13. Виробництво штукарних робіт.

Штукатурні роботи – це процес покриття конструкцій або їхніх окремих елементів шаром різноманітних за складом будівельних розчинів (мокра штукатурка) або штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Виконують штукатурні роботи для вирівнювання поверхні конструкцій та надання їй належної макроструктури для наступних оздоблювальних робіт (звичайна штукатурка), вирівнювання поверхні з одноразовим створенням декоративних якостей (декоративна штукатурка), а також створення спеціальних властивостей (спеціальна штукатурка: гідро-, тепло-, звуко-, газоізоляційною або рентгенозахисною). Монолітна штукатурка за кількістю та ретельністю виконання технологічних операцій розрізняється по 3 категоріям: проста – не більше ніж 12 мм, поліпшена – 15 мм, високоякісна – 28 мм. Простою штукатуркою опоряджують склади; поліпшеною – житлові, навчальні, промислові будинки і споруди; високоякісною – громадські будівлі культурного призначення, фасади адміністративні будівлі. Основні елементи штукатурного шару: набрезк – для надійного зчеплення штукатурки з основою; ґрунт – для вирівнювання поверхні; накривний шар – для надання поверхні властивостей, необхідних для фарбування або наклеювання шпалер. Якщо роблять просту штукатурка, наносять набризк на грунт із затиранням поверхні, штукатурку поліпшеної якості – набризк, грунт, і накривний шар із затиранням або загладжуванням поверхні, високоякісну – набризк, грунт, 1..2 накривних шари із затиранням або загладжуванням. Внутрішні поверхні стін квартир штукатурять вапняно-піщаним розчином. Існують такі основні операції: підготовка поверхні – перевіряють площину – вертикальність чи горизонтальність. Дефектні місця обтягують сіткою на цвяхах. Дерев’яні поверхні оббивають дранкою, цегляні стіни кладуть у пусташовку, бетонні поверхні насікають, або обтягують металевою сіткою. Після цього поверхні очищають від пилу, плям. Для простої штукатурки процедура підготовки закінчується, для інших треба поставити марки і маяки, щоб товщина шару штукатурки була однаковою. Нанесення штукатурного розчину: виконують комплексно-механізованим методом. Штукатурний розчин наносять за допомогою розпилювальних форсунок кількома шарами. Кожний наступний шар штукатурки наносять після розрівнювання попереднього шару півтерком. Накривний шар наносять після тужавлення останнього шару. Потім затирають затиральними машинами або металевими гладилками. Якщо праця вручну, то розчин наноситься кельмою. Затирають штукатурку вручну з використанням терок, обклеєних листовим паролоном. Загладжують поверхню металевими гладилками.

18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.

Це процес нанесення на поверхні будинків чи будівельних конструкцій фарб або лаків. Фарби є водні (клейові, водоемульсійні) і безводні (олійні, лакові, синтетичні). Є три види фарбування просте –фарбування поверхонь складського призначення; поліпшене – житлових, промислових та навчальних будівель; високоякісне – громадських будівель культурного призначення. Малярні роботи починаються, коли закінченні санітарно-технічні, електромонтажні, штукатурні, облицювальні. Малярні роботи поділяються на: підготування поверхні та фарбування. Підготувальний процес складається: очищення поверхні за допомогою технічного пилососа, шпателя, махової щітки; загладжування поверхні за допомогою шліфувальних машин, дерев’яним брузком, пемзою; розшивка тріщини лише на оштукатурених поверхнях за допомогою металевого шпателя, підмазують тріщини сумішшю алебастра і миловара; ґрунтують поверхні ручними та електричними фарбопультами, агрегатами з компресором, валикам, щітками. Шпаклювання за допомогою шпаклювальних установок, шпателів з фанери, металу, гуми; шліфують шліфувальними машинами. Фарбування поверхні. Фарбу наносять за допомогою пневматичних установок чи валиками, пензлями. Фарбу спочатку проціджують. Фарбу спочатку наносять двома вертикальними рисками, а потім розташовують горизонтальними рухами.

Шпалерні роботи – це опорядження внутрішніх поверхонь шпалерами, лінкрустом та синтетичними рулонними матеріалами. Шпалери бувають звичайні, вологостійкі, звуковбирні. Можуть бути паперові, вінілові, текстильні. По зовнішньому вигляду гладкі, ворсисті, гофровані і інші. Звичайні шпалери можуть бути фонові, тиснені, непогрунтовані (малюнок наносять на білий колір), погрунтовані (малюнок наносять на попередньо пофарбований папір). Вологостійкі є тиснені, із захисною плівкою. Лінкруст – рулонний матеріал з рельєфним малюнком, який виготовляють з пластмаси на основі синтетичних смол. Залежно від виду шпалер використовують такі клеї: ПВА, КМЦ, Бустилат і т.д. Наносять клей ручним валиком на шпалеру. Перед наклеюванням за допомогою шнура відбивають лінію бордюру шпалери і перевіряють вертикальність кутів переміщення. Клейову суміш наносять на поверхню стін за допомогою пензля або механізма. Слід забезпечити рівномірне нанесення клею. Намазані полотнища складують у двоє, потім у четверо і витримують 5-10 хв. Обклеювання починають від вікна. При наклеюванні полотнище прикладають верхнім кінцем до стіни вздовж відведеної лінії, а потім пригладжують зверху вниз волосяною щіткою, витискуючи повітря. Треба стежити, щоб у кімнаті не було протягів. Оклеєні поверхні не повинні мати плям, пузирів, пропусків. Полотнища повинні мати однаковий колір і відтінок з чітко підігнаним малюнком на стиках.