Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні рекомендації при підготовці до занять...doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
7.1 Mб
Скачать

VI. Рекомендована література.

Основна література:

  1. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практ. Руководство в 3-х томах, Т.3, Витебск, 2002, 464с.

  2. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Практ. Руководство в 3-х томах, Т.3, Витебск, 2001, 464с.

  3. Серкова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія. Вінниця: Нова книга 2005: 624.

  4. Середюк Н.М. Госпітальна терапія /За ред. Нейка Є.М. Івано-Франківськ: Медакадемія 2003: 1176.

  5. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / за редакцією Ю.М. Мостового Вінниця: ДП «ДКФ» 2010:543

Додаткова література:

  1. Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах Т.1., Кардіологія, ревматологія, пульмонологія, К., 1998, 496с.

  2. Программированный тестовый контроль знаний студентов по госпитальной терапии. Учебное пособие (ред. проф. Маленького В.П.), Винница, 2000.

  3. Сумароков А.В., Моисеев В.С. Клиническая кардиология. М, «Универсум Паблишн», 1995.

  4. Ганджа І.М., Лисенко Г.І., Мінаков О.І. Некоронарогенні захворювання серцевого м¢яза К., Здоров¢я, 1993, 128с.

Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

мед. фак-ту №2

Зав. кафедри_______проф. В.М. Жебель

„___”_____________200__р.

Методичні рекомендації

Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Назва дисципліни

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Модуль №

Змістовний модуль №

Тема заняття

Основні симптоми та синдроми при захворюваннях підшлункової залози.

Курс

ІІІ курс

Факультет

Медичний №2

Вінниця

  1. Актуальність теми:

Захворювання підшлункової залози зустрічаються часто, являють собою складну поліетіологічну патологію, супроводжують захворювання печінки, жовчного міхура, дванадцятипалої кишки та шлунку, мають прогресуючий перебіг, приводять до складних обмінних порушень та важких ускладнень. Діагностика захворювань підшлункової залози становить певні труднощі, які обумовлені її топографією і різносторонністю клінічних проявів.

  1. Конкретні цілі:

Опанувати методи обстеження, вміти виявляти симптоми для діагностики захворювань підшлункової залози.

Студент повинен:

  1. Вміти проводити розпитування при захворюваннях підшлункової залози.

  2. Вміти проводити загальний огляд при захворюваннях підшлункової залози.

  3. Вміти проводити пальпацію підшлункової залози, визначати симптоми її ураження.

  4. Вміти застосовувати відповідні лабораторні, інструментальні методи дослідження для оцінки функціональних і морфологічних порушень пішлункової залози та аналізувати отримані результати.

  5. Вміти виділяти та діагностувати синдроми, характерні для ураження підшлункової залози.

Студент повинен знати:

  1. Симптоматологію хворих з захворюваннями підшлункової залози

  2. Фізичні методи дослідження підшлункової залози (огляд, пальпація, перкусія, аускультація.)

  3. Лабораторну діагностику при захворюваннях підшлункової залози.

  4. Оцінка даних дуоденального зондування в діагностиці захворювань підшлункової залози.

  5. Біохімічні дослідження при захворюваннях підшлункової залози.

  6. Інструментальна діагностика хвороб підшлункової залози.

  7. Діагностичне значення копрологічного дослідження.

  1. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Біохімія, нормальна фізіологія, анатомія

Уявлення про нормальну структуру та функції підшлункової залози.

  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

термін

Визначення

1. хронічний панкреатит (ХП)

2. основні клінічні симптоми та синдроми, характерні для ХП

3. синдром зовнішньо секреторної недостатності ПЗ

4. синдром ендокринної недостатності

5. мінімальний обсяг обстежень при захворюванні ПЗ

6. амілаза крові

амілаза (діастаза) сечі

- хронічне запальне пошкодження тканини ПЗ з деструкцією екзокринної паренхіми, фіброзом, в подальшому, деструкцією ендокринної паренхіми

- больовий синдром (виразкоподібний, за типом лівобічної ниркової коліки, синдром „правого підребер’я” з жовтяницею, оперізуючий з іррадіацією в спину, дисмоторний у сполученні з відчуттям важкості після їжі та блюванням, розповсюджений без чіткої локалізації); диспепсичний, синдром зовнішньо секреторної недостатності ПЗ, синдром ендокринної недостатності, синдром запальної та ферментативної інтоксикації (кволість, гіпотонія, тахікардія, лейкоцитоз, прискорення ШОЄ), синдром стискання сусідніх органів.

