Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Класифікації.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
838.14 Кб
Скачать

Опісторхоз (Opisthorchosis) (b 66.0)

За перебігом: гострий, хронічний.

За ступенем тяжкості: стертий, легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: хронічний гепатит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, хронічний панкреатит, механічна жовтяниця, холангіокарцинома, рак підшлункової залози, рак шлунка, гепатоцелюлярна карцинома, жовчний перитоніт, хронічний холецистит, флегмона жовчного міхура

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник: Opisthorchis felineus, opisthorchis viverrini

1. Еозинофілія крові ( більше 10 %)

2. Виявлення яєць гельмінтів у дуоденальному вмісті та фекаліях (не раніше ніж через 6 тижнів після зараження)

3.Серологічні реакції: РНГА, ІФА.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

  1. Хронічний опісторхоз (Opisthorchis felineus), середній ступінь тяжкості. Хронічний холецистит.

  2. Хронічний опісторхоз (Opisthorchis felineus), стертий перебіг.

  3. Гострий опісторхоз (Opisthorchis felineus), тяжкий перебіг.

ОРНІТОЗ (Ornithosis) (А 70)

(А.П.Казанцев, 2001)

Гострий орнітоз:

  • типова (пневмонічна) форма: легка, середньої тяжкості, тяжка.

  • атипові форми: менінгопневмонія, менінгіт, тифоподібна (орнітоз без ураження легень), субклінічна (інапарантна) (Z22.8), рідкі форми (гепатит, ендокардит).

Хронічний орнітоз: пневмонія, без ураження легень (загострення, ремісії).

Післяорнітозна неспецифічна хронічна пневмонія.

Ускладнення: міокардит, тромбофлебіт, гепатит, гнійний отит, та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Сhlamydia psittaci.

1. Виділення збудника з крові, ліквору, харкотиння, змивів з ротоглотки на курячих ембріонах, культурах клітин.

2. Імунологічна ідентифікація збудника в уражених клітинах прямим імунофлуоресцентним методом.

3. Серологічні дослідження: РЗК, РНІФ та РГГА з групоспецифічним орнітозним антигеном, обов’язкове наростання титру антитіл у 4 рази і більше.

4. Внутрішньошкірна алергічна проба Терських з орнітином.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Гострий орнітоз (РЗК 1:16 - 1:64), типова пневмонічна форма середньої тяжкості.

2. Гострий орнітоз (РГГА 1:128), менінгопневмонія, тяжкого ступеня.

3. Хронічна орнітозна пневмонія. ДН І ст. Емфізема легень.

Парагрип (Paragrippe) (b97.8)

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: стеноз гортані, пневмонія (J12.2), отит, синуїт та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

1. Вірусологічне - змиви з носа і глотки, кон’юнктиви, харкотиння, кров (культивують на нирках ембріону людини чи мавпи)

2. Серологічні - РГГА, РН, РФА досліджують парні сироватки хворих, взяті з інтервалом 10-14 днів. Чотирьохкратне наростання титру антитіл підтверджує діагноз.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Парагрип, середньої тяжкості.

2. Парагрип ,тяжкий ступінь. Правобічна нижньочасткова пневмонія, ДН ІІ ст.

Паратифи а та в (Paratyphиs a (а01.1) et b (а01.2))

За збудником: S. paratyphi A, S. paratyphi B.

Клінічні форми: типові (тифоподібна, гастроінтестинальна, катаральна (грипоподібна), змішана), атипова (абортивна, стерта).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Перебіг: без рецидивів, з рецидивами (ранні - через 2-3 тиж., пізні - через 1-2 міс.).

Ускладнення:

  • специфічні: кишкова кровотеча, перфорація з перитонітом, інфекційно-токсичний шок та ін.;

  • неспецифічні: вогнищеві - бронхопневмонії, тромбофлебіт, пієліт та ін.; септичні - септикопіємія, гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт).

Бактеріоносійство (субклінічна): реконвалесценте (1-2 тиж.), гостре (до 1 міс.), підгостре (до 3 міс.), хронічне (до 6 міс. і довше) (Z22.3).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

І Бактеріологічні дослідження:

1. З 1-2-го тижня - гемокультура на жовчному бульйоні або середовищі Раппопорта.

2. З 2-3-го тижня - копрокультура,уринокультура.

3. Протягом всього захворювання висів зіскрібу розеол, мієлокультура, білі-культура, висів гною, ексудатів, мокротиння.

ІІ Серологічні дослідження:

1. РНГА з еритроцитарним діагностикумом (О-, Н-, Vi-антигени). Парні сироватки. Титр діагностичний 1:200 та вище.

2. Експрес-методи: ІФА, ІФ.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Паратиф А (копрокультура S. paratyphi A), тифоподібна форма, тяжкого ступеня. Кишкова кровотеча.

2. Паратиф В (копрокультура S. paratyphi B), абортивна форма, легкого ступеня.

3. Паратиф В (копрокультура S. paratyphi B), гастроінтестинальна форма, ранній рецидив, середньої тяжкості.