Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ПРИВАТНИЙ ВИЩАЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені академіка Степана Дем’янчука»
Кафедра теорії, історії держави і права та філософії
методичні поради для вивчення дисципліни
та підготовки до семінарських і практичних занять
для студентів усіх спеціальностей
освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
РІВНЕ – 2012
Методичні поради для вивчення дисципліни та підготовки до семінарських і практичних занять (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»)
Укладач:
Мельничук Ю.І. старший викладач кафедри теорії, історії держави і права та філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука
Рецензенти:
Булига І. В. кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Рівненського державного гуманітарного університету
Матвійчук А. В. кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри теорії, історії держави і права та філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука
Методичні поради затверджені на засіданні кафедри теорії, історії держави і права та філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана
Протокол №2 від 5 вересня 2012 р.
Мельничук Ю.І., 2012 р.
Пояснювальна записка
«Логіка є великим переслідувачем темного й заплутаного мислення, вона розглядає туман, який переховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет в той час, коли ми його не розуміємо. Я переконаний, що в сучасному вихованні ніщо не має більшої користі для становлення точних мислителів, відданих смислу слів і речень і постійно насторожених проти термінів невизначених і двозначних, аніж логіка.»
Джон Стюарт Міль
Логіка – це наука, що досліджує універсальні схеми правильних міркувань, вона зародилася та розвивалась у лоні філософії. Тривалий час мислення не виокремлювалось філософами з усього сущого, а то й ототожнювалось з буттям. Під логікою розуміли передусім упорядкованість.
Мета та завчання навчальної дисципліни – допомогти студентам оволодіти:
сукупністю знань про закони та форми мислення;
вміннями застосовувати теоретичні знання на практиці; тобто правильно оперувати поняттями і судженнями, використовувати у міркуванні логічно обґрунтовані схеми умовиводів, правильно доводити та спростовувати ті чи інші положення;
навичками аналізувати чужі та власні міркування з метою запобігання виникненню помилок.
Значення логіки полягає в тому, що знання основ цієї науки формує логічну культуру мислення людини, вміння коректно аргументувати власну точку зору.
Програма курсу дає змогу всім ознайомитись з традиційною (аристотелівською) та сучасною логікою, що сприяє формуванню логічної культури мислення та прилучення до результатів сучасних логічних досліджень скерованих на фундаментальну проблематику гуманітарних наук.
У методичних порадах подані теми лекційних занять, теми та плани семінарських занять, список рекомендованої літератури для опрацювання матеріалу, перелік контрольних запитань для закріплення знань, перелік індивідуальних завдань та питань, що виносяться на самостійне опрацювання студентам. Всі види робіт взаємодоповнюють одна одну.
Самостійна робота передбачає обговорення проблемних питань, виконання додаткових завдань, що заздалегідь обумовлені викладачем.
До індивідуальної роботи відносять такі види робіт: підготовка реферату, наукові роботи із зазначених тем. Мета написання письмових робіт полягає у поглибленому вивченні історії і теорії логіки як науки, формуванні у студентів навиків до написання творчих наукових робіт. Вибір теми й написання письмової роботи з логіки здійснюється кожним студентом індивідуально під керівництвом викладача.
До методичних рекомендацій включений перелік рефератів із дисципліни, який оцінюється за такими критеріями: розкриття теми на основі опрацьованої літератури, логічна послідовність викладення думок, відповідне оформлення роботи.
Тематичний план дисципліни «логіка»
Тема 1. Предмет і значення логіки. Історичний характер логіки як науки Роль мислення в пізнанні. Логіка – наука про закони та форми правильного мислення. Основні етапи розвитку логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки. Ґенеза логічних ідей в історії та культурі. Логіка як структурний компонент риторики за часів стародавньої Греції (доаристотелевий період). Аристотель як засновник науки логіки: вчення про силогізм. Схоластика Середньовіччя та логіка Пор Роялю. Логіка в епоху Відродження. Філософський раціоналізм і розвиток логіки епохи нового часу: індуктивний метод наукового пізнання Ф. Бекона. Математична логіка В. Лейбниця. Діалектична логіка Гегеля та її вплив на розвиток Європейської філософії. Некласичні логіки ХХ ст.: загальна характеристика та специфіка
Тема 2. Мислення і мова Мислення як об’єкт вивчення логіки. Істинність думки та формальна правильність міркувань. Проблема співвідношення мислення і мови: неадекватна практика та ідеал адекватності. Мови штучні та природні. Логічний аналіз мови як засіб вияву логічних форм та законів.
