33. Проблемний вид навчання та його застосування в економічній освіті

Проблемне навчання спрямовано на багатогранний розвиток пізнавального, пошукового, творчого підходу щодо оволодіння знаннями. Особливостями проблемного навчання вважається:

постановка проблеми – задачі, що вимагає вирішення або дослідження, створення особливої проблемної ситуації, в якій учень ставиться перед протиріччям,

висування гіпотези щодо вирішення поставленої проблеми, пошук рішення проблеми – зіткнення різних точок зору учнів, відстоювання різних позицій, аргументоване доведення, на підставі отриманих раніше знань,загальний висновок.По суті проблема – це складне теоретичне або практичне питання , яке потребує вивчення та розв’язання. Особливість навчальної проблеми перебуває в тім, що ті рішення вже відомі науці, людству, але невідомі даній аудиторії. Розв’язавши цю задачу , студент робить відкриття тільки для себе. Проблемна ситуація моделюється з урахуванням ступеню підготовленості аудиторії до сприйняття інформації, яка поступає від викладача. Проблема перестає бути такою,як тільки студенти набувають необхідних знань. Отже проблемну ситуацію характеризують інколи як знання про незнання.Проблемне навчання в першу чергу відкриває широкі можливості в розвитку творчих потенцій особистості та підвищення ступеню активності студентів/учнів в навчальному процесі. Студент/учень тільки тоді розбирається в складній, багатомірній структурі виробничих відносин, в об'єктивно існуючих та які виражаються в економічних законах, зв'язках, явищах та процесах економічного життя, коли він проявить ініціативу, здібність до самонавчання, вміння до всього підходити з питаннями. Сутність проблемного навчання полягає в постановці проблемних питань, проблемних завдань, проблемних ситуацій. сутність проблемного навчання полягає в створенні проблемних ситуацій, у формулюванні та постановці перед учнями/студентами певних питань та задач. Але не кожне питання, не. кожна ситуація і не кожна задача носять проблемний характер. Проблемною ситуація або задача є тільки в тому випадку, якщо в момент їх постановки у студентів/учнів немає готової відповіді, чіткої схеми рішення. Викладачем/вчителем відбираються суперечливі зовні, а можливо і по сутності (якщо освітлюються дискусійні питання науки) теоретичні положення та факти.В процесі розв'язання протиріч і відбувається формування наукового, логічно обгрунтованого розуміння проблеми, яке органічно входить в систему знань тих, хто навчається.

В залежності від ступеню самостійності, тих, хто навчається в рішенні пошуку та виходу з проблемної ситуації розрізняють декілька рівнів проблемного навчання:1 рівень – викладач ставить проблему, створює проблемну ситуацію, сам розкриває шляхи її рішення, аргументує кожний етап її рішення. Студенти слідкують за логікою викладення та рішення викладачем навчальної проблеми.2 рівень – викладач формулює проблему, створює проблемну ситуацію, планує кроки рішення, залучає студентів до рішення окремих аспектів проблеми, яка поставлена, на цьому рівні самостійність студентів значно вища. Так як вони мають можливість вирішувати окремі під задачі самостійно.3 рівень – проблема ставиться викладачем та створюється проблемна ситуація, але розв’язання її відбувається в процесі самостійної діяльності студентів, які оволодівають при цьому методами наукового пошуку4 рівень – на основі ряду представлених викладачем даних студенти самі формулюють проблему, створюють проблемну ситуацію, намічають шляхи виходу з неї. Самостійно розв’язують навчальну проблему