- •Політекономія
- •2.Продуктивні сили суспільства та показники їх розвитку. Виробничі відносини: суть, система та структура.
- •Фаза власне виробництва:
- •3.Товарне виробництво. Причини виникнення та характерні риси.
- •4.Економічні потреби та інтереси суспільства. Закон зростання потреб.
- •1)За способом задоволення потреби поділяються на суспільні, колективні та особисті.
- •2) За ступенем реалізації:
- •3) За формою вираження виокремлюють матеріальні та духовні потреби;
- •4) За критерієм раціональності потреби поділяються на:
- •5.Основні фактори виробництва. Робоча сила та її властивості.
- •6.Товар і його властивості. Теорія вартості: трудова, маржиналістська і неокласична.
- •7. Власність як економічна категорія. Структура власності та її історичні типи, види і форми власності.
- •8.Гроші та їх суттєві риси.Функції грошей.
- •9.Класифікація ринків: олігополістичний та ринок чистої конкуренції
- •10. Перетворення грошей у капітал.Робоча сила, її вартість та споживча вартість. Капітал як економічна категорія товарного виробництва: теорії капіталу.
- •11. Суть і основні риси суспільного відтворення
- •12. Необхідність і сутність позичкового капіталу. Позичковий процент.
- •13. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту.
- •14. Суть підприємництва та умови його існування
- •15. Суть та види витрат виробництва. Собівартість.
- •16. Специфіка міжнародних економічних відносин та їхні основні форми.
- •17. Аграрна сфера виробництва та її особливості. Форми господарювання у сільському господарстві.
- •18. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Функції ринку.
- •19. Прибуток і його суть. Норма і маса прибутку та фактори, що на них впливають.
- •Теорії та види прибутку
- •20.Загальні риси, структура і суперечності розвитку сучасного світовогогосподарства
- •Конкуренція та її суть. Функції і форми конкуренції.
- •Економічне зростання. Його показники, значення та фактори.
- •Закономірності формування та розвитку монополістичного капіталізму. Суть і форми монополій. Антимонопольне законодавство.Виникнення монополій та їх форми.
- •24. Зміст та об'єктивні чинники перехідного стану. Риси і типи перехідноїекономіки.
- •2.Історія розвитку макроекономіки як економічної науки.
- •3.Макроекономічні показники та методи їх розрахунку.
- •4.Дати порівняльну характеристику системи балансу народного господарства (бнг) та системи національних рахунків
- •5.Валовий внутрішній продукт та валовий національний продукт. Методика їх розрахунку.
- •6.Національний дохід і національне багатство: рівень цін та їх вплив на національний дохід
- •7.Індикатори макроекономічної нестабільності: інфляція безробіття
- •8. Циклічність як форма економічного розвитку. Фази циклу
- •9.Антициклічна політика держави. Особливості анти циклічної політики в умовах спаду та перевиробництва.
- •10. Сукупний попит, крива сукупного попиту та чинники, що на неї впливають.
- •13.Рецесійний та інфляційний розрив як показники не рівноважного стану економіки.
- •14. Необхідність, сутність та методи державного регулювання
- •15. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного реглювання.
- •16. Сутність та види фіскальної політики
- •Основні функції фіскальної політики
- •Види фіскальної політики
- •17. Сутність та механізм функціонування грошового ринку
- •18. Грошово-кредитне регулювання економіки: монетарна політика
- •19.Банківська система.
- •20.Сутність зовнішньоекономічної діяльності, її характерні риси.
- •21.Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: міжнародні торговельні організації.
- •22.Платіжний баланс та валютний курс.
- •23.Ринок праці та механізм його функціонування.
- •24.Державна політика зайнятості населення.
- •Історія
- •1.Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам`ятках економічної думки.
- •2.Східна цивілізація та її характеристика. Історичні форми господарств. Економічна думка давньої Індії: Артхашастра (іv ст.. До н. Е.)
- •3.Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи її еволюції.
