Альтернативна класифікація

(В.І. Покровський і співав., 1978)

Гостра дизентерія (триває до 3 міс.):

• колітний варіант (легкий, середньої тяжкості, тяжкий);

• гастроентероколітний варіант (легкий, середньої тяжкості зі зневодненням І-ІІ ст., тяжкий зі зневодненням ІІІ-ІVст.).

• гастроентеритний варіант (легкий, середньої тяжкості зі зневодненням І-ІІ ст., тяжкий зі зневодненням ІІІ-ІVст.).

Перебіг: стертий, затяжний.

Хронічна дизентерія (триває понад 3 міс.).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Перебіг: рецидивний, безперервний.

Бактеріоносійство: реконвалесцентне, гостре, хронічне.

За етіологією: S. dysenteriaе, S. flexneri, S. boydii, S. sonnei.

Японський (комариний) енцефаліт (Encephalitis (culicum) japonica) (а83.0)

Провідний синдром: судомний, бульбарний, коматозний, летаргічний, аментивно-гіперкінетичний, геміпаретичний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

• без ускладнень;

• з ускладненнями (набряк мозку та його оболонок, інфекційно-токсичний шок, розлади дихання та ковтання при бульбарному синдромі, кома з порушенням життєвих функцій).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - роду Flavivirus (група В) родини Togaviridae.

1. Вірусологічні методи: виділення вірусу з крові, ліквору, головного мозку померлих у гострому періоді хвороби (до 10-ї доби) на культурах тканин із подальшою ідентифікацією вірусу за допомогою методу флуоресціюючих антитіл (МФА).

2. Серологічні методи: РЗК, РПГА, ІФА, РН в парних сироватках, взятих з інтервалом 2-3 тижні (зростання титру антитіл у 4 рази та більше).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Японський енцефаліт, судомний синдром, середньої тяжкості.

2. Японський енцефаліт, бульбарний синдром, тяжкого ступеня з розладом дихання і ковтання.

3. Японський енцефаліт, коматозний синдром, тяжкого ступеня. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст.

Ящур (Aphtae epizooticae) (в08.8)

Клінічні форми: шкірна, слизова, шкірно-слизова.

Перебіг: гострий, затяжний.

Ступінь тяжкості: стертий, легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, сепсис, міокардит та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

Збудник - вірус ящуру родина, Picornaviridae, рід Aphtovirus.

1. Вірусологічне досліджують вміст афт та везикул, кров, кал.

2. Біологічне: на морських свинках, на місці введення через 20-48 год. з’являються афти.

3. Серологічне: РЗК, РГГА (метод парних сироваток).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Ящур, шкірна форма: ураження правої кисті, гострий перебіг, середньої тяжкості.

2. Ящур, слизова форма (порожнини рота), затяжний перебіг, тяжкий ступінь.

3. Ящур, шкірно-слизова форма з ураженням обличчя та порожнини рота, гострий перебіг, тяжкий ступінь. Міокардит.

Захворювання та синдроми, що супроводжують інфекційні хвороби дисбактеріоз

За походженням:

• у практично здорових людей (віковий, сезонний, професійний, нутриєтивний);

• при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;

• при інфекційних, паразитарних, гельмінтних, алергічних захворюваннях, імунодефіцитних станах, гіповітамінозах;

• медикаментозний;

• стресовий;

• асоційований.

За ступенем тяжкості (за кількісним співвідношенням мікробних асоціацій):

• І ступінь - кількість анаеробів, лактобактерій не змінюється, УПФ у нормі, збільшення або зменшення кількості кишкових паличок;

• ІІ ступінь - кількість анаеробів - нижня межа норми або зменшена, знижена кількість нормальної кишкової палички, УПФ збільшена, з’являються колонії гемолізуючої кишкової палички та стафілокока;

• ІІІ ступінь - зменшується кількість біфідумбактерій, кишкова паличка - атипові штами, знижена кількість лактобактерій, УПФ збільшена;

• ІV ступінь - біфідумбактерії відсутні, кишкова паличка - атипові штами в незначній кількості, УПФ росте в асоціаціях.

За мікробіологічною характеристикою: біфідумдефіцитний, ешерихіозний, стафілококовий, протейний, грибковий, ентерококозний, зумовлений септичною інфекцією, асоційований.

Клінічні форми: латентна (компенсована), локальна (субкомпенсована), розповсюджена (декомпенсована) з бактеріємією, генералізацією інфекції, септикопіємією.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ

1. Бактеріологічне дослідження слизу із носоглотки, калу, крові, ліквору.

2. Мікроскопія: калу, слизу із ротоглотки.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1. Віковий ешерихіозний дисбактеріоз, І ступеня латентна форма.

2. Медикаментозний біфідумдефіцитний дисбактеріоз, ІІ ступеня локалізована форма.

3. Сезонний ешерихіозний дисбактеріоз, латентна форма, І ступеня.