Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇТеорія виховання.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.55 Mб
Скачать
    1. Розв’язування практичних завдань

3.1.Опрацювати пам’ятку “Поради викладачеві, майстру виробничого навчання щодо розвитку творчих здібностей обдарованих учнів”. Доповнити її своїми методичними рекомендаціями.

Поради викладачеві, майстру виробничого навчання щодо розвитку творчих здібностей обдарованих учнів.

  1. Підхоплюйте думки учнів та оцінюйте їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо.

  2. Підсилюйте інтерес учнів до нового.

  3. Заохочуйте оперувати предметами, матеріалами, ідеями. Учень практично вирішує дослідницькі ідеї.

  4. Навчайте учнів систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидайте її.

  5. Виробляйте в учнів терпиме ставлення до нових понять, думок.

  6. Не вимагайте запам'ятовувати схеми, таблиці, формули, одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.

  7. Культивуйте творчу атмосферу – учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки група зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

  8. Навчайте учнів цінувати свої та чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.

  9. Іноді однолітки ставляться до здібних учнів агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй. Найкраще здібному учневі пояснити, що це характерно, і розвивати в ньому терпимість і впевненість.

  10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, ідеї.

  11. Розсіюйте страх.

  12. Стимулюйте і підтримуйте ініціативу, самостійність. Підкидайте проекти, які можуть захопити.

  13. Створюйте проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування, уяви.

  14. Створюйте у навчальному закладі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.

  15. Розвивайте критичне ставлення.

  16. Навчайте доводити почате до логічного завершення.

  17. Впливайте особистим прикладом.

    1. Скласти розповідь за схемою “Робота з обдарованим дітьми”

3.3. Користуючись довідковим матеріалом, заповнити таблицю: “Зовнішні і внутрішні фактори, що спричиняють відставання учнів”

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

Довідковий матеріал:

  1. Відставання через втомленість учня

  2. Недоліки в розвитку мислення

  3. Слабкий розвиток навичок навчальної праці

  4. Негативне ставлення до навчання

  5. Відсутність свідомої дисципліни

  6. Погане засвоєння попереднього матеріалу

  7. Негативний вплив оточуючого середовища (сім’ї, товаришів)

  8. Недоліки у роботі вчителів

  9. Соціальні негаразди в умовах перехідного періоду в суспільстві

  10. Негативна інформація аудіо-візуальних засобів

  11. Негативні особистісні якості

Обгрунтувати кожен з факторів

    1. Складіть план індивідуальної роботи з агресивним, конфліктним учнем.

    2. Спроектуйте модель виховного процесу в класі, спрямованого на запобігання правопорушень серед неповнолітніх.

    1. Розв’язування педагогічних ситуацій

Проаналізуйте наведені нижче педагогічні ситуації і визначіть, яким чином учитель допоміг дитині. Прокоментуйте дії педагогів. Як би в аналогічній ситуації вчинили ви?

Ситуація 1. Дитина психічно неврівноважена. Хлопчик 7-го класу Н. має погані стосунки з однокласниками, на уроках неуважний, неслухняний. Виховують його мама й бабуся, якими він керує. Комплекс неповноцінності ще доповняється тим, що він невеличкого росту. З роками конфлікт “Н. – однокласники”, “Н. – вчителі” ставав все більш глибоким.

Тільки вмілий підхід класного керівника до кожної ситуації, яка виникала в стосунках учня з дітьми, учня з вчителями, давав можливість хлопчикові переконуватись в тому, що він стає більш терплячим до зауважень в його адресу, що навіть його маленькі перемоги помічають учні, вчителі і радіють за нього.

Але одного разу Н. дуже хотів прийняти участь у районній олімпіаді з математики, хоча в команду не міг бути включений, бо не мав систематичних знань. Вчитель (вона ж класний керівник) все-таки запрошує його на олімпіаду, каже, що це буде особистий залік, і домовляється про це з районним жюрі.

Роботу Н. написав непогано як для нього, бо уявляєте, як він старався. Вчитель у присутності дітей оголошує йому подяку на уроці математики і робить відповідний запис у щоденнику.

Наступний урок географія. На цьому уроці вчитель географії хоче записати йому зауваження за розмову на уроці. Коли вчитель хотів відібрати щоденник, Н. не тільки відмовився його дати, а навіть заховав у портфель. Вчитель хотів забрати портфель, а учень вкусив його за руку.