- проявляється мальдигестією, поліфекалією, лієнтереєю, стеатореєю, схудненням, гіповітамінозом, анемією, порушенням статевої функції гіпотонією.

- гіперглікемічні стани або „панкреатогенний” цукровий діабет в періоди загострення. Порушення толерантноті до глюкози

- амілаза крові та сечі, копрограма, УЗД органів черевної порожнини, УЗ дослідження ПЗ, виключення синдромоподібних захворювань (ураження шлнку та ДПК, хронічного ентероколіту, раку шлунку, ПЗ, попереково-ободової кишки)

- 55-220 од/л

- 16-64 од

    1. Теоретичні питання до заняття

  1. Симптоматологія хворих з захворюваннями підшлункової залози

  2. Фізичні методи дослідження підшлункової залози (огляд, пальпація, перкусія, аускультація.)

  3. Лабораторна діагностика при захворюваннях підшлункової залози.

  4. Оцінка даних дуоденального зондування в діагностиці захворювань підшлункової залози.

  5. Біохімічні дослідження при захворюваннях підшлункової залози.

  6. Інструментальна діагностика хвороб підшлункової залози.

  7. Діагностичне значення копрологічного дослідження.

    1. Практичні роботи, які виконують на занятті.

- пальпація підшлункової залози

- визначення болючості в зонах Шоффара, Губергріца-Скульского, точках Дежардена, Губергріца, Мейо-Робсона, симптому Воскресенського

- оцінка результатів біохімічного аналізу крові

- оцінка результатів копрологічного дослідження

- оцінка результатів УД підшлункової залози

5. Зміст теми.

Захворювання підшлункової залози (ПЗ) зустрічаються часто, являють собою складну поліетіологічну патологію, супроводжують захворювання печінки, жовчного міхура, дванадцятипалої кишки та шлунку, мають прогресуючий перебіг, приводять до складних обмінних порушень та важких ускладнень. Діагностика захворювань підшлункової залози становить певні труднощі, які обумовлені її топографією і різносторонністю клінічних проявів. Одним з найчастіших захворювань ПЗ є хронічний панкреатит (ХП).

Хронічний панкреатит (ХП)- це хронічне запальне пошкодження тканини ПЗ з деструкцією екзокринної паренхіми, фіброзом, в подальшому, деструкцією ендокринної паренхіми. Основні клінічні симптоми та синдроми, характерні для ХП: больовий синдром (виразкоподібний, за типом лівобічної ниркової коліки, синдром „правого підребер’я” з жовтяницею, оперізуючий з іррадіацією в спину, дисмоторний у сполученні з відчуттям важкості після їжі та блюванням, розповсюджений без чіткої локалізації); диспепсичний (зниження апетиту, блювання, що не приносить полегшення, відрижка, проноси), синдром зовнішньо секреторної недостатності ПЗ, синдром ендокринної недостатності, синдром запальної та ферментативної інтоксикації (кволість, гіпотонія, тахікардія, лейкоцитоз, прискорення ШОЄ), синдром стискання сусідніх органів (проявляється жовтяницею, дуоденостазом, під печінковою портальною гіпертензією) . Часто основні прояви ХП обумовлені синдромом зовнішньо секреторної недостатності ПЗ, який проявляється мальдигестією, поліфекалією, лієнтереєю, стеатореєю, схудненням, гіповітамінозом, анемією, порушенням статевої функції гіпотонією. У разі тривалого або активного важкого перебігу захворювання розвивається синдром ендокринної недостатності - гіперглікемічні стани або „панкреатогенний” цукровий діабет в періоди загострення, порушення толерантності до глюкози. За перебігом виділяють: ХП з легким перебігом, середньої важкості та важким перебігом. Діагностика ХП ґрунтується на даних об’єктивного обстеження, особливу увагу звертають на виявлення специфічних зон болючості та симптомів, даних лабораторного та інструментального дослідження. Мінімальний обсяг обстежень при захворюванні ПЗ включає в себе визначення амілази крові та сечі, копрогрологічне дослідження, УЗД органів черевної порожнини, УЗ дослідження ПЗ, виключення синдромоподібних захворювань (ураження шлунку та ДПК, хронічного ентероколіту, раку шлунку, ПЗ, попереково-ободової кишки)

6. Матеріали для самоконтролю: тести, ситуаційні задачі додаються