Тема 3. Поняття як форма мислення Поняття як форма мислення. Мовні засоби виразу поняття. Зміст поняття. Обсяг поняття. Види понять; логічні відношення між поняттями. Узагальнення та обмеження понять.
Тема 4. Судження Загальна характеристика судження. Структура судження. Судження і речення. Класифікація суджень. Основні види суджень. Судження і речення. Види простих суджень: атрибутивні судження; судження з відношеннями; судження існування (екзистенційні). Логічні відношення між атрибутивними судженнями. Судження за модальністю. Розподіленість термінів. Складні судження. Види складних суджень. Логічні відношення між складними судженнями.
Тема 5. Логічні закони мислення Поняття логічного закону. Види законів. Закони логіки та їх діалектико-матеріалістичне розуміння. Основні риси правильної думки: визначеність, логічна несуперечливість, послідовність і обґрунтованість. Закони формальної логіки: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Тема 6. Умовивід .Дедуктивний умовивід. Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводів. Дедуктивні умовиводи: загальні положення. Логічні помилки в силогізмах. Складні силогізми. Умовні умовиводи. Розділовий умовивід. Умовно-розділові умовиводи. Пізнавальна роль дедукції. Індуктивні умовиводи .Загальна характеристика індуктивного умовиводу. Індукція та її види. Пізнавальна роль повної індукції. Характеристика та види неповної індукції. Популярна індукція, або методи знаходження причинних зв’язків. Помилки в індуктивних умовиводах. Зв’язок індукції і дедукції. Умовивід за аналогією. Поняття аналогії. Місце аналогії в логічному мисленні. Сутність умовиводу за аналогією. Види аналогій: аналогія властивостей; аналогія відношень. Правила умовиводу за аналогією.
Тема 7. Проблема. Гіпотеза. Теорія. Проблема та її роль в пізнанні. Поняття проблемної ситуації. Питання як форма виразу проблеми. Види питань. Види вирішень проблеми: вирішення проблеми в межах існуючої теорії; вирішення проблеми, що потребує модифікації існуючої теорії; вирішення проблеми, що потребує створення нової теорії. Гіпотеза як форма розвитку знань. Види гіпотез: загальні та часткові. Поняття робочої гіпотези. Побудова гіпотези та ступені її розвитку. Теорія як система наукових знань. Основні види наукових теорій по засобу їх побудови. Описові теорії. Логічно систематизовані теорії: дедуктивні та гіпотетично-дедуктивні.
Тема 8. Види та структура доведення та спростування. Поняття доведення. Сутність і значення доведення. Логічна структура доведення. Види доведення: прямі та непрямі. Логічні правила доведення. Поняття спростування. Правила доведення і спростування: правила і помилки стосовно тези; правила і помилки стосовно аргументів; правила стосовно демонстрації. Паралогізми та софізми в доведенні. Доведення і переконливість.
Тема 9. Суперечка. Форми та види суперечок. Мистецтво суперечки. Поняття суперечки. Учасники суперечки. Види суперечки. Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки. Форми суперечок: дискусія, диспут, дебати, полеміка. Коректні та некоректні методи і прийому ведення суперечок. Логічні помилки.
Тема 10: Логічний аналіз діяльності. Теоретичні і практичні міркування. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії. Зовнішні і внутрішні аспекти дії. Структура дії. Взаємодія і практичне міркування. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії. Логіка риторики. Поняття про імператив. Визначення запитання. Запитання як різновид імперативів. Види запитань. Види відповідей.