Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi-gosi_2.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
658.94 Кб
Скачать

1. Делегування і відповідальність при делегуванні.

Делегування – процес передавання керівником частини б-я своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе вілповідальність за їх виконання. За доп делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв’язки прац-ів в орг-ї. Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника (1 людина не спроможна виконувати весь комплекс робіт по упр-ню всією орг-єю).

Делегування повноважень охоплює: - передавання повноважень (надання підлеглому обмеженого права приймати рішення, використовувати ресурси і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання поставлених завдань); - прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне вирішення); - підзвітність (вимога до підлеглого усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них своєму безпосередньому начальнику).

При делегуванні завдань та повноважень відповідальність не делегується. Делегування – це спосіб домогтися виконання роботи іншими людьми. Повноваження – обмежене право використовувати ресурси під-ва і спрямовувати зусилля підлеглих співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегують посаді, а не особі. Лінійні повноваження – передаються безпосередньо до підлеглих робітників. Вони дають узаконену владу. Делегування лінійних повноважень утворює ієрархію рівнів упр-ня в орг-ї. Повноваження лін керівника знах у прямому ланцюгу команд від вищого керівника до виконавця, але керівник в межах лін повноважень може розв’язувати проблеми без погодження з вищим керівником. Штабні повноваження – повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі ф-ії щодо лінійних керівників. Їх повноваження пов’язані з експертизою, підготовкою рекомендацій, підтримкою лін керівників. Функціональні повноваження – повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лін керівників (дають право контролю за окремими видами діяльності ін підрозділів, охоплюють лише окремі специфічні види діяльності – робота з кадрами, орг-я обліку).

2.Методологія планування соц-ек розвитку.

Планування – процес визначення мети і постановки завдань, розробка заходів та обґрунтування ефективності їх використання. Методологія планування – це сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей наукових принципів розробки планів, їх обґрунтування та опис відповідно до сучасних вимог ринку, які перевірені пердовою практикою. За допомогою планування здійсн перетворення «ірраціональності у раціональність», досягається більша сумісність інтересів, передбачуваність і взаємодія тріади «економіка- людина-природа». осново ю суспільства є матеріальне виробництво і відносини у сфері виробництва, які визначають суспільне буття людей. Методологія соц-ек планування: 1. Вплив процесу роздержавлення економіки на соц-ек планування діяльності підприємств 2. Особливості бізнес планування підприємств 3. Обґрунтування рівнів беззбитковості підприємств.4. Обгрунтування соц розвитку трудового колективу пвдприємста та визначення і джерел його фінансування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]