Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOS_KZAMEN.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
716.29 Кб
Скачать

34. Види проблемних ситуацій, які застосовуються у викладанні економічних дисциплін

Проблемні ситуації створюються постановкою проблемних запитань. При вивченні економічних дисциплін ситуації, які носять проблемний характер, умовно можна розділити на декілька типів, що найчастіше зустрічаються: ситуація несподіваності, ситуація конфлікту, ситуація припущення, ситуація спростування, ситуація невідповідності, ситуація не визначення.Розглянемо дані види ситуацій:

1. Ситуація несподіваності. Така ситуація створюється при ознайомленні студентів з фактами або ідеями, які викликають нерозуміння, які уявляються парадоксальними, які вражають своєю несподіваністю. Як правило, такі ситуації використовуються на перших заняттях, під час ознайомлення з новим матеріалом, який носить проблемний характер.

2. Ситуація конфлікту. Подібна ситуація виникає при протиріччі нових фактів та висновків з загальноприйнятими в науці теоріями та уявленнями.

3. Ситуація припущення. Як правило, такі ситуації виникають при розгляді складних теоретичних питань, які пов’язані, наприклад, з макроекономічними явищами. В таких ситуаціях, з одного боку, у студентів спостерігається нестача теоретичних знань, а з іншого боку – безліч фактичного та цифрового матеріалу.

4. Ситуація спростування. В даних ситуаціях студентам пропонується довести безпідставність будь-якої ідеї, рішення, виявивши помилки та наочно показавши антинауковий підхід.

5. Ситуація невідповідності. Виникає тоді, коли поняття та досвід, який мають студенти вступають у протиріччя з науковими даними.

6. Ситуація невизначення. Така ситуація виникає в тому випадку, коли в проблемному завданні (задачі) свідомо недостає даних для отримання однозначного рішення. Розрахунок в даному випадку робиться на кмітливість, спритність студентів, які повинні самостійно винайти дані, що не достають.

7. Ситуація мислення. Створюється в тих випадках, коли слухачам пропонується вибрати вірне рішення з ряду можливих та відомих їм і обґрунтувати свій вибір. Найчастіше це тестові завдання, в яких вибір необхідно ще й обґрунтувати.

Проблемні ситуації повинні бути ув’язані не лише з темою, яка вивчається, але й з попередніми темами курсу. Це необхідно для того, щоб показати студентам логіку курсу, взаємопов’язаність всіх тем, єдність науки.

35. Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу

У ви­значенні сутності модульного навчання слід виходити із по­няття модулю, в широкому розумінні модуль - це значення якоїсь величини, зміна якої зумовлює зміну значення. В ди­дактиці модуль - це функціональна одиниця, яка може змінюватися у різних напрямках і мати різні виміри. З цієї точки зору модулем може бути і навчальна дисципліна, і її сполучення з іншими дисциплінами в разі їх інтеграції. В методиці модулем вважається блок навчального матеріалу, що має бу­ти засвоєним, або відрізок навчального процесу, навчальне заняття.

основним елементом модульного навчання є модуль. Модулі розподіляють за двома ознаками.Перша ознака - етапи навчального процесу. За цією ознакою відокремлюють наступні види модулів:

мотиваційно-установчий - цей модуль містить всі необхід­ні матеріали для організації початку навчання, а саме презентує навчальний матеріал, визначає терміни вивчення, зміст самостійної роботи, зміст і терміни контролю;

змістовно-пошуковий - який відтворює способи засвоєння змісту освіти: визначає теми для вивчення, проблеми, питання, методи пе­редачі і опрацювання інформації;

контрольно-сенсовий, що використовується з метою взаємоперевірки і самоперевірки. До складу цього модулю входять контрольні, тестові завдання,а також матеріали для визначення рівнів засвоєння навчальної інформації і інтелектуального роз­витку;

адаптивно-перетворюючий - направлений на подальший творчий розвиток знань. Цей модуль містить завдання для творчої роботи із метою практичного застосування знань в нестандартних умовах;

систємно-узагальнюючий, який забезпечує систематиза­цію матеріалу;

контрольно-рефлективній, що містить різнорівневі за­вдання, питання дія підсумкового контролю.Друга ознака - зміст модулів. Визначають:

  • змістовний модуль (З-модуль);

  • форма модуль (Ф-модуль);

  • учбовий модуль (У-модуль).

Змістовний модуль /З/ - передбачає зміну структури тради­ційної навчальної програми або створення нової на основі тра­диційної. Це може відбуватися двома шляхами. Перший шлях - укрупнення дидактичних одиниць, перерозподіл певних тем, розділів навчального матеріалу. Другий шлях - інтеграція окре­мих розділів навчальних програм.Організаційний модуль /Ф/ - має певний вияв в залежності від часу і задач. Існують Ф-модулі, що об'єднують різні види на­вчальної діяльності, розраховані на З0 хв., 60 хв., 90 хв.Учбовий модуль /У/ - як правило, об'єднує два попере­дні. В системі навчальних модулів відокремлюють нульовий мо­дуль і модулі за кількістю навчальних блоків. Нульовий навчальний модуль - відображає концепцію моду­льної програми і технологію роботи з модулями. Він підготовлює зміст інших, які містять: мету навчання; навчальні тексти: вправи, завдання, ситуації для аналізу; тести, контрольні завдан­ня; глосарій тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]