Альтернативна класифікація

(В.А. Постовіт, 1984)

Гастроінтестинальна форма (гастрит, гастроентерит, гастроентероколіт, ентерит, ентероколіт, коліт):

а) виражена, б) стерта.

Тифоподібна.

Септична.

САП (Malleus) (А24.0)

Клінічні форми: гостра, хронічна (шкірна, носова, легенева).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: серцево-судинна недостатність, абсцес, флегмона, пневмосклероз, бронхоектази, амілоїдоз, кахексія та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Pseudomonas mallei

1. Бактеріологічне дослідження: пунктату лімфатичних вузлів і абсцесів, вмісту виразок, слизу із носа. Середовище - МПА + 3 % гліцерин.

2. Бактеріоскопічне дослідження: пунктату лімфатичних вузлів і абсцесів, вмісту виразок, слизу із носа. Фарбування за методом Грамма, Романовського-Гімзи.

3. Серологічний метод: РЗК (титр 1:400, 1:500, 1:1000).

4. Біологічний метод: внутрішньошкірне інфікування тварин. Результат - смерть тварини через 8-15 днів. Подальше ставлення РЗК (титр 1:2000).

5. Алергічна проба - проба з малеїном.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гострий сап (позитивна РГГА), середньої тяжкості. Абсцес правої гомілки.

2. Хронічний сап. Шкірна форма, тяжкий ступінь. Кахексія.

Сепсис (Sepsis) (a40-a41)

За збудником: Staphylococcus (A41.0), Streptococcus (A40), Enterococcus, Klebsiella, P. aeruginosa, E.coli, Proteus тощо.

Вхідні ворота: гінекологічний (післяродовий – О85, післяабортний – О08.0), отогенний, тонзилогенний, ентерогенний, ентерогенний, холангіотичний, післяопераційний, кишковий, пупковий, через шкірний, криптогенний тощо.

Клінічні форми і варіанти: блискавичний, гострий (синус-тромбоз), підгострий, хронічний (септичний ендокардит).

Стадія: септицемія, септикопіємія: пневмонія, плеврит, менінгіт, піддіафрагмальний абсцес тощо.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, гостра печінкова недостатність, гостра ниркова недостатність, поліорганна недостатність тощо.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

1. Бактеріологічне дослідження: крові, лікору, плевральної рідини, сечі, жовчі тощо.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гострий криптогенний стафілококовий (S. аureus) сепсис, септикопіємія: правобічна нижньочасткова пневмонія, тяжкий перебіг. Інфекційно-токсичний шок І ступеня.

СИБІРКА (Anthrax, pustula maligna) (А22)

(В.V. Нікіфоров, 1981, з доповненнями).

Клінічні форми:

• локалізована (шкірна) (А22.0): карбункульозний, едематозний, бульозний, еризипелоїдний варіанти;

• генералізована: септична (А22.7), легенева (А22.1), кишкова (А22.2);

• інші форми (А22.8).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром, кровотеча та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Bacillus anthracis.

1. Мікроскопічне дослідження: вмісту везикул, випоту з-під струпа, харкотиння, блювотиння, калу, сечі, крові (при септичній формі). мікроскопія мазків, пофарбованих за Граммом. Збудник має вигляд великої нерухомої палички з обрубаними під прямим кутом кінцями, грампозитивний.

2. Бактеріологічний метод: висів на звичайні поживні середовища, кров’яний агар (колонії мають матовий колір, нагадують «гриву лева» або «голову медузи»).

3. Біологічний метод: підшкірне зараження білих мишей емульсією з одноденної культури мікроорганізмів 0,1-0,2мл, спостерігають 10 діб. Вивчають мазки-відбитки із внутрішніх органів, потім ідентифікують збудника.

4. Імунофлуоресцентний метод: обробка мазків з культур люмінесцентними сироватками і огляд їх під мікроскопом (збудник має вигляд палички з обідком, який світиться зеленуватим кольором).

5. Шкірно-алергічна проба з антраксином.

6. Виявлення термостабільного антигену в реакції мікропреципітації Асколі (матеріал: шкіра тварин, хутро, тканина, вовна і т. п.)

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Сибірка, шкірна форма, карбункульозний варіант (з локалізацією на лівому передпліччі), середньої тяжкості.

2. Сибірка, генералізована форма, легеневий варіант, тяжкого ступеня. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст. ДН ІІ ст.