оснащеним зворотною лопатою чи драглайном, розробляють котловани торцевими чи боковими проходками. Їх можна використовувати для розроблення зволожених та мокрих грунтів. Можливість розроблення котлованів торцевою чи боковою проходками залежить від характеристики робочого оснащення екскаватора, глибини копання та ширини котловану.

Екскаватори обирають в залежності від об’ємів робіт, характеристики грунта та робочих відміток забою (робоча зона Екскаватора, яка складається з ділянки, на якій стоїть екскаватор та ділянки для транспорта). Розробляють грунт проходками. Параметри забоїв і проходок визначають в проекті виконання робіт (радіуси різання, вивантаження, висота вивантаження, довжина робочого переміщення), вони також залежать від геометричних розмірів майданчика, що підлягає плануванню, види транспортних засобів та розташування транспортних шляхів, групи грунту. Екскаватор розташовують так, щоб ось його переміщення знаходилась від бровки внутрішнього відкосу на відстані , довжина робочої передвижки розраховується: (R_ст- радиус копання на рівні стоянки. Експлуатаційна продуктивність екскаватора . Грунт від екскаватора частіше транспортирують самоскидами. Кількість транспортних одиниць визначається: , тривалість циклу роботи транспорт­ної одиниці = , t_n – тривалість навантаження, t_м – тривалість маневрування.

Схеми розробки котлованів: лобовою проходкою з од­ностороннім и двостороннім завантаженням, поширеною лобовою проходкою по зигзагу або впоперек котловану, торцовою проходкою вздовж та впоперек котловану, поперечно-човниковою проходкою драглайном і повздовжно-човниковою.

10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.

Будівництво – це галузь матеріального виробництва, яка охоплює нове будівництво, реконструк­цію, ремонт, реставрацію будинків і споруд. Нове будівництво – зведення будинків і споруд на нових майданчиках за затвердженим проектом. Ремонт – оновлення будинків і споруд з додержанням основних рішень щодо первісного проекту. Підвищує їх експлуатаційні показники. Реставрація – відновлення укріплення зруйнованих і пошкоджених історичних пам’ятників, відбудова будинків і споруд з метою повернення їх первісного вигляду. Основне завдання будівництва – створення будівельної продукції, забезпечення високої ефективності будівництва. Будівельне виробництво – комплекс взаємозв’язаних трудових процесів і виробничих стосунків спрямованих на отримання будівельної продукції. Будівельна продукція – це закінченні будівництва і введені в експлуатацію будинки і споруди або їх частини. Ознаки будівельного виробництва: 1) будівельна продукція нерухома і залишається на місці в процесі створення, експлуатації, а робітники і технічні засоби переміщуються по фронту робіт; 2) процеси виконуються в умовах впливу атмосферних умов. Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни внутрішнього стану властивостей, форм матеріалу і напівфабрикатів у процесі виробництва продукції. Технологія будівельного виробництва – це прикладна наукова дисципліна, яка охоплює поняття методів і режими виконання виробничих процесів, що здійснюються на будівельних майданчиках. Будівельні процеси – це виробничі процеси, які спрямовані на отримання будівельної продукції. Вони поділяються: 1) за складністю виконання: робочі операції, прості, складні; 2) за технологічними ознаками: заготівельні, транспортні, монта­жно-укладальні; 3) за режимом виконання: неперервні та переривчасті; 4) за значенням у виробництві: ведучі, сумісні. Завдання технології будівельних процесів є обґрунтування і розроблення технічно доцільних і економічно ефективних прийомів, методів і режимів оброблення, зміни положення, форми, фізико-хімічного стану та інших властивостей матеріальних елементів у процесі отримання будівельної продукції.