Альтернативна класифікація

(М.Р. Іванов і співавт., 1980)

Бульбарна форма (переважання дисфагії, розладів дихання і повне збереження свідомості).

Церебральна форма (марення, галюцинації з нападами, подібними до білої гарячки).

Паралітична форма (парези і паралічі при відсутності фази збудження).

Мозочкова форма (атаксичні розлади).

Скарлатина (Scarlatina) (а38)

(А.А. Колтипін, 1948, з уточненнями і доповненнями).

Клінічні форми:

• типова: легка, середньої тяжкості, тяжка;

• атипова: стерта (рудиментарна), скарлатина без висипки, тяжка (токсична, септична, токсикосептична, з агравованими симптомами - гіпертоксична та геморагічна, екстрабукальна (екстрафарингеальна): ранова, опікова, післяопераційна.

Перебіг:

• без алергічних хвиль та ускладнень;

• з алергічними хвилями та ускладненнями: алергічного типу (нефрит, синовіт, міокардит, лімфаденіт), гнійними, септикопіємією;

• абортивний.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Streptococcus haemolyticus.

1. Феномен Шультца-Чарльтона (феномен згасіння висипу).

2. Виділення В-гемолітичного стрептокока групи А.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Скарлатина, типова середньої тяжкості форма, без алергічних хвиль та ускладнень.

2. Скарлатина, атипова токсикосептична форма. Ускладнена гломерулонефритом, міокардитом. НК І ст.

3. Скарлатина атипова, стерта форма.

Альтернативна класифікація

Клінічні форми:

• фарингальна: - типова: легка, середньої тяжкості, тяжка (з переважанням токсичного, септичного чи токсикосептичного компонентів);

- атипова: стерта, рудиментарна;

• екстрафарингеальна: - типова: легка, середньої тяжкості; тяжка (з переважанням токсичного, септичного чи токсикосептичного компонентів);

- атипова: стерта, рудиментарна.

Ускладнення: отит, синусит, постстрептококові хвороби (інфекційно-алергічні міокардит, нефрит), стрептококовий сепсис, аденофлегмона, мастоїдит та ін.

Содоку (Спірильоз, Sodocu) (а25.0)

Період захворювання: початковий (період первинного афекту), гарячковий, реконвалесценції.

Ступінь тяжкості: легкий (2-3 напади), середньої тяжкості ( до 10 нападів), тяжкий (10-20 нападів).

Ускладнення: абсцес мозку, м’яких тканин, анемія, гломерулонефрит, бронхопневмонія, міокардит, ендокардит, ураження нервової системи.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - Spirillum minus.

1. Фазово-кнтрастна мікроскопія товстої краплі крові, особливо під час нападу гарячки, матеріалу з первинного афекту, лімфатичного вузла.

2. Бактеріологічне дослідження: посів крові на середовище Інгермана.

3. Серологічні дослідження: застосовують РАЛ, яка стає позитивною з 6-8-го дня хвороби; реакцію імунофлуоресценції; РЗК; може бути позитивною реакція Вассермана.

4. Біологічне дослідження: через 6-8 діб після внутрішньочеревного введення крові хворого білій миші з’являються спірохети або стрептобацили.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Содоку, початковий період, легкого ступеня.

2. Содоку, гарячковий період, середньої тяжкості.

3. Содоку, гарячковий період, тяжкий перебіг. Абсцес м’яких тканин нижньої третини передпліччя.