51 Обґрунтуйте, яким чином фінансова політика держави може впливати на фінансову діяльність суб’єктів господарювання.

Державна фінансова політика — це сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення економічного й соціального розвитку країни. Головна мета фінансової політики держави полягає у підвищенні рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями нац. економіки, соц. групами населення та окремими територіями. Здійснюючи фінансову політику, держава впливає також на формування та здійснення фінансової політики на підприємстві, зокрема на політику формування активів і структури капіталу; політику управління активами та інвестиціями; політику залучення фін ресурсів; політику управління фін ризиками і запобігання банкрутству.

Фінансова політика підприємства є цілеспрямованим використанням фінансів для досягнення довгострокових і короткострокових завдань, визначених засновницькими документами (статутом) підприємства. Якщо держава обрала політику стабілізації, це означає, що діяльність суб’єктів господарювання не буде розвиватися, а знаходитиметься на певному рівні, тому що вони матимуть сталі пропорції розподілу і перерозподілу отриманих доходів. Якщо держава обрала політику економічного зростання, то суб’єкти господарювання матимуть більше фінансових ресурсів та змогу за дешевшими цінами придбати необхідні товари та послуги. Суб’єкти будуть ефективніше працювати при політиці мінімальних обмежень, і менш ефективно – при політиці жорсткої регламентації. Отже, фінансова політика держави значно впливає на діяльність суб’єктів господарювання, вона може заохочувати та стимулювати, а може і призупиняти їх діяльність, спрямовувати її у необхідне русло.

52 Обґрунтуйте взаємозв’язок фінансового права і фінансової політики.

Фінансове право можна характеризувати з різних позицій. З одного боку, це самостійна галузь права із визначеним предметом та методами правового регулювання, з іншого - це галузь законодавства, що є сукупністю законів та інших нормативно-правових актів, у яких фінансово-правові норми мають своє зовнішнє вираження і становлять джерело фінансового права. До джерел фінансового права належать: Конституція - Основний Закон України; загальні та спеціальні закони; постанови Верховної Ради України; укази Президента України; постанови та декрети Кабінету Міністрів України; відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо); міжнародні правові акти, звичаї та стандарти, що ратифіковані парламентом та входять до національного законодавства

Фінансова політика — комплекс дій і заходів, що здій­снюються державою в межах наданих їй функцій та по­вноважень у сфері фінансової діяльності суб'єктів гос­подарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних за­вдань і досягнення поставлених цілей.

Складові фінансової політики. Фінансова політика розгля­дається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні вона відображає >сі сторони функціонування фінансів і охоплює монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики.