70. Обґрунтуйте взаємозв’язок між податковою системою і податковою політикою.

Податкову політику розглядають у широкому і вузькому аспектах. У широкому вона охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних і тимчасових джерел (податків і позик відповідно). Оскільки держава не може встановлювати занадто високий рівень оподаткування через протидію суспільства, вона вимушена використовувати державні позики для покриття свої витрат. Однозначно оцінювати політику широкого використання позик не можна. Все залежить від конкретної ситуації, але у будь-якому випадку позики необхідно повертати, а це можливо лише за рахунок додаткових надходжень податків. У вузькому аспекті податкова політика охоплює діяльність держави тільки у сфері оподаткування — встановлення видів податків, платників, об’єктів, ставок, пільг, строків і механізму зарахувань до бюджету. Завдання – забезпечити досягнення коротко- середньо та довгостр цілей економічного зростання в умовах поєднання інтересів підприємств, домогосподарств та держави. Податкова система - це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, до бюджетів усіх рівнів, форм і методів їх установлення, зміни, скасування, обчислення, сплати та стягнення, а також забезпечення відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування, організація роботи по податковому контролю. Податкова система – це сукупність ек зв’язків, що складаються в процесі реалізації под. політики і регулюються вповноваженими органами держ та місц влади з метою забезпечення виконання своїх задач та функцій.

71. Обґрунтуйте відмінності між прямими і непрямими податками.

Першопочатково, податки поділяються на прямі та непрямі в залежності від того, на кого покладається податковий тягар. Прямі податки встановлюються на дохід або майно платника, непрямі – вводяться до ціни товару. Непрямі називають податками на споживання. Наразі, у зв’язку з механізмами перекладання тягаря прямого податку (підвищення ціни прод) на споживача, цей критерій виявився невірним. Всі прибуткові і майнові податки вважаються прямими, под. на споживання – непрямими. Прямі встановлюються на платників, їх розмір залежить від масштабу об’єкта оподатк. Більше платять ті, в кого вищі доходи. Прямі податки вважаються справедливими, проте вимагають складної системи контролю. Поділяються на особисті (первинне - платник) та реальні (первинне – об’єкт оподатк). Переважають у Австрії, Канаді, Данії Непрямі под. вводяться до ціни тов/посл та не залежать від доходу (Франція, Австралія, Греція). Мають простий механізм стягнення та забесп стійкі надходження до бюдж. Збалансовану систему мають Норвегія, Італія, Швеція. Основна тенденція: чим вищі податк надх, тим частака непрямих менша (основний фактор – рівень життя насел: чим↑, тим↑ под. збори прямих под)

72. Обґрунтуйте взаємозв’язки між суб’єктом, об’єктом оподаткування і джерелом сплати податків.

Податки — обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб у бюджет. За економічним змістом — це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини новоствореної вартості з метою утворення централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Суб’єкт оподаткування – платники податків та держ податкові органи - особи (юридичні або фізичні), на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Об’єкт – вказує на те, що саме оподатковується (доходи, прибуток, додана вартість, майно, використання природних ресурсів, певні юр дії (передавання прав власності на майно, тп)). Джерелом податку називають дохід, з якого платник сплачує податок. Може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати стосунку до об'єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні і не приносять доходу їх власникам). Джерелом може бути як дохід так і майно (накопичений капітал).

Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Наприклад, уряди країн можуть використовувати податкову систему для перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулювати деякі види діяльності. Свідоме використання податків для досягнення певних цілей відбувається в межах податкової політики.

73. Обґрунтуйте відмінності між загальнодержавними та місцевими податками.

Податки — обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб у бюджет. За економічним змістом — це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини новоствореної вартості з метою утворення централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Залежно від рівня Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади, їх стягнення є обов'язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються.Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків: - у вигляді надбавок до загальнодержавних податків. -введення місцевих податків за переліком, що встанов­люється вищими органами влади. -упровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади. Місцеві податки сплачуються юридичними та фізичними особами, які одержують доходи, володіють майном на даній території або землею, займаються певним видом діяльності або використовують майно, що перебуває у розпорядженні місцевого самоврядування. Співвідношення між місцевими й загальнодержавними податками в різних країнах складається по-різному. Це зумовлено рівнем розвитку місцевого самоврядування, економічним становищем у державі, традиці­ями суспільного життя.