7. Поясніть тезу: «Економіка – наука вчинків» для мотивації вивчення економічних аспектів підприємницької діяльності

Щоб мотивувати роботу учнів можна застосувати тезу «Економіка – наука вчинків», а пояснити її можна так, що ті підприємці добиваються успіху, які вчиняють ризиковано, у яких є підприємницькі здібності, хто не любить сидіти на місці, а хто йде до своєї мети не спиняючись на шляху.

Після цього можна розповісти як важливо мати знання про економічні аспекти підприємницької діяльності, і як це може допомогти в житті людей, які прагнуть досягти успіху саме у підприємницькій діяльності.

8. Доведіть необхідність коментування відповідей учнів (студентів) під час поточного контролю при проведені навчальних занять

Поточний контроль проводиться для виявлення і порівняння набутих знань із запланованими, тими що повинні були набути учні за цей період пройденого матеріалу. Головне призначення поточного контролю - оперативне одержання об'єктивних даних про рівень знань, умінь, навичок і якість навчально-виховної роботи на заняттях.

При перевірці робіт учнів вчителем проводиться аналіз відповідей, а саме їх повнота, правильність, і дуже важливо коментувати помилки, які були допущені при написанні поточного контролю, щоб учень усвідомив свою помилку, зрозумів правильний напрямок її рішення. Після написання поточного контролю в учнів повинна скластися думка, щодо пройдених тем, знання повинні систематизуватися, узагальнюватися. І навіть якщо учень щось недовчив він може для себе виділити певну не відому для нього інформацію при аналізі помилок, які були допущенні при написані поточного контролю.

9. Доведіть необхідність поєднання традиційних та активних методів навчання у середній загальноосвітній школі

Необхідне поєднання традиційних і активних методів навчання, тому що застосування самих традиційних методів не викликає в учнів цікавості із-за частого використання, а застосування активних методів навчання може викликати певний інтерес з боку учнів, спонукає до активності, але і часте використання активних методів може призвести до негативних факторів, а саме несерйозному ставленні до навчання.

Три великі групи традиційних методів навчання:

1.методи організації та здійснення навчально - пізнавальної діяльності;

2.методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

3. методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Серед багатьох методів активізації навчання можна виділити групу методів, для яких характерним є не лише передача знань, а і розвиток пізнавальної діяльності, активізація творчої основи в навчанні.Головна мета цих методів – навчати не лише пам’яттю, але і думками.Людина засвоює:

20% - того, що чує

30% -того, що бачить

50% - того, що чує і бачить

70% - того, що сам розповідає

90% - коли сам приймає участь в інформації.

Застосування методів активізації в навчанні дає змогу реалізувати такі принципи концепції викладання:1) Проблемність; 2) Узгодженість та системність цілям навчання; 3) Орієнтованість на наявний досвід слухачів; 4) Націленість на самонавчання; 5) Професійна орієнтованість; 6) Зворотній зв’язок.

13. Поясніть тезу А.Ейнштейна “Економіка змінюється із змінами нашого мислення”, проаналізуйте можливості її використання у мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) при вивченні економічних дисциплін

Економіка – це досить плинне явище. Вона змінюється із змінами нашого життя. У суспільстві, що перебуває на стадії трансформації, постійно відбувається інституціалізація економічних поглядів, утвердження економічних ролей і норм поведінки. Це пов'язано з утворенням нових організаційних структур, посад. Теза А.Енштейна є досить влучною, оскільки насправді економіка змінюється із змінами економічного мислення, оскільки ці два поняття є досить взаємопов’язаними. Економічне мислення — погляди та уявлення, породжені практичним досвідом людей, їх участю в економічній діяльності тощо. Тобто економічне мислення грунтується на економічній практиці. Економічне мислення пов’язане із включенням людини в соціально-економічну практику. Це дає змогу розглядати економічне мислення як форму економічної свідомості в конкретній суспільній ситуації. Відповідно відсталість і нерозвиненість економічної свідомості зумовлює суперечливість економічного мислення.У процесі пізнання реальних причин, корінних стимулів економічної діяльності й економічної поведінки людей використовують категорію «економічний інтерес».

Економічний інтерес — усвідомлена економічна потреба людини, груп, спільнот, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності. Саме цей момент можна використати при мотивуванні учнів ( студентів) до вивчення економічних дисциплін. Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.Необхідно учням пояснити, що саме від них залежить розвиток економіки, оскільки економіка розвивається із розвитком економічної культури, економічного мислення, яке взаємопов’язане з економічним інтересом, стимулюючим фактором.

Тобто студентам необхідно зрозуміти, що знання, які вони отримують при вивчення економічних дисциплін є досить важливими, оскільки вони зможуть їх використовувати на практиці, а навички, які вони отримують при практичній діяльності вплинуть на формування їх економічного мислення, а розумно сформульоване економічне мислення прямо пропорційно впливає на розвиток економіки взагалі.

14. Поясніть вислів Р.В. Ривкіної: “Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури”, обґрунтуйте можливості його використання у мотивації навчальної діяльності учнів старших класів.

Для того, щоб пояснити вислів Ривкіної необхідно згадати, що собою являє оздоровлення економіки. Оздоровити економіку означає підвищити рівень розвитку економіки країни, забезпечити збалансованість економіки, здійснити певні структурні перетворення в економічній сфері.

Відомим фактом залишається те, що оздоровлення економіки можливе лише за проведенням ефективної , розумно сформованої економічної політики. А це може зробити лише економічно підковане суспільство, яке володіє навиками та знаннями у галузі економіки.

Сучасне суспільство вимагає високої організації економічного життя й адекватного їй рівня професіоналізму учасників економічного і соціального процесу. В даний час суспільству необхідно адаптуватися до умов, що змінюються, мати високу економічну і споживчу культуру.Економічна культура характерна кожному з елементів економічної системи, усім видам, способам і формам економічної діяльності суспільства, колективу, окремому працівнику. Економічна культура є синтезом матеріального і духовного, вона формує і способи життя сучасного суспільства.

Сучасний економічний словник дає наступне визначення:Економічна культура - це система цінностей і спонукань господарської діяльності, поважне відношення до будь-якої форми власності і комерційному успіху як до великого соціального досягнення, неприйняття настрою “зрівнялівки”, створення і розвиток соціального середовища для підприємництва і т.п.

Довідник по культорології в більшій мірі торкає духовний і моральний початок економічної культури - це сукупність елементів і феноменів культури, економічної свідомості, поведінки, економічних інститутів, що забезпечують відтворення економічного життя суспільства.

Тобто формування економічної культури, економічної свідомості, економічного мислення на сьогоднішній день є досить важливим, оскільки лише через оздоровлення економічної культури, можливо оздоровити економіку. Тобто вислів Ривкіної є досить влучним і характеризує реалії нашого життя. Даний вислів можна використовувати для того, щоб змотивувати сучасних учнів навчальних закладів до вивчення економічних дисциплін. Оскільки успіхи в навчанні та вихованні учнів старших класів прямо залежать від мотивації, тобто наявності значущих і діючих стимулів до засвоєння знань і придбання визначених особистісних якостей. Торндайк стверджував: «Усе, що ми робимо в житті, навіть найбільш неприємне, ми робимо з інтересу (нехай навіть негативного, наприклад, остраху неприємностей)». Тому даним висловом вчитель в певній мірі може викликати в учнів інтерес до формування власної економічної культури, яка залежить від бази знань, які школярі отримують у навчальних закладах.

Необхідно пояснити учням, що здобування економічного навчання, формування економічного мислення людини, зокрема молоді, на даному етапі розвитку економічних відносин є актуальним для побудови незалежної Української держави: із власним державним устроєм, соціально – економічними відносинами, правовою системою й економічною культурою.

Тобто одним із самих оптимальних можливостей формування економічної культури вмолоді, зокрема в учнів та студентів є засвоєння знань, навичок і умінь, що здобуваються в процесі вивчення навчальної дисципліни «Основи економічної теорії».