- •Політекономія
- •2.Продуктивні сили суспільства та показники їх розвитку. Виробничі відносини: суть, система та структура.
- •Фаза власне виробництва:
- •3.Товарне виробництво. Причини виникнення та характерні риси.
- •4.Економічні потреби та інтереси суспільства. Закон зростання потреб.
- •1)За способом задоволення потреби поділяються на суспільні, колективні та особисті.
- •2) За ступенем реалізації:
- •3) За формою вираження виокремлюють матеріальні та духовні потреби;
- •4) За критерієм раціональності потреби поділяються на:
- •5.Основні фактори виробництва. Робоча сила та її властивості.
- •6.Товар і його властивості. Теорія вартості: трудова, маржиналістська і неокласична.
- •7. Власність як економічна категорія. Структура власності та її історичні типи, види і форми власності.
- •8.Гроші та їх суттєві риси.Функції грошей.
- •9.Класифікація ринків: олігополістичний та ринок чистої конкуренції
- •10. Перетворення грошей у капітал.Робоча сила, її вартість та споживча вартість. Капітал як економічна категорія товарного виробництва: теорії капіталу.
- •11. Суть і основні риси суспільного відтворення
- •12. Необхідність і сутність позичкового капіталу. Позичковий процент.
- •13. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту.
- •14. Суть підприємництва та умови його існування
- •15. Суть та види витрат виробництва. Собівартість.
- •16. Специфіка міжнародних економічних відносин та їхні основні форми.
- •17. Аграрна сфера виробництва та її особливості. Форми господарювання у сільському господарстві.
- •18. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Функції ринку.
- •19. Прибуток і його суть. Норма і маса прибутку та фактори, що на них впливають.
- •Теорії та види прибутку
- •20.Загальні риси, структура і суперечності розвитку сучасного світовогогосподарства
- •Конкуренція та її суть. Функції і форми конкуренції.
- •Економічне зростання. Його показники, значення та фактори.
- •Закономірності формування та розвитку монополістичного капіталізму. Суть і форми монополій. Антимонопольне законодавство.Виникнення монополій та їх форми.
- •24. Зміст та об'єктивні чинники перехідного стану. Риси і типи перехідноїекономіки.
- •2.Історія розвитку макроекономіки як економічної науки.
- •3.Макроекономічні показники та методи їх розрахунку.
- •4.Дати порівняльну характеристику системи балансу народного господарства (бнг) та системи національних рахунків
- •5.Валовий внутрішній продукт та валовий національний продукт. Методика їх розрахунку.
- •6.Національний дохід і національне багатство: рівень цін та їх вплив на національний дохід
- •7.Індикатори макроекономічної нестабільності: інфляція безробіття
- •8. Циклічність як форма економічного розвитку. Фази циклу
- •9.Антициклічна політика держави. Особливості анти циклічної політики в умовах спаду та перевиробництва.
- •10. Сукупний попит, крива сукупного попиту та чинники, що на неї впливають.
- •13.Рецесійний та інфляційний розрив як показники не рівноважного стану економіки.
- •14. Необхідність, сутність та методи державного регулювання
- •15. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного реглювання.
- •16. Сутність та види фіскальної політики
- •Основні функції фіскальної політики
- •Види фіскальної політики
- •17. Сутність та механізм функціонування грошового ринку
- •18. Грошово-кредитне регулювання економіки: монетарна політика
- •19.Банківська система.
- •20.Сутність зовнішньоекономічної діяльності, її характерні риси.
- •21.Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: міжнародні торговельні організації.
- •22.Платіжний баланс та валютний курс.
- •23.Ринок праці та механізм його функціонування.
- •24.Державна політика зайнятості населення.
- •Історія
- •1.Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам`ятках економічної думки.
- •2.Східна цивілізація та її характеристика. Історичні форми господарств. Економічна думка давньої Індії: Артхашастра (іv ст.. До н. Е.)
- •3.Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи її еволюції.
- •5.Основні риси господарського розвитку та економічного розвитку думки Давньої Греції.
- •6.Умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії. Економічні погляди у. Петті та п. Буагільбера.
- •7. Історичні умови винекнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів ф.Кене, а.Тюрго
- •8. «Економічна таблиця» ф.Кене та її значення для економічної науки
- •9. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми
- •10. Феодальне землеволодіння: форми, характер. Основні категорії залежних селян у Київській Русі.
