Гарячка ку (Febris q) (а78)

За кратністю: первинна, рецидивна.

Перебіг: гострий, підгострий, хронічний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: 1. колапс, міокардит, ендокардит, перикардит, тромбофлебіт, плеврит, абсцес легенів, пневмонія, гепатит, панкреатит, орхіт, епідидиміт, енцефалопатія, неврити, невралгія.

2. Ураження дихальної системи - плеврит, абсцес легенів, пневмонія.

3. Ураження залозистої тканини - панкреатит, орхіт, епідиміт.

4. Ураження нервової системи - неврити, невралгія.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Richettsia burnetii.

1. Бактеріологічне: з використанням тканинних середовищ досліджують кров, харкотиння, ліквор, сечу, грудне молоко.

2. Серологічне: РЗК з антигеном із R. burnеtii (титр 1:8 - 1:16 виявляється з 10-12-го дня захворювання); непрямої імунофлуоресценції з корпускулярним діагностикумом, мікроаглютинації. РА.

3. Біопроба на морських свинках, білих мишах.

4. Внутрішньошкірна алергічна проба з очищеним антигеном із R. burnetii.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гарячка Ку (РЗК з R. burneti 1:16), первинна, гострий перебіг, тяжкий ступінь. Двобічний ексудативний плеврит.

2. Гарячка Ку (РЗК з R. burneti 1:64) рецидивна, хронічний перебіг, середньої тяжкості. Міокардит. НК І ст.

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом

(Nephrosonephritis haemorrhagica) (А98.5)

Клінічні форми: типова (легка, середньої тяжкості, тяжка, дуже тяжка), атипова (стерта, абортивна лихоманкова, абдомінальна, менінгоенцефалітна).

Ускладнення: уремічна кома, еклампсія, інфекційно-токсичний шок, набряк легень, надрив ниркової капсули, крововиливи в міокард (клініка інфаркту), у наднирники, у головний мозок, масивна кровотеча, пневмонія та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник гарячки з нирковим синдромом – віруси родини Bunyaviridae, Hantaan me lipuc Puumala.

1. Вірусологічний метод: виділяють вірус із крові хворого (перші дні хвороби) або на культурі клітин за допомогою РДПА.

2. Серологічний метод: РЗК, РН, РФА, РІФ, ІФА, РПГА з парними сироватками хворих, ELISA.

3. Біологічний метод: інтрацеребральне зараження лабораторних тварин.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ІФА+), тяжкого ступеня.

2. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, менінгоенцефалітний варіант, тяжкий ступінь. Інфекційно-токсичний шок ІI с.

3. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ІФА+), стерта форма.

Альтернативна класифікація

(Г.М. Циганков, 1963)

Клінічні форми: токсикоінфекційна, ниркова, шлунково-кишкова, менінгоенцефалітна.

Геморагічна гарячка крим-конго (Febris haemorrhagica crimiana) (a98.0)

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: сепсис, набряк легень, гостра печінкова-ниркова недостатність, пневмонія, плеврит, міокардит, отит, тромбофлебіт та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник Кримської гарячки – віруси родини Bunyaviridae роду Nairovirus

1. Вірусологічний метод: виділення вірусу шляхом зараження тварин або культури клітин кров`ю, печінкою, мозком хворого.

2. Серологічний: реакції комплементзв`язувальні й преципітувальні - на 6-10-й дні, нейтралізувальні з 14-го дня до років.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Геморагічна гарячка Крим-Конго (РЗК 1:256), легкого ступеня.

2. Геморагічна гарячка Крим-Конго, тяжкого ступеня. Інфекційно-алергічний міокардит.