Заняття №

Тема: «Клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді. Головний комплекс гістосумісності.»

Актуальність теми: Надбані імунні реакції клітинного типу є провідними при інфекційних захворюваннях, зумовлених внутрішньоклітинними паразитами, пухлинних, автоімунних захворюваннях, а також при гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) та при трансплантаційному Імунітеті. Знання механізмів та оцінки клітинних типів імунної відповіді необхідно лікарю для розуміння патогенезу, проведення діагностики і лікування указаних вище станів. Штучна імунологічна толерантність використовується при трансплантації органів. Оскільки в лікарській практиці є багато ситуацій коли лікар змушений втручатись в регуляцію імунної відповіді у хворого( стимулювати або гальмувати), то механізмами цих процесів також необхідно володіти.

Мета (загальна): Уміти оцінювати стан клітинного імунітету для виявлення імунодефіциту.

Конкретні цілі

Вихідний рівень

	Уміти:
І. Уміти оцінювати загальну	І .Мікроскопіювати мазки крові та
кількість Т-лімфоцитів в	розпізнавати в них лімфоцити та
периферичній крові людини методом	еритроцити( кафедра гістології)
спонтанного розеткоутворення.
2, Уміти оцінювати функцію Т-	2, Розпізнавати в мазках крові бласти
лімфоцитів по реакції	лімфоцитів (кафедра гістології)
бласттрансформації (морфологічний
метод) І реакції гальмування міграції
лейкоцитів.

Теоретичні питання:

1. Надбана клітинна імунна відповідь: визначення, різновиди. Антигени, які зумовлюють клітинну імунну відповідь.

2. Клітинна імунна відповідь цитотоксичного типу: схема, цитокіни, клітини-ефектори, механізми дії, апоптоз.

3. Захворювання, при яких провідна роль належить цитотоксичному типу імунної відповіді.

4.Клітинна імунна відповідь типу ГСТ: схема, цитокіни, клітини-ефектори, механізм дії.

5. Захворювання, при яких провідна роль належить імунній відповіді по типу ГСТ .

6. Цілі та методи визначення стану клітинного імунітету :

• загальна кількість та окремо субпопуляційний склад Т-лімфоцитів крові. Метод цитофлуоримегрії, метод люмінесцентної мікроскопії з використанням моноклональних антитіл. Метод спонтанного розеткоутворення.

• оцінка функції Т-лімфоцитів. Дослідження проліферативної активності реакція бласттрансформації з неспецифічним та специфічним мітогенами. Морфологічний та радіоізотопний методи. Тест гальмування міграції

- лейкоцитів крові, шкіряна проба гіперчутливості сповільненого типу. Оцінка продукування провідних цитокінів (ІНФу, ІЛ2) методом ІФА.

7. Первинна та вторинна імунна відповідь. Клітини пам'яті, практичне значення.

8. Імунологічна толерантність : визначення , типи, механізми , практичне використання.

9. Регуляція імунної відповіді в організмі: перлік факторів та механізмів.

10.Головний комплекс гістосумісності: визначення, локалізація, система НLА, номенклатура, функції, роль в імунній відповіді.

При підготовці до заняття користуватися літературою:

1.Ярилин А.А.Основи иммунологии: Учебник.- М.: Медицина, 1999.- с 21-278, 339-382, 432-439.

2. Якобисяк МІ. Імунологія/ переклад з польської за ред. проф. В.В.Чоп'як. - Вінниця: Нова книга, 2004.- с.38-39, 97-103, 104-121, 140-149, 221-253, 283-288, 316-327.

3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник / под ред. А.А.Воробьева.- М: МИА, 2004. - с. 209-212, 220-225, 227-232, 249-255.

4. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: М.: МИА, 2001.- 244-250, 253-256, 258-261, 271-273, 287-290, 319-320.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А., Медицинская микробиология, иммунология , вирусология.: Учебник СПб: СпецЛит, 1998, 2001. с 173-176.

6. Поздеев О.К. Медицинская микробиология/ Под редакцией акад. РАМН В.И. Покровского-М.:ГЗОТАР-Мед.,2001-с.202-206, 217-218, 221-223, 226-227

7. Каплін М.М. Імунна система: фізіологія І патологія, навчальний посібник.- Суми: Вид-во СумДУ, 2002. с. 18-60, 67-69.

8.Климнюк СІ., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія -Тернопіль:Укрмедкнига, 2004,-с. 154-156

9.Иммунология : Практикум/ Пастер Е.У., Овод В.В., Пазур В.К., Вихоть Н.Е. - К.