- •5.Основні риси господарського розвитку та економічного розвитку думки Давньої Греції.
- •6.Умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії. Економічні погляди у. Петті та п. Буагільбера.
- •7. Історичні умови винекнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів ф.Кене, а.Тюрго
- •8. «Економічна таблиця» ф.Кене та її значення для економічної науки
- •9. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми
- •10. Феодальне землеволодіння: форми, характер. Основні категорії залежних селян у Київській Русі.
- •11. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. В Україні та її наслідки
- •12. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види. А. Сміт економіст мануфактурного періоду, його внесок в економічну науку.
- •13. Українська економічна думка пореформеного періоду м. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. І. Франко, м. Драгоманов.
- •15. Економічний розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав (15-17 ст.). Висвітлення цих процесів у документальних джерелах «Устава на волоки», «Литовські статути».
- •16. Столипінська аграрна реформа і спроби її реалізаціїї в Україні.
- •17. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса та Юнга. Їх суть і мета.
- •18. План Маршлалла як програма ринкового відображення, економіки Європи, його сутність і значення.
- •19.План Маршалла як програма ринкового відображення, економіки Європи, його сутність та значення.
- •20.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта та його теоретична основа.
- •21.Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії.
- •22.Економічне піднесення у фрн. Л. Ерхард та його господарські реформи.
- •23.Розвиток теорії монетаризму м.Фрідмена у другій половині XX ст., принципи і наслідки.
- •24.Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.
- •25.Теоретико - методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму в сша. Т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл.
19.Банківська система.
Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості.
Основне завдання банку - здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій країні в цілком визначений історичний період.
Залежно від впорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи:
• однорівнева банківська система;
• дворівнева банківська система
Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури.
Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління.
Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів.
Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, які є банками в повному значенні цього слова лише для двох категорій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур.
Нижній рівень - комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.
Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система. За такою системою відносини між банками будуються в двох площинах: по вертикалі і по горизонталі.
По вертикалі - це відносини підпорядкування між центральним банком, як керівним органом усієї банківської системи, і комерційними банками.
По горизонталі - це відносини рівноправного партнерства та конкуренції між комерційними банками.
Як відомо, в Україні з 1987 року почалася реформа банківської справи, яка завершилася ухваленням у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з цим Законом, в Україні було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає:
Верхній рівень - Національний банк України як центральний банк країни, головний банківський інститут, який є емісійним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою.
Нижній рівень - мережа комерційних банків, які за умови здорової конкуренції покликані задовольнити населення країни і народне господарство щодо банківських послуг і створити для стабілізації та поступового піднесення національної економіки.
Центральним банкам, або банкам першого рівня, притаманні функції резервної системи: 1) емісія кредитних грошей
і контроль за грошовим обігом у країні, кредитно-розра-Іхункове обслуговування інших кредитних інститутів, тобто виконання ролі "банку банків"; 2) кредитно-розрахункове обслуговування держави; 3) реалізація грошово-кредитної політики і регулювання на цій основі економічних процесів.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що займаються практично всіма видами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів
Банківська система в умовах ринку функціонує на основі певних умов.
Функції банківської системи:
1) Трансформаційна - зумовлена посередницькою місією банків. Мобілізуючи вільні кошти і передаючи їх різним суб'єктам, банки мають можливість їх трансформовувати (змінювати) на різні строки, розміри, що зменшує фінансові ризики.
2) Функція створення грошей і регулювання грошової маси.
3) Функція забезпечення сталості банків та грошового ринку (стабілізаційна), яка проявляється:
• у прийнятті ряду законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх ланок банківської системи - від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;
• у створенні дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.
Необхідність існування банківської системи визначається двома групами причин:
1) потребою здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків Із загально-суспільними інтересами - забезпечення сталості грошей і стабільності роботи всіх банків;
2) забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному з його секторів. Банки при цьому повинні керуватися не тільки своїми комерційними інтересами, а й вимогами системи в цілому.