Альтернативна класифікація

(В.М. Нікіфоров, В.В. Нікіфоров, 1985)

За типом збудника: А, В, С, D, Е.

За тяжкістю: легка, середньої тяжкості, тяжка форма.

Бруцельоз (Brucellosis) (а 23)

(Є.С. Бєлозьорова, 1985, з доповненнями)

За збудником: - бруцельоз, спричинений В. melitensis (А23.0), В. abortus bovis (А23.2), В. сanis (А23.3), інші форми бруцельозу (А23.8), бруцельоз не уточнений (А23.9).

Клінічні форми:

• гострий, підгострий бруцельоз (легкий, середньої тяжкості, тяжкий);

• хронічний бруцельоз (із зазначенням органопатології): компенсований, субкомпенсований, декомпенсований;

• суперінфекція;

• реінфекція;

• резидуальний бруцельоз (залишкові явища).

Субклінічна форма (позитивна реакція на пробу Бюрне).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

1. Серологічні дослідження: з 4 - 6-го дня захворювання РА Райта з бруцельозним діагностикумом (титр 1:200); РА Хаддельсона (титр 1:100); РНГА, РЗК, РІФ, опсонофагоцитарна реакція.

2. Внутрішньошкірна алергічна проба Бюрне з бруцеліном.

3. Бактеріологічне дослідження крові, кісткового мозку, лімфатичних вузлів, жовчі, сечі, синовіальної рідини, ліквору.

4. Біологічна проба на білих мишах або гвінейських свинках.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гострий бруцельоз (гемокультура В. melitensis +, РА Райта 1:200; позитивна проба Бюрне), тяжкий перебіг.

2. Підгострий бруцельоз (РА Хаддельсона 1:400, позитивна проба Бюрне), середньої тяжкості.

3. Хронічний бруцельоз (РА Райта 1:200), кістково-суглобова форма-двобічний гоніт, фаза загострення, стан субкомпенсації.

Альтернативна класифікація

(Г.П. Руднєв, 1966)

За перебігом: гострий (до 3 міс.), підгострий (до 6 міс.), хронічний (понад 6 міс. – загострення, рецидив, латентний перебіг).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Хронічний бруцельоз (загострення, рецидив, латентний перебіг):

• вісцеральна форма: серцево-судінна, легенева, гепатолієнальна;

• кістково-суглобова (локомоторна) форма: ураження суглобів, ураження кісток, ураження м’язів та сухожиль, комбінована;

• нервова форма (нейробруцельоз): ураження периферичної нервової системи, ураження ЦНС, психобруцельоз;

• урогенітальна форма;

• клінічно комбіновані форми;

• хронічний бруцельоз-мікст: у поєднанні з малярією, із туберкульозом та іншими інфекційними хворобами.

Стадія: компенсація, субкомпенсація, декомпенсація.

Резидуальний бруцельоз (клініка наслідків).

Везикульозний рикетсіоз (а 79.1)

(Camasorickettsiosis Vesiculosa)

Клінічні форми:

• типові (первинний афект, екзантема везикульозна)

- легкого, середньотяжкого, тяжкого ступеня;

• атипова (без висипки, з ураженням внутрішніх органів).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Rickettsia aсari.

1. Серологічне дослідження: РЗК зі специфічним антигеном (діагностичний титр 1:10 - 1:80), РНІФ. РА з діагностикумами з Rickettsia acari (титр 1:10 – 1:20 діагностичний, обов’язковим є урахування наростання титру в динаміці до 1:60 – 1:80 і більше). Більш специфічна непряма РФА.

2. Бактеріологічно: зараження кровю хворого внутрішньоочеревинно самців морських свинок (розвивається скротальний феномен).

3. Реакція Вейля – Фелікса негативна на всіх стадіях хвороби.

4. Загальноклінічні методи: Загальний аналіз крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, анеозинофілія, у формулі крові лімфо-моноцитоз. ШОЕ значно збільшена.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Везикульозний рикетсіоз, типова (первинний афект) форма, легкий перебіг.

2. Везикульозний рикетсіоз, атипова (без висипки) форма.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини) (AIDS) (В 20 - В 24)

Стадія:

• гострого захворювання (В 23.0);

• безсимптомного носійства (Z21);

• персистуючої генералізованої лімфаденопатії (В 23.1);

• СНІД- асоційованого комплексу;

СНІДу: з опортуністичними інфекціями (В20), зі саркомою Капоші (В21.0), змішаний (опортуністичні інфекції та злоякісні новоутворення) (В23.8), з деменцією (В22.0).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник з родини Retroviridae, підродини Lentivirinae.

1. Імунологічні дослідження :

а) зниження в крові загальної кількості Т-лімфоцитів, особливо Т-хелперів нижче за 200 в 1мкл., Т-кілерів;

б) зниження співвідношення CD4⁺-CD8⁺ (до 0,5 – 0,3);

в) значне підвищення Ig A, G, E, D;

г) знижений хемотаксис лімфоцитів;

д) помірна поліклональна гіпергамаглобулінемія з підвищеним вмістом Ig G.

2. Вірусологічні методи (виявлення вірусної ДНК у полеміразній ланцюговій реакції):

а) імунофлуоресцентний (виявлення активності зворотної транскриптази);

б) електронна мікроскопія.

3. Серологічні методи (інформативні з 6-го місяця після інфікування):

а) імуноферментний та радіоімунний аналізи;

б) імуноблотинг («western-blot») підтверджує діагноз при виявленні АТ проти вірусних антигенів р41 та р110;

в) реакція нейтралізації антитіл;

г) реакції радіоімунної преципітації;

д) реакції прямої та непрямої імунофлуоресценції.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. ВІЛ-інфекція, стадія гострого захворювання.

2. ВІЛ-інфекція, стадія СНІДу, кандидоз порожнини рота, стравоходу, кишок. Саркома Капоші генералізована.