Вітряна віспа (Varicella) (в01)

Клінічні форми:

• набута: типова, атипова (рудиментарна, геморагічна, бульозна, міліарна, гангренозна, генералізована або вісцеральна);

• природжена.

Ступень тяжкості (для типової): легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень (В01.9), з ускладненями (В01.8) – з боку шкіри (нагноєння, абсцеси), енцефаліт, міокардит, кератит, артрит, гепатит, нефрит, сепсис та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - вірус Varicella-Zoster, родина Herpesviridae.

1. Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин (фібробласти шкірно-м`язової тканини та епітеліальні клітини ембріона людини) при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля.

2. Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

3. Серологічне дослідження: метод флуоресціюючих антитіл (досліджують мазки-відбитки з везикул), ІФА (виявлення тілець Арагана), РЗК (обов’язково метод парних сироваток з 4-кратним збільшенням титру), РФА в люмінесцентному мікроскопі, РІА, РНГА.

4. Мікроскопія фарбованого за Романовським вмісту пухирців або пустул.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Вітряна віспа (ІФА+), типова форма, середньої тяжкості.

2. Вітряна віспа (ІФА+), атипова (геморагічна) форма, тяжкого ступеня. Енцефаліт.

3. Вітряна віспа (РЗК 1:40 - 1:160), атипова, рудиментарна форма.

Альтернативна класифікація

(В.Н. Верцнер, 1963)

Клінічні форми:

• типові: легка, середньотяжка, тяжка.

Перебіг: без ускладнень, з ускладненнями.

• атипові: рудиментарна; з агравованими симптомами (з початковим токсикозом, з токсикозом у момент масових висипань); тяжка (показники тяжкості): ураження внутрішніх органів, геморагічні прояви; гангренозні форми.

Волинська гарячка (п’ятиденна, окопна, молдавська гарячка)

(Febris wolhynica) (А77.8)

Клінічна форма: класична, тифоподібна, стерта (рудиментарна) – з висипкою, без висипки.

Ступень тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, гнійний паротит, кровотеча, пролежні.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Rochalimea guintana .

1. Серологічне дослідження: РЗК (титр 1:32 - 1:64-320), реакція Вейла-Фелікса, непряма ІФА, ІФА, ПЛР, РА, РПГА, реакція Відаля, РМА, ELISE.

2. Мікроскопія мазків крові та біоптатів фарбованих сріблом при збільшенні в 1000 разів, мікроскопія мазків екскрементів одежних вошей заражених годуванням на хворих, цитратною кров`ю хворих через епідермомембрану або через мікроклізму.

3. Бактеріологічне дослідження: посів на кровяний агар, середовище Ногуші, КЖМ методом обертальних пробірок.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Волинська гарячка, класична форма, середньої тяжкості.

2. Волинська гарячка, тифоподібна форма, тяжкий ступінь. Гнійний паротит.

Гарячка західного нілу (Encephalitis Nili occidentalis) (a92.3)

Клінічні форми: менінгеальна, енцефалітна, абдомінальна, з ураженням периферичної нервової системи.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник – флавівірус групи В, родини Тогавірусів.

1. Серологічні дослідження: РГГА, РЗК, РН – метод парних сироваток, збільшення титру в 4 рази.

2. Дослідження ліквору: лімфоцитарний плеоцитоз (100-200).

3. Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурі клітин або при внутрішньомозковому зараженні мишей-сосуків кров’ю хворого.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гарячка Західного Нілу, менінгеальна форма, тяжкий ступінь.

2. Гарячка Західного Нілу з ураженням периферичної нервової системи, легкий ступінь.