37. Мотивація навчальної діяльності як необхідна складова навчального процесу

Сукупність внутрішніх факторів, що зумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією. Про наявність мотивації до якої-небудь діяльності свідчить прагнення до її здійснення. Якщо учень постійно і систематично самостійно навчається, кажуть, що в нього спостерігається мотивація до навчання. Більшість складових мотивації особистості не є стійкими утвореннями і постійно змінюються. Найстійкішими є мотиви, які можуть проявлятись однаково у різних ситуаціях і обставинах. Наприклад, мотив матеріального благополуччя може однаково визначати і прагнення людини до професійного вдосконалення, і потяг до спілкування із багатими людьми. Інтереси, смаки, бажання, наміри - можуть змінюватись під впливом різних обставин. Наприклад, учень вирішував завдання із захопленням, доки не стикнувся із досить складним, і далі втратив до роботи інтерес. На зміну мотивації впливають такі фактори, як стан здоров’я, складність завдання, тиск з боку керівника чи оточуючих, вимоги і т.д. Отже, певний мотив (або ж сукупність мотивів) однозначно не визначають мотивацію учня. Необхідно враховувати також внесок факторів конкретної ситуації та, за можливості, послабляти негативні і підсилювати позитивні фактори. У мотивації діяльності, як правило, присутні декілька мотивів, які утворюють мотиваційний комплекс (ієрархію). Одні мотиви у цій системі мають провідне значення і більшу збуджувальну силу (здійснюють більший вплив на діяльність, частіше активізуються). Роль інших мотивів - нижча. Сила дії того чи іншого мотиву залежить від конкретних обставин життя, впливу інших людей, часових факторів іт.п. Тому ієрархія мотивів хоч і є відносно стійкою, час від часу змінюється. Нижчі мотиви можуть набувати більшої активізуючої сили і навпаки. Наприклад, не відчуваючи раніше потреби у психологічних знаннях, студент все ж прийшов на декілька занять з психології і раптово відкрив для себе цікавий і привабливий світ цієї науки. Надалі студент починає регулярно відвідувати заняття, читати основну і додаткову літературу з дисципліни і т.п. (пізнавальний мотив набуває більшої актуальності). Провідними мотивами навчання у сучасних умовах стають особисті мотиви: в інформації, професійному становленні, саморозвитку, самореалізації іт.п. Але переорієнтація педагогічної теорії і практики на нові мотиви трохи відстає, тому часто викладачі спрямовують свої зусилля не на справжні (дійсні, реальні) мотиви учнів, а на мотиви мнимі, ілюзорні, надумані. Таким чином, запорукою успішного управління навчанням є з’ясування викладачами (вчителями) дійсних мотивів навчання учнів і спирання на ці мотиви, врахування і підсилення наявної мотивації.

38. Активні методи навчання та їх ха-ка.

Різні способи навчально-пізнавальної діяльності отримали назву "методи активного навчання" або "активні методи". В останні роки по мірі розвитку економічних відносин розширюється пошук заходів підвищення ефективності навчального процесу. Більшість викладачів та організаторів економічного навчання творчо підходять до використання різних дидактичних засобів для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. До активних методів навчання відносять різні методи (метод дискусій, метод ситуацій, метод розігрування ролей та ін.). необхідно зазначити, що деякі із авторів не відносять проблемний метод навчання до активних методів. Але ж ми вважаємо, що проблемний метод (будь-то він застосований на лекційних чи семінарських заняттях, при написанні дипломних робіт і т.д.) сприяє активізації пізнавальної діяльності. Проблемний метод викладання допомагає сформувати творчу особистість, так як при розв’язанні проблемних питань, завдань, ситуацій йде самостійний пошук нестандартного рішення, а це в свою чергу розвиває логіку мислення, робить знання більш міцними, так як вони здобуваються в більшості завдяки власним зусиллям тих, хто навчається, підвищує пізнавальну активність. Наступний метод, який ми відносимо до продуктивних методів навчання і використовуємо при підготовці економістів та викладачів з економіки – це змагальний метод. До цього методу відноситься "Оціни рішення", захист теми, на індивідуального переможця, економічний КВК та брейн-рінг. Метод змагань виконує три основні функції: пізнавальну, виховну і контрольну що сприяє в кінцевому рахунку отриманню більш стійких знань і саме головне – отримані знання про економічні, політичні процеси, що відбуваються у світі, в економіці країни перетворюються у переконання, а це саме той результат, що і повинен бути отриманий у ході викладання економічних дисциплін. На практичних заняттях використовуються прийоми моделювання поводження суб’єкта, що господарює у мінливих ринкових умовах, обґрунтування й аналізу його дій і рішень. Тому необхідно використовувати методи імітації майбутньої виробничої індивідуальної діяльності – аналіз конкретної економічної ситуації, метод інциденту, імітаційні вправи. Отже, застосування поряд з репродуктивними методами продуктивних дозволяють доповнити і урізноманітнити навчальний процес. Використання активних методів навчання сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, спрямованої не тільки на отримання міцних знань з програмного матеріалу, розвитку творчої, конструктивної ініціативи, а й формування професійних умінь на високому рівні.