Вища школа: Изд-во при Киев. ун-те, 1989. с. 206-211, 220-225.

10.Конспект лекцій.

11. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)

12.Графи логічної структури (додаток 2)

Практична робота студентів

1.Вивчити визначення загальної кількості Т-лімфоцитів (СДЗ) в забарвлених препаратах периферичної крові людини методом спонтанного розеткоутворення.

2. Вивчити в забарвлених препаратах крові людини бласттрансформацію лімфоцитів, стимульованих неспецифічним Т-мітогеном - фітогемаглютиніном (ФГА).

3. Вивчити реакцію гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ) в капілярах (демонстрація).

Алгоритм практичної роботи

1.Визначення загальної кількості Т-лімфоцитІв (СДЗ) в крові людини є одним з провідних показників стану клітинного імунітету. Принцип реакції спонтанного розеткоутворення (Е-РОК) полягає в тому, що всі Т-лімфоцити людини мають на своїй поверхні молекулу СДЗ, як рецептор до якого приєднуються еритроцити крові вівці.

Реакція складається з таких етапів: приготування суспензії овечих еритроцитів у поживному середовищі 199. Попередньо виділяють із досліджуваної крові суміш лімфоцитів. В центрифужній пробірці змішують рівні об'єми ( по0,5мл) суспензії лімфоцитів і еритроцитів. Інкубують суміш при 37 °С(10-15 хв,), центрифугують при 1000 обертів 1 хвилину і обережно ставлять пробірку у холодильник при 4 °С на 1 -2 години або залишають на ніч. Осад обережно змішують, обертаючи пробірку навколо її осі у руках. Краплю суспензії вносять в камеру Горяєва та рахують під мікроскопом 100-200 лімфоцитів, які приєднали та не приєднали еритроцити. Розеткоутворюючою клітиною вважається лімфоцит, який приєднав три та більше еритроцити. Для приготування мазків клітинну суміш наносять на обезжирені предметні скельця, сушать при кімнатній температурі, фіксують глутаровим альдегідом, промивають водою і забарвлюють по Романовіському -Гімза. В забарвлених препаратах лімфоцити мають фіолетовий, еритроцити - рожевий колір. В нормі в крові дорослих людей міститься 55-80% (800-2000) розеткоутворюючих лімфоцитів. Визначають відносну (%) і абсолютну (в 1 мл ) кількість розеткоутворюючих лімфоцитів. Розетки необхідно знайти при мікроскопіюванні готового препарта і зарисувати в протокол.

2. Реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) вивчають при оцінці функції лімфоцитів. Перехід лімфоцитів із спокійного стану в бластні форми, здатні до проліферації і подальшого диференціювання називають бласттрансформацією. Цей процес супроводжується морфологічними змінами лімфоцитів: збільшенням їх розмірів, кількості мітохондрій, рибосом. Бласти - великі(діаметром 20-24мкм і більше до 40 мкм), округлі клітини, ядро займає більшу частину цитоплазми. Цитоплазма бластів зерниста, базофільна з зоною просвітлення навколо ядра. Під час трансформації в бласти в лімфоцитах відбувається інтенсивний синтез білку, РНК, ДНК. Процес закінчується мітотичним поділом клітини. РБТЛ може бути зумовлена специфічними і неспецифічними стимуляторами (мітогенами). Неспецифічним мітогеном рослинного походження є фітогемаглютинін (ФГА). Специфічними мітогенами є розчинні і корпускулярні антигени, які діють на Т-лімфоцити. Бласттрансформацію лімфоцитів вивчають в культурі лімфоцитів in vitro в стерильних умовах в середовищі 199. Оптимальна концентрація лімфоцитів складає 10*6 на 1 мл середовища. Максимальна кількість бластів в культурі лімфоцитів виявляється через 2-4 доби після внесення мітогену. Під впливом ФГА трансформуються в бласти 70-80% лімфоцитів переферичної крові людини. РБТЛ відображає функціональну активність Т-клітин. При наявності апаратури і реактивів реакцію визначають радіометричним методом. Широко використовують РБТЛ в мікромодификації з радіоактивними ізотопами. Бласттрансформацію оцінюють по рівню включення в ДНК лімфоцитів міченого тритієм тимидину (зН-тимидину). Результати відображають кількістю Імпульсів в хвилину з допомогою автоматичного сцинтиляційного лічильника. Інтенсивність РБТЛ можна також оцінювати морфологічно - прямим підрахунком бластів під мікроскопом в забарвлених препаратах. Бласти необхідно знайти при мікроскопіюванні готового препарта і зарисувати в протокол.