Вихід з кризової ситуації був таким: класний керівник зуміла вгамувати збудженого учня.

Він, заплаканий, притулився до неї і принишк, бо розумів, що вона розкаже і директорові школи, і вчителеві української мови, чому Н. не зміг дати щоденник для запису зауваження.

Порада вчителеві: ніколи силою не можна нічого брати в дітей. Повинна бути самоповага до особистості учня. Треба було зрозуміти, що щось неординарне криється за тим, що учень не дає щоденника, бо завжди він демонстративно давав, підкреслюючи, що ці записи для нього нічого не значать і покарання від мами і бабусі не буде.

Крім того, приклад свідчить, що для дитини дуже важливо мати моральне заохочення. Ставиться він до нього дуже серйозно.

Ситуація 2. Конфлікт між батьками й сином. Учень Р., якого довго опікала мама, бо дитина стояла на диспансерному обліку через хворобу легенів, ріс вихованим, добре вчився, любив батьків. Батьки віддавали йому свою любов і свою повагу. В 11-му класі він раптом став з’являтися додому пізно, став грубим. На всі запитання батьків відповідав: «Облиште, я дорослий».

А справа була в тому, що він став ходити до молодої жінки, яка вже мала дитину і жила без чоловіка. Батьки були в розпачі.

Вирішили звернутися до класного керівника, бо Р. поважав її і прислухався до її зауважень.

Де ж знайти аргументи, щоб Р. зрозумів, що це помилка, бо його організм фізично не готовий до таких перевантажень. На уроках вн став млявим, весь час хотів спати. Навчання його не цікавило. А це ж був випускний клас.

Зрозуміло, що перші статеві стосунки, та ще й з жінкою, яка мала досвід, затьмарили йому розум.

Класному керівникові допомогло те, що вона знала риси його характеру і зуміла після першої розмови повернути його в життя школяра і відмовитись від нічних походів до зрілої жінки.

По-перше, класовод намалювала йому недалеке майбутнє: вересень, однокласники вступили до вищих навчальних закладів, а Р. залишився навіть без атестату. Учителька зробила ставку на те, що однією з рис характеру хлопця було його бажання бути завжди попереду.

По-друге, на запитання «як ти ставишся до дитини?» він відповів: «Я не готовий бути батьком».

Тоді класний керівник запропонувала йому подумати і порівняти своє дитинство з дитинством цього малюка: що дали йому його батьки і що отримає ця дитина від матері і його (як батька), якщо він збирається узаконити ці стосунки.

І саме другий аргумент допоміг йому справитись із собою.

Він добре закінчив школу, вступив до інституту і у вересні прийшов до класного керівника з дівчинкою-ровесницею. Він подякував вчительці за своєчасну пораду.

Ситуація 3. Дуже часто у старшокласників виникають кризові ситуації в зв’язку з нерозділеним коханням. Кохання переходить в екстремальну ситуацію, коли пригнічує можливість мислити аналітично, а також практично ставитись до себе й інших. У випадку з учнем Т.це призвело до кризи. Він в один із днів випив багато різних таблеток, щоб покінчити з собою. Але потім, мабуть, передумав позбавляти себе життя і зателефонував другові, батько якого працював лікарем на швидкій допомозі.

Т. врятували, але з кризи він не вийшов. Не визнавав батьків, на уроках сидів, дивлячись в одну точку, навіть не чув, коли його хтось кликав. Учні не знали про те, що сталося з Т.

Вихід було знайдено таким чином. Класний керівник вирішила відверто поговорити з хлопцем. Але розмови не вийшло. Тоді вона запропонувала йому: “Поділись своїм горем з тим, кому ти віриш, хай це буде друг, або навіть стороння людина, але не тримай все в собі”. Він мовчки пішов, а через декілька днів зателефонував ввечері додому класному керівникові з проханням зустрітися негайно. Під час зустрічі з’ясувалось, що він знову на грані зриву, і тоді вчителька звернула увагу на негативні риси дівчинки, яку він покохав, а також використала один із традиційних прийомів у психотерапії: “Клин клином вибивають”. Вона запропонувала йому: “Подивись навкруги, скільки гарних дівчаток ходить, а ти їх не помічаєш”.

І він знайшов у собі сили і вже через місяць зустрівся з дівчинкою, яка була молодшою за нього на рік. Потім він сказав вчительці: “Ви врятувли мені життя. Я жив як уві сні”: