211. Поясніть відмінності між страховиком, страхувальником і застрахованим.

Страхування, є насамперед, системою економ. відносин між конкретними суб’єктами господарювання, де, з одного боку, діють страхувальники, а з іншого — страховики. Головними суб’єктами страхового ринку є: страховик, страхувальник, застрахований.

Страховик — юридична особа — страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.

Страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований — юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Як правило, відносини страхування є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який водночас є і застрахованим. Тристоронні відносини виникають між страховиком, страхувальником і застрахованим.

212. Поясніть відмінності між страховим полем і страховим портфелем.

Функціонування страхового ринку пов’язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель. Страхове поле — це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування.. Страхове поле показує максимальну кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню). Тобто, страхове поле визначає потенційні масштаби страхування.

Страховий портфель являє собою сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета — сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

В  портфелі  страхових  послуг  більш конкретно виражаються якісні характеристики страхового  захисту  страхувальників. При цьому структури страхового портфеля здатні забезпечувати фінансову стійкість страхувальника.

     Поняття   «страховий  портфель»  вживається  для  встановлення фактичної  кількості застрахованих об'єктів або  діючих  договорив страхування на  певній  території.  Йдеться  про   підприємство, дільницю страхового агента, район, тощо. Під страховим портфелем в особистому  страхуванні може також матись на увазі сума  місячного страхового  внеску по діючих договорах довгострокового страхування життя  на  встановлену  дату на певній території.  Вся  поточна  й перспективна   діяльність страхової  організації спирається   на страховий портфель, структура якого в кінцевому підсумку  визначає фінансову стійкість страхових операцій. Адже від величини й якості страхового портфеля   залежать величини  надходжень   страхових платежів,  обсяги  й коливання виплат страхових сум  й  страхового відшкодування.

     Сутність   і   функції  страхового  портфеля  перш за все виявляються в його функціях. Страховому портфелю властиві наступні функції:

  -   функція відбору страховий послуг;   -   функція формування страхового портфеля;    функція розрахункова; (собівартість страхового портфеля); -   функція ревізійна; -   функція оптимізації «нового портфеля».     Структура й якість страхового портфеля можуть аналізуватись за допомогою деяких  показників. Величина  ж його  виражається  або числом  застрахованих  об'єктів, або загальною  страховою  сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.

    Для  структури  страхового  портфеля  властиве  співвідношення окремих   видів страхування,  а також   між   добровільними   й обов'язковими   формами. Структура  страхового   портфеля   може аналізуватись в  аспекті питомої ваги діючих  договорів  і  знову укладених  договорів  з  мінімальними (низькими)  і  максимальними (високими)   страховими сумами,   групових   та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під  впливом ассортименту страхових  послуг,  тобто  системи  видів   і   форм страхування.   Особливе   значення  для  забезпечення   фінансової стійкості   страхових операцій  має  оперативне реагування   на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.     Для перспективного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій   важливо намагатись досягти  й  зберігати   рівновагу портфеля. Цей  стан  характеризується, як  мінімум,  компенсацією знову  укладеними  договорами тих, строк  дії  яких  закінчується. Разом з тим така компенсація повинна розповсюджуватись не лише  на кількість  договорів й обсяг внесків по них, але й бути Узгодженою з  страховою сумою, строком страхування і суттєво не відрізнятись від ймовірності збитку, яка переважала в попередніх договорах.