26.Семінарські заняття в системі економічної освіти

Необхідно зауважити, що уроки використовуються тільки в загальноосвітніх закладах, а семінарські заняття як в загальноосвітніх закладах і носять назву урок-семінар, так і вищих навчальних закладах.Семінарські заняття поділяють на: просемінарські заняття (підготовчі); власне семінарські заняття, міжпредметні семінари, семінари-диспути, семінари-конференції, семінари-зустрічі, семінари-діалоги, семінарсько-практичне заняття, тощо. Розглянемо організацію та структуру власне семінарського заняття. Семінар проводиться з повним складом учнів (класом, групою). Вчитель/викладач завчасно визначає тему, мету та завдання семінару, планує його проведення, формулює його основні та додаткові питання з теми, розподіляє завдання між учнями/студентами, з урахуванням їх індивідуальних можливостей, робить підбір літератури, проводить групові та індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Отримав завдання, учні/студенти в позаурочний/позааудиторний час вивчають програмний матеріал, користуючись різними джерелами і засобами переробки і отримання навчальної інформації. Це не тільки вивчення літератури, але і спостереження, постановка досліджень, обробка статистичних даних. Результати самостійної роботи учні/студенти оформлюють в вигляді плану або тез виступу, конспекту основних джерел, доповідей або рефератів.Семінарське заняття починається вступним словом вчителя/викладача, в якому він нагадує задачу семінару, порядок його проведення, рекомендує на що необхідно звернути особливу увагу, що слід записати в робочій зошит, дає інші рекомендації. Далі обговорюються питання семінару. Обговорення може проходити в формі розгорнутої бесіди, повідомлення, коментованого читання першоджерел, доповідей або рефератів. Потім вчитель/викладач доповнює повідомлення учнів/студентів, відповідає на їх запитання і дає оцінку їх виступів. Підводячи підсумки, відмічає позитивне, аналізує зміст, форму виступів учнів/студентів, вказує на недоліки і шляхи їх подолання.

Методика проведення власне семінарських занять різноманітна та форми навчальної роботи в ході нього різні.

27. Позакласні види роботи з економікою

поряд з обов'язковими, заняттями поза «рамками» навчальних занять, в школах та інших навчальних закладах використовуються різноманітні види, форми навчальної роботи, які носять для учнів добровільний характер та покликані задовольняти їх різноманітні пізнавальні та творчі запити. Ці види та форми навчальних занять мають назву позакласні, або позаурочні. Поняття «позакласні» вказує на те, що дня проведення цих занять непотрібен повний склад класу, що в них а власним бажанням можуть приймати участь учні різних класів, що вони проводяться поза розкладом обов'язкових навчальних занять. До видів позакласної навчальної роботи відносять предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси, лекторії, конференції, предметні вечори та тижні і т.п. Завдання позакласної роботи – викликати у школярів первинні інтереси та перетворити їх на стійкі.. Специфічною ознакою є те, що в процесі позакласної діяльності долається та замкнутість, яка характерна для більшості класних колективів. Позакласній роботі притаманна особлива активність та самостійність, дитяча ініціативність. Успіху позакласної навчальної роботи сприяє чітка організація, дотримання розкладу занять та намічених термінів проведення заходів. Під час вибору змісту, форм та методів позакласної роботи завжди повинно бути дотримання принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Предметні гуртки та наукові товариства. Якщо добре поставлена навчальна робота в школі, з кожного предмету з'являються учні, які прагнуть до розширення та збагачення своїх знань, до технічної творчості, до проведення дослідної роботи. Це зумовило необхідність організації предметних гуртків та наукових товариств школярів. Гуртки створюються на добровільних засадах окремо із учнів паралельних класів, або якщо паралельних класів немає, із учнів 5-6 класів, 7-8 класів і т.д. Керівництво роботою гуртків здійснюють вчителі-предметники.Зміст гурткової роботи включає в себе: більш поглиблене вивчення окремих питань навчальної програми, які впливають на інтерес учнів, ознайомлення з життям та творчою діяльністю відомих вчених, письменників та інших діячів науки та культури, з новітніми досягненнями науки та техніки, підготовки вечорів, присвячених окремим науковцям, організацію технічного моделювання тощо.В останній час отримало поширення створення наукових товариств школярів, які об'єднують та координують роботу гуртків, організують зустрічі з діячами науки та техніки і т.д. На жаль в багатьох школах втрачена давня традиція, коли кожен вчитель вважає своїм обов'язком вести гурткову роботу з учнями зі свого предмету. Багато вчителів таку роботу не ведуть.Шкільні наукові товариства з відділеннями (секціями) юних літераторів, істориків, географів, фізиків і т. д. працюють під керівництвом вчителів (або викидачів та студентів вузу). На відміну від предметних гуртків, в шкільному товаристві не тільки розширюються межі навчальних програм, але і ускладнюється методика придбання знань. Тут царює атмосфера наукових пошуків та творчої співпраці, учні засвоюють методи пізнання, пізнають радість власних відкриттів та по-дійсному починають захоплюватися предметом, визначною галуззю науки.Лекторії. В школах часто проводяться окремі лекції або їх цикли (лекторії), вечори запитань та відповідей як по загальнополітичнім питанням, так і по окремим проблемам науки, техніки, літератури та мистецтва. Це одна з цікавих та розповсюджених форм навчальної позакласної роботи. З лекціями по визначним темам можуть виступати самі учні, вчителі, інші компетентні особи. Лекторії можуть носить визначну спрямованість, тобто включати в себе лекції, які широко та глибоко розкривають окремі наукові проблеми.Олімпіади, конкурси, виставки учнівської технічної творчості. Для стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчого змагання при вивченні математики, фізики, хімії, мови, літератури, а також технічному моделюванні, в школах, районах, областях проводяться олімпіади, конкурси, виставки. Ці форми позакласної роботи завчасно плануються, виявляються кращі школярі для участі в них, що дає великий імпульс для вияву та розвитку більш здібних та талановитих учнів з різних предметів. В той же час вони дозволяють судити про творчий характер роботи вчителів, їх здібностей шукати і розвивати таланти.Предметні вечори та тижні. Тематика предметного вечора не повинна дублювати навчальну програму, вона передбачає новизну, учнівську творчість, наукові відкриття. Складовими компонентами будь-якого предметного вечора можуть бути: повідомлення учнів, демонстрація дослідів, моделей, змагання, вікторини, конкурси, виставки, ігри, художні номери, демонстрація науково-популярного фільму та ін. Щоб вечір вийшов цікавим необхідний сценарій, розподіл обов'язків, попіклуватися як про змістовний бік так і про художнє оформлення.Предметні тижні (наприклад, «Тиждень математики», «Тиждень історії», «Економічний тиждень» і т. п.) носять характер суспільного огляду знань, підведення підсумків роботи гуртковців і всієї школи по вивченню даного предмету за визначний період часу. Предметні тижні організуються гуртковцями на чолі з вчителем-предметником і проводяться один раз в чверть або півріччя (семестр). В дні тижня організуються такі масові заходи, як зустрічі з цікавими людьми, олімпіади, вікторини, конкурси, виставки творчих робіт, огляди навчальних кабінетів, випускаються стінгазети і т. п. Все це привертає увагу учнів до визначної області знань, викликає у них зацікавленість до предмету.Що стосується вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, то навчальна робота, яка проводиться поза розкладом носить назву поза аудиторна робота. Використовуються наступні поза аудиторні види і форми навчальної роботи: засідання проблемних груп, гуртки, олімпіади, конференції. лекторії, спецсемінари тощо.