Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi-gosi_2.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
658.94 Кб
Скачать

1. Поняття організаційної структури управління.

ОСУ – впорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні упр-ня, їх взаємозв’язки та механізми упр-ня орг-єю.

1. Лінійна – складаєть з взаємопідлеглих органів у вигляді ієрархічної драбини. Кожен управлінець підпорядковується тільки 1 керівнику і всі зв’язки з вищими рівнями відбуваються через нього. + простота, чіткість, зрозумілість взаємин ланок і прац-ів упр-ня, єдиноначальність, оперативність. – відсутність функціональної спеціалізації, слабка інформованість роб-ів окремих ланок, пріорітетні поточні справи, а не перспективні.

2. Функціональна – базується на ієрархії органів, які виконують окремі ф-ї упр-ня. + компетентність спеціалістів,- низька відповідальність, слабкий зв’язок між підрозділами, дублювання команд.

3. Лін-штабна – створюються штаби, які спеціалізуються на виконанні певних упр-их ф-ій. Вони не мають права приймати упр-кі рішення. + глибока підготовка рішень, розвантаження лін менеджерів, використання спеціалістів, - неповна відповідальність, висока централізація.

4. Лін-функціональна – передбачає те, що штабні служби отримують повноваження упр-ня службами нижчого рівня, які виконують відповідні спеціальні ф-ї.

5. Дивізійна – підрозділи з високим рівнем самостійності, орг-ї з широко номенклатурою продукції, в яких швидко змін-ся споживачі.

6. Структура направлена на споживача – спрямована на забезпечення потреб певних груп споживачів.

7. Територіальна – формується за географічним розташуванням під-ва.

8. Адаптивна – швидко адаптується до змін у навколишньому середовищі.

9. Матрична – побудована на принципі подвійної підлеглості виконавців – керівнику функціональної служби та керівнику проекту.

10. Програмно-цільова – відповідна структура по реалізації певної програми.

11. Сітьова – включає велику кількість підрозділів.

12. Координаційна – коли одночасно виконується велика кількість програм.

13. Конгломератна – поєднання різноманітних видів структур.

2. Соціально-економічне обгрунтування рівня продуктивності праці на атп.

ПП – це економічна категорія,що характеризує ефективність трудових витрат і показує здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріалів.

ПП розраховується прямим або оберненим методом,залежно від чого маємо 2 показники: 1)виробіток В=Q/Nпраці, 2)трудомісткість Т=Т/Q. Планування Ппздійснюється такими методами: 1)прямий розрахунок ППпл=Qпл/Nпл. 2)пофакторний – передбачає розрахунок зростання через економію чисельності працівників під вплив різних факторів.

Фактори зростання ПП на підприємстві можна об’єднати в такі групи: 1.матеріально-технічні (вдосконалення техніки та технології,застосування нових видів сировини), 2.організаційні (поглиблення спеціалізації,вдосконалення системи управління,організації праці), 3.економічні (вдосконалення методів планування і систем оплати праці), 4.соціальні (створення відповідного морально-психологічного клімату, нематеріального заохочення,перепідготовка персоналу), 5.природні умови,географічне розміщення підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]