- •11. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. В Україні та її наслідки
- •12. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види. А. Сміт економіст мануфактурного періоду, його внесок в економічну науку.
- •13. Українська економічна думка пореформеного періоду м. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. І. Франко, м. Драгоманов.
- •15. Економічний розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав (15-17 ст.). Висвітлення цих процесів у документальних джерелах «Устава на волоки», «Литовські статути».
- •16. Столипінська аграрна реформа і спроби її реалізаціїї в Україні.
- •17. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса та Юнга. Їх суть і мета.
- •18. План Маршлалла як програма ринкового відображення, економіки Європи, його сутність і значення.
- •19.План Маршалла як програма ринкового відображення, економіки Європи, його сутність та значення.
- •20.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта та його теоретична основа.
- •21.Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії.
- •22.Економічне піднесення у фрн. Л. Ерхард та його господарські реформи.
- •23.Розвиток теорії монетаризму м.Фрідмена у другій половині XX ст., принципи і наслідки.
- •24.Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.
- •25.Теоретико - методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму в сша. Т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл.
Політекономія
1.Предмет і метод політекономії^позитивна і нормативна політекономія.
2.Продуктивні сили суспільства та показники їх розвитку. Виробничі відносини: суть, система та структура.
3.Товарне виробництво. Причини виникнення та характерні риси.
4.Економічні потреби та інтереси суспільства. Закон зростання потреб.
5.Основні фактори виробництва. Робоча сила та її властивості.
Сучасна економічна теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність.
6.Товар і його властивості. Теорія вартості: трудова, маржиналістська і неокласична.
7. Власність як економічна категорія. Структура власності та її історичні типи, види і форми власності.
8.Гроші та їх суттєві риси.Функції грошей.
9.Класифікація ринків: олігополістичний та ринок чистої конкуренції
10. Перетворення грошей у капітал.Робоча сила, її вартість та споживча вартість. Капітал як економічна категорія товарного виробництва: теорії капіталу.
11. Суть і основні риси суспільного відтворення
12. Необхідність і сутність позичкового капіталу. Позичковий процент.
13. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту.
14. Суть підприємництва та умови його існування
15. Суть та види витрат виробництва. Собівартість.
16. Специфіка міжнародних економічних відносин та їхні основні форми.
17. Аграрна сфера виробництва та її особливості. Форми господарювання у сільському господарстві.
18. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Функції ринку.
19. Прибуток і його суть. Норма і маса прибутку та фактори, що на них впливають.
20.Загальні риси, структура і суперечності розвитку сучасного світового господарства
21.Конкуренція та її суть. Функції і форми конкуренції.
22.Економічне зростання. Його показники, значення та фактори.
23.Закономірності формування та розвитку монополістичного капіталізму. Суть і форми монополій. Антимонопольне законодавство.Виникнення монополій та їх форми.
24. Зміст та об'єктивні чинники перехідного стану. Риси і типи перехідноїекономіки.
1.Предмет і метод політекономії^позитивна і нормативна політекономія.
Політична економія – це наука, яка розкриває не техніко-технологічний, а соціально-економічний спосіб виробництва, його закони, рушійні сили суспільного розвитку.
Предмет політичної економії – це виробничі відносини і притаманні їм економічні закони у взаємозв`язку з продуктивними силами та надбудовою суспільства.
При з`ясуванні функцій політичної економії необхідно враховувати, що вона належить до двох систем наук: є головною і невід`ємною складовою суспільствознавства, а також складовою системи економічних наук, їх методологічною та теоретичною основою. Як складова системи економічних наук політична економія виконує пізнавальну (гносеологічну), практичну і методологічну, а як складова суспільствознавства – світоглядну, виховну та ідеологічну функції.
Пізнавальна (гносеологічна) функція реалізується через дослідження сукупності економічних процесів та явищ. Її зміст полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і надання послуг протягом усієї історії існування людського суспільства, виявляти закони й тенденції соціально-економічного прогресу. Вивчення і формування економічних категорій та законів політичною економією збагачує знання про навколишнє середовище, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд його громадян, сприяє прогнозуванню соціально-економічного розвитку.
Методологічна функція політичної економії полягає в тому, що вона виступає основою конкретно економічних наук, тобто розробляє загальні методологічні принципи, без яких не можна обійтися при проведенні жодного ґрунтовного конкретно економічного аналізу. Розкриваючи зміст базових понять, сутність економічних законів, принципів господарювання, вона створює теоретичну основу для практичної господарської діяльності в усіх галузях і сферах суспільного виробництва.
