Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
groshi_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.09.2019
Размер:
906.75 Кб
Скачать

Тема 1. Сутність і функції грошей.

1. Сутність раціоналістичної та еволюційної концепції походження грошей. Роль держави у створенні грошей, розвитку форм грошей.

Гроші – складна економічна категорія. Їх особливість полягає у системному багатофункціональному характері. Так визначення економічної категорії можливо надати за наступним визначенням.

Гроші – це специфічний товар, що має властивості обмінюватись на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Концепції походження грошей: раціоналістична (Аристотель, Самуельсон), еволюційна (Сміт, Рікардо, Маркс).

Раціоналістична – гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна – гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного вир-ва й обігу. Ця концепція підкреслює об’єктивний характер виникнення грошей.

Об’єктивний характер появи грошей засвідчив тривалий процес розвитку форм грошей від простих товарів (худоба, сіль тощо) до найпростіших сигналів у комп’ютерній системах.

З розвитком форм грошей змінювався механізм визначення носіїв грошових функцій та роль держави у цьому механізмі.

Наведене вище не значить, що держава – творець грошей, що її роль у цьому процесі визначальна, а самі гроші – виключно продукт, створений державою.

Аргументами об’єктивності появи грошей є:

1. саме ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватись;

2. ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибирати носія, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги;

3. кількість грошей в обігу визначається об’єктивними закономірностями, які повинні враховуватись державою в її регулятивних діях.

Гроші – не декретуються державою, а спричиняють власне ринковою економікою.

Роль держави – не визначальна, а коригувальна в їх створенні.

2. Сутність грошей. Гроші як особливий товар. Мінова і споживча вартість грошей як товару.

За своїм місцем в товарному виробництві й обміні гроші – специфічний товар, що має властивість обмінюватись на б.-я. інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

До суттєвих рис специфічного товару – “гроші” можна віднести наступні:

Маючи здатність обмінюватися на б.-я. цінності, гроші перетворюються в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність, як абстрактну цінність чи багатство; гроші не здатні прямо задовольняти б.-я. фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано – через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.

Грошам на відміну від інших товарів притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

1. можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

2. здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на б.-я. блага.

Споживча вартість – здатність грошей опосередковано задовольняти б.-я. потреби людини.

Мінова вартість – кількість тих цінностей, які можна одержати за одиницю грошей.

Як самостійна форма мінової вартості гроші принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживану вартість, тобто здатні задовольняти б.-я. потреби людей, попередньо обмінявшись на відповідні блага. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для б.-я. його суб’єкту, незалежно від його конкретних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межи сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економіки, зокрема нагромадження вартості, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби інвестування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]