Епідемічний поворотний тиф

(Typhus recurrens epidemicus) (А68.0)

Клінічні форми: типова, атипова (гіпертоксичний, стертий варіант).

Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

Ускладнення: інфекційний психоз, інфаркт або розрив селезінки, кровотеча, ірит, іридоцикліт, отит, артрит, неврити, менінгіт, пневмонія, плеврит, абсцес селезінки внаслідок нашарування бактерійної флори тощо.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Borrelia recurrentis.

1. Бактеріоскопія: знаходження борелій в товстій краплі і мазку крові, пофарбованим за Романовським - Гімзою.

Негативний метод Бурі - огляд краплі крові, змішаної з тушшю.

Метод збагачення ( центрифугування )

Мікроскопія висячої краплі крові в темному полі мікроскопа.

2. Бактеріологічний метод: борелія культивується в анаеробних умовах на середовищах, що містять нативний білок або на курячих ембріонах.

3. Біологічна проба на щурах.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Тиф поворотний епідемічний (В. recurrentis Obermeieri в товстій краплі), типова форма, середньої тяжкості.

2. Тиф поворотний епідемічний (позитивна біологічна проба), середньої тяжкості. Носова кровотеча. Іридоцикліт.

3. Тиф поворотний епідемічний (РЗК 1:28), атипова форма, тифоподібний варіант, тяжкого ступеня.

Еризипелоїд (Erysipeloidum) (а 26)

Клінічні форми: шкірна (А26.0), суглобова (А26.8), генералізована (септична) ( А26.7), ангінозна (А26.8).

Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

Ускладнення: ендокардит, міокардит, менінгіт, пневмонія та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Erysipelothrix rhusiopathiae.

1. Бактеріологічне дослідження: гнійний вміст везикул, кров, біоптат шкіри. Середовище – МПБ, кров`яний агар.

2. Серологічні методи: коаглютинації, латексаглютинації.

3. Біологічна проба: розвиток клінічних проявів і смерть тварин через 7 днів.

4. Комерційні тест-системи – виявлення полісахаридних АГ стрептококів.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Еризипелоїд ІІІ пальця лівої руки, шкірна форма, легкий перебіг.

2. Еризипелоїд ІІ пальця правої руки суглобова форма, артрит І міжфалангового суглоба, середньої тяжкості.

3. Еризипелоїд, генералізована форма, тяжкий перебіг. Міокардит.

Ехінококоз (Echinococcosis) (b67)

За локалізацією: органів і тканин черевної поражнини (печінки (В67.0), жовчних шляхів, селезінки, брижі, сальника тощо), нирок, органів грудної поражнини і легень (В67.1) (плеври, діафрагми, стравоходу, серця, клітковини середостіння), центральної нервової системи, м’язів, кісток (В67.2).

За характером ураження: первинний, вторинний.

За кількістю пухирців: поодинокий, множинний.

Ускладнення: без ускладнень, з ускладненнями – нагноєння, перфорація, розрив ехінококового пухирця, перитоніт, механічна жовтяниця, гнійний ангіохоліт, цироз печінки, пневмонія, анафілактичний шок, панкреатит, цукровий діабет, кишкова непрохідність, сухий чи ексудативний плеврит, узурація кісток, патологічні переломи кісток та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник – личинка цестоди Echinococcus granulosus.

1. Мікроскопічний метод: виявлення забарвлених за Цілем-Нільссеном сколексів у мокротинні,фекаліях,сечі.

2. Променеві методи діагностики: рентгенографія, УЗД, КТ, ЯМР, бронхографія, холецистографія, ангіографія.

3. Серологічні: РЗК, РНГА – мала чутливість, РІЕФ.

4. Внутрішкірна проба (Каццоні ) – 50 % достовірності.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Первинний ехінококоз печінки, одиночний пухир.

2. Первинний ехінококоз легень, множинні пухирі. Ексудативний плеврит.