3.Реакція гальмування ( інгібіції ) міграції лейкоцитів (РГМЛ). Цей тест проводиться для функціональної оцінки сенсібілізованих Т-лімфоцитів, які при взаємодії зі специфічними алергенами (антигенами) продукують цитокін, який гальмує міграцію лейкоцитів у вогнищі запалення. Цей цитокін (хемокін) називається міграцію інгібуючий фактор (МІФ). Площу міграції у досліді і контролі вимірюють під малим збільшенням мікроскопа І обчислюють індекс міграції по формулі ІМ =ПД/ПК, де ПД - площа зони міграції в досліді, ПК - площа зони міграції в контролі.( без Аг).

Приклади тестових завдань:

1. У хворого з клінічними ознаками"імунодефіциту проведено імунологічні дослідження . Виявлено значне зниження кількості клітин, що утворюють розетки з еритроцитами барана. Який висновок слід зробити на основі даних аналізу?

*А. Зниження рівня Т-лІмфоцитів

В. Зниження рівня В-лімфоцитів

С. Зниження рівня натуральних кілерів (МК-клітин)

Д.Зниження рівня системи комплементу

Е. Недостатність ефекторів гуморального імунітету.

2.У пацієнта через 2 місяці після операції трансплантації нирки погіршився стан. На основі лабораторного обстеження констатовано, що розпочалася реакція відторгнення трансплантату. Який фактор імунної системи відіграє вирішальну роль в цій реакції?

*А. Т-кілери

В. Інтерлейкін -1

С. Природні кілери

Д. В-лімфоцити

Е. Т-хелпери2

3.Кількісні методи визначення Т- лімфоцитів?

*А.Е-РОК

В.ЕАС-РОК

С. ЕА-РОК

Д.РБТЛ на ЛПС

Е.РБТЛ на ФГА

4.Якісні методи визначення функції Т- лімфоцитів?

*А.РБТЛ на ФГА

В.По визначенню лізоциму

С.По визначенню антитіл

Д.РБТЛ на ЛПС

Е.М-РОК

5.Після проникнення в організм бактерії фагоцитуються макрофагами. Яку роль відіграють макрофаги в кооперації імунокомпетентних клітин на першому етапі формування Імунної відповіді?

*А. Забезпечують процесинг і презентацію антигена Т-хелперам

В. Активують Т-кілери

С. Активують NK-клітини

Д.Продукують імуноглобуліни

Е.Забезпечують процесинг і презентацію антигена Т-кілерам.

6. У дитини 10 років поставлено пробу Манту. Через 48 годин на місці введення гіперчутливості розвився після введення туберкуліну?

*А. Реакція гіперчутливості IV типу(клітинна).

В. Реакція типу феномен Артюса

С. Реакція типу сироваткової хвороби.

Д. Атопічна реакція

Е. Реакція гіперчутливості II типу(цитотоксична).

7.У хворого з клінічними ознаками імунодефіциту проведено імунологічні дослідження. Виявлено значне зниження кількості клітин, що утворюють розетки з еритроцитами барана. Який висновок слід зробити на основі даних аналізу?

*А, Зниження рівня Т-лімфоцитів

В. Зниження рівня В-лІмфоцитів

С. Зниження рівня натуральних кілерів (NК-клітин)

Д. Зниження рівня системи комлементу

Е. Недостатність клітин - ефекторів гуморального імунітету

8.У хворого 10 років поставлено пробу Манту (з туберкуліном). Через 48 годин реакція визначена, як позитивна. Які клітини ефектори зумовили позитивну реакцію на алерген?

А. ТхО і макрофаги

*В. Тхі і макрофаги

С. Тх2 і макрофаги

Д.ТСД8 і макрофаги

Е. Плазмоцити і антитіла

9.Ефекторна дія цитотоксичних ТСД8(кілерІв) відносно клітин мішеней здійснюється механізмом:

А. Некрозу

В .Перетравлення

С. Лізису

*Д. Апоптозу

Е.Активації комплементу

10.До головних цитокінів, які регулюють клітинну Імунну відповідь відносяться А. А.ІЛ-4,Ш-10

В.ІЛ-1,ФНПа,

*С.ІНФу, ІЛ-2,

Д.ІЛ-8, ФНПа

Е.Хемокіни (МІФ, МАФ)