39. Активні форми навчання та їх характеристика

Перебудова системи освіти висуває нові вимоги до особистості викладача, методів та техніки викладання. З цієї причини пропонуються різноманітні форми активної (нетрадиційної) лекції нарівні з традиційною, що дозволяє значно підвищити творчий поведінковий потенціал аудиторії.В науково-педагогічній літературі (Н. В. Бордовська, Л. В. Кондрашова, Д. В. Чернілєвський, С. І. Розум), визначають такі види нетрадиційних лекцій:1.Проблемна лекція. На цій лекції нове знання проводиться через проблемність питання, задачі чи ситуації. При цьому процес пізнання студентів в співпраці та діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст проблеми розкривається шляхом організації пошуку її рішення або підсумовування та аналізу традиційних і сучасних точок зору. В ній моделюються протиріччя реального життя через їх вираз в теоретичних концепціях. Головна мета такої лекції - придбання знань слухачами, якби самостійно. 2. Лекція-візуалізація. Коли основний зміст лекції представлено в образній формі (в рисунках, графіках, схемах, блок-схемах, таблицях, моделях). Візуальна форма подачі лекційного матеріалу здійснюється з допомогою аудіо відеотехніки, мультимедійних засобів, комп’ютера тощо. Читання такої лекції зводиться до розгорнутого або короткого коментування візуальних засобів, які розглядаються на даній лекції. Візуалізація являється, в даному випадку, як засіб активізації мислення і засіб навчання перекодуванню інформації за допомогою різних знакових систем.3. Лекція вдвох (або ще носить назву - бінарна лекція). Являє собою роботу двох викладачів, які читають лекцію з однієї і тієї ж теми, і взаємодіють на проблемно-організованому матеріалі як поміж собою, так і із аудиторією (або як представники двох наукових шкіл, або як вченого та практика, викладача та студента). Проблематизація відбувається як за рахунок форми, так і змісту.

4. Лекція прес-конференція. Коли зміст оформлюється за запитами (за питаннями) аудиторії з залученням декількох викладачів кафедри, які читають дану дисципліну. Можливо залучення викладачів і з інших кафедр, якщо тема чи розділ навчальної програми тісно пов’язаний з суміжними дисциплінами (таким чином здійснюється міжпредметний зв’язок).

5. Лекція-консультація. Близька до попереднього виду. Різниця - той, хто запрошений (обізнаний спеціаліст), слабо володіє методами педагогічної діяльності. Можливий і інший вид «сценарію» даної лекції, коли на питання студентів відповідає сам лектор (якщо відсутня можливість запросити спеціаліста в цій галузі з підприємства, установи, фірми). Лекція здійснюється за типом «питання - відповідь». Лектор, або запрошений обізнаний спеціаліст, на протязі лекції відповідає на питання студентів по всьому розділу або всьому курсу. Консультування через лекцію дозволяє активізувати увагу слухачів і використовувати професіоналізм лектора.

6. Лекція провокація (або лекція із запланованими помилками). Розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю запропонованої інформації (заздалегідь до даної лекції викладач повідомляє тему студентам та надає рекомендованої літератури. Студенти повинні прийти вже підготовленими до даної теми). Лектор, під час викладу матеріалу, спеціально припускається помилок (змістовних, методологічних, логічних, орфографічних). Даний вид лекції формує уміння оперативно аналізувати, орієнтуватися в інформації і оцінювати її.

7. Лекція-діалог (або лекція «відкритих думок»). Зміст подається через серію питань, на які слухачі повинні відповідати безпосередньо в ході лекції. Подібна до проблемної лекції. Під час лекції студентам можна використовувати опорні конспекти, які складаються з блоків, блоки містять найбільш значущу навчальну інформацію. На лекції відбувається дискусія за типом «відкритих думок», коли студенти заздалегідь знайомі з проблемою, яка обговорюється, студенти заздалегідь готуються з актуальних питань лекції. Викладач, шляхом постановки проблемних питань, поступово підводить студентів до рішення та теоретичного обґрунтування проблеми, яка поставлена.Відносно нетрадиційних семінарських, практичних, семінарсько-практичних занять, то в практичній діяльності використовуються різні семінарсько-практичні заняття, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, підвищують інтерес до вивчення дисципліни, сприяють формуванню творчої особистості тощо. До таких видів занять ми відносимо:Семінар-доповідь (семінар с прослуховуванням доповідей та рефератів). Семінар-диспут. Семінар-дискусія. Серед семінарсько-практичних та практичних нетрадиційних занять необхідно виділити заняття із застосуванням активних (інтерактивних) методів навчання. До них ми відносимо: семінарсько-практичні та практичні заняття з застосуванням методу «мозкової атаки», змагальних методів (економічний КВК, економічний «Брейн-ринг», економічний «Щасливий випадок», економічні «Хрестики-нолики» та ін.), кейс-стаді, аналізу конкретних ситуацій, ігрових методів (ділові ігри та їх різновиди - рольові, симулятивні, психодрама, естафета тощо), імітаційного методу, проблемного методу і т.п.

40. Метод Case Studies та методика його застосуванняВ основі методу Саse Studies лежить метод аналізу конкретної ситуації. Але, якщо аналіз конкретної ситуації вирішується індивідуально, то метод кейс-стаді застосовується для прийняття колективного рішення і методика проведення заняття із застосуванням методу кейс-стаді значно складніша.Саse Studies являє собою спеціальну методику навчання, яка полягає в використанні конкретних випадків (ситуацій, історій) для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень студентами з певного розділу (теми) навчального курсу.Робота з Саse Studies (або робота з кейсами) передбачає розбір або рішення конкретних ситуацій в бізнесі за певним сценарієм, який включає і самостійну роботу студентів і «мозковий штурм» в межах малої групи, і публічний виступ з представленням та захистом запропонованого рішення, і, наприклад, контрольне опитування студентів на предмет знання фактичної сторони кейсу, що розбирається. Розглянемо сутність та організацію роботи на кожному етапі.

1. Етап розробки навчальної практичної ситуації: викладач заздалегідь розробляє кейс навчальної практичної ситуації «кабінетної» або «реальної». Не пізніше чим за день-два до початку заняття за методом кейс-стаді, а бажаніше за 5-7 днів, видати кожному студенту даний кейс. Можливий пошук студентами додаткової інформації чи статистичних даних для підготовки до даного заняття.2. Етап постановки викладачем основних питань:

• кейси повинні бути роздані кожному студентові не менше як за день до занять;

• починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу (так як кейси студентам роздані заздалегідь);

• обов'язкове, далі, коротке введення з кейсу. Питання студентам, наприклад: «З якого розділу маркетингу написаний даний кейс?»

• з'ясувати, що являється центральною проблемою даного кейсу, рішення якої повинні знайти студенти;

• розбити на підзаголовки кейс, навмисно «змішувати» хронологічні факти, вносити елементи плутанини.