Альтернативна класифікація

(Ю.В. Лобзін, О.П. Казанцев, 1996)

Клінічні форми: ангінозно-септична, очно-залозиста, залозиста, нервові форми (менінгіт, менінгоенцефаліт, енцефаліт, психоз), тифоподібна, лістеріоз вагітних, лістеріоз новонароджених (септичний перебіг).

Лямбліоз (Lambliosis, Giardiasis) ( а07.1)

Провідний синдром: дуоденіт, ентерит, дискінезія кишок, дискінезія жовчних протоків і міхура (за гіпо- чи гіпертонічним типом).

Перебіг: гострий, хронічний.

Лямбліоносійство.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Lamblia intestinalis (Giardia lamblia).

1. Мікроскопія дуоденального вмісту, фекалій, слизу та виділень із сечостатевих органів.

2. Серологічні дослідження: ВІЕФ; ЕLISA-метод зустрічного електрофорезу (збільшення титру антитіл спостерігається у 70 % хворих); тест-система Prospect/Giardia; РНІФ, РФА.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Лямбліоз, дуоденіт, дискінезія кишок за гіпомоторним типом, гострий перебіг.

2 Лямбліоз, ентерит, дискінезія жовчних протоків і міхура, хронічний перебіг, ускладнений холецистохолангітом.

Малярія (Malaria) (в50-в54)

За збудником: триденна (Рlasmodium vivax) (В51), чотириденна (Рl. мalariae) (В52), овалє-малярія (Рl. оvale) (В53.0), тропічна (Рl. falciparum) (В50).

За походженням: природжена (Р37.4), первинна, реінфекція, прищеплена.

Перебіг: гострий, затяжний, з раннім(и) і пізнім(и) рецидивами, без рецидивів.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки, інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром тощо.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

1. Мікроскопія товстої краплі (виявлення масивності інвазії), мазка крові (встановлення виду плазмодія і стадії шизогонії).

2. Серологічні дослідження: РНГА, реакція флуоресціюючих антитіл (титр 1:20 - 1:40).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Первинна триденна (P. vivax) малярія з раннім рецидивом, середньої тяжкості.

2. Первинна овалє-малярія (P. ovale) легкий ступінь.

3. Ранній рецидив триденної (P. vivax) малярії, легкий ступінь Первинна малярія 07.1999 року.

4. Пізній рецидив чотириденної (P. malariae) малярії, середньої тяжкості. Первинна малярія 08.1997 року.

5. Затяжна тропічна (P. falciparum) малярія, тяжкий ступінь, ускладнена інфекційно-токсичним шоком І ст. і гемоглобінурійною гарячкою.

Альтернативна класифікація

(І.А. Касирський і співав., 1946)

Свіже малярійне захворювання: природжена малярія, первинна малярія, реінфекція, прищеплена малярія (гострі пароксизми).

Ранні рецидиви.

Між приступні періоди: короткі (між найближчими рецидивами), довготривалий (зимовий) латентний період.

Затяжна малярія:

• форма з частими температурними пароксизмами і вираженою вісцеральною патологією;

• вісцеральна форма, що перебігає без чітких температурних рецидивів (рудименти, субпіректичні форми);

• латентна малярія, що перебігає зі стертою вісцеральною патологією та нервовою симптоматикою (у тому числі так звана замаскована малярія).

Пізні рецидиви.

Марсельська гарячка (а77.1)

(Marseіlles febris, ixodorickettsiosis) (А77.1)

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень, з ускладненнями – пневмонія, тромбофлебіт та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник -Rіckettsia conori.

1. Серологічне: РНІФ, РЗК, РНГА. Проводять із специфічним антигеном R. conori та іншими рикетсіозними антигенами Провачека і Музера з метою виключення інших рикетсіозів.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Марсельська гарячка, тяжкий перебіг. Правобічна нижньочасткова пневмонія.

2. Марсельська гарячка середньої тяжкості.

МЕЛІОЇДОЗ (Melioidosis) (А24)

Клінічні форми:

• cептична (А24.1): блискавична (А24.1), гостра (А24.1), підгостра (А24.2), хронічна (А24.2);

• легенева (А24.3): інфільтративна, абсцедуюча;

• латентна (А24.3);

• рецидивна (А24.3);

• інший уточнений меліоїдоз (А24.3);

• неуточнений (А24.4).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: лімфаденіт, інфекційно-токсичний шок, абсцеси печінки, селезінки, нирок, амілоїдоз, нориці.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Pseudomonas pseudomallei.

1. Бактеріологічне дослідження: виділення збудника із крові, сечі, блювотиння, харкотиння, вмісту виразки.

2. Біологічне дослідження: скротальний феномен Штрауса.

3. Серологічне дослідження: метод парних сироваток РНГА (титри 1:16 - 1:64), РЗК (титри 1:8 та вище).

4. Прискорений метод ідентифікації: люмінесцентна мікроскопія.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Меліоїдоз, септична форма (РЗК 1:256), підгострий перебіг, тяжкий ступінь. Абсцес печінки.

2. Меліоїдоз, септична форма, блискавичний перебіг, тяжкий ступінь. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст.

3. Меліоїдоз, легенева інфільтративна форма, хронічний перебіг, середньої тяжкості.