Політична економія виконує і практичну функцію, яка полягає у розробці принципів і методів раціонального господарювання, науковому обґрунтуванні економічної політики держави. Вчені безпосередньо беруть участь у визначенні економічної стратегії – довгострокової політики суспільства – розробці рекомендацій щодо застосування принципів та методів раціонального господарювання.
Прогностична функція політекономії проявляється у вигляді розробки наукових засад передбачення соціально-економічного розвитку країни у майбутньому. Вона реалізується як розробка прогнозів, дострокових програм розвитку суспільного виробництва, змін у його структурі з урахуванням можливих кінцевих наслідків.
Зміст виховної функції політичної економії складає формування у населення економічної культури, розуміння логіки розвитку сучасного ринкового господарства.
Світоглядна функція . Її політекономія виконує, будучи складовою вчення про суспільство. Світоглядна функція є основою і пізнання, і методології дослідження. Це має принципове значення для практичної діяльності.
Ідеологічна функція політичної економії. Цю функцію політична економія виконує передусім завдяки своєму змісту, теоретичному висвітленню дійсності. Полягає вона у формуванні на основі системи економічних знань в індивідів, соціальних верств, класів певної поведінки (діяльності), спрямованої на реалізацію своїх інтересів, вирішення існуючих соціально-економічних проблем. Синтезуючи пізнавальну, практичну, світоглядну та виховну функції, ідеологічна функція становить економічну складову наукової ідеології. Якщо політична економія не дає теоретичного пояснення економічних процесів, уникає критичного аналізу проблем, не пропонує адекватних (тотожних, відповідних) шляхів вирішення практичних завдань, то всі її ідеологічні настанови втрачають життєвість.
Метод політичної економії – це система теоретичних підходів, способів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони та механізми їх дії, тобто пізнають те, що утворює предмет цієї науки.
Методи політичної економії:
діалектико-матеріалістичний метод (ґрунтується на принципах матеріалізму та діалектики);
системний метод;
метод сходження від абстрактного до конкретного;
метод аналізу і синтезу;
метод єдності історичного і логічного;
загальнонаукові методи (індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія, порівняння);
метод наукової абстракції;
статистичні методи пізнання;
математичні методи пізнання.
Вивчення політичної економії передбачає розмежування двох її складових. Перша дістала назву «позитивна політекономія», друга – «нормативна політекономія».
Позитивна політекономія передбачає проведення такого аналізу, в процесі якого розкриваються об`єктивні основи соціально-економічного розвитку і дається наукове обґрунтування певної економічної системи. Вона ставить за мету пояснити, як суспільство приймає рішення щодо виробництва, розподілу, споживання та обміну матеріальних благ. Такі дають змогу пояснити, чому економіка функціонує так, а не інакше, видати вихідні параметри для передбачення реакції на ті чи інші зміни.
У позитивній політекономії дослідник здійснює аналіз як неупереджений вчений. Якими б не були його політичні орієнтації, якими б не були уявлення про майбутнє або про те, що таке «добре» або «погано», він насамперед намагається пізнати, як реально функціонує певна економічна система. На цій стадії немає місця судженням з погляду особистих орієнтацій. Так позитивна політекономія схожа на природничі науки, такі як фізика, геологія або астрономія.
Нормативна політекономія дає рекомендації, які базуються на судженнях з позиції особистих цінностей. В їх основі лежать судження з погляду суб`єктивних цінностей, а не пошуку об`єктивної істини.
Вивчаючи курс політекономії, необхідно розмежовувати позитивні та нормативні судження. Теоретичні узагальнення, що випливають з позитивного аналізу, безумовно, мають науковий характер. Нормативні ж твердження можуть бути науково обґрунтованими, коли вони пов`язані з фактами, які піддаються інтерпретації позитивної політекономії. Водночас, нормативні установки можуть бути надто заідеологізованими, пов`язаними з інтересами певних груп або класів і не мати нічого спільного з науковими основами соціально-економічного розвитку суспільства. Всі ці аспекти позитивної і нормативної політекономії необхідно завжди мати на увазі під час вивчення курсів політичної економії, мікроекономіки та макроекономіки, історії економічних вчень.