Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні рекомендації при підготовці до занять...doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
7.1 Mб
Скачать

Методичні вказівки для студентів 3 курсу медичного факультету

Предмет

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль №

Підмодуль №

Тема

Клінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження пацієнтів з серцевою недостатністю. Гостра та хронічна недостатність кровообігу.

Курс

3

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2008

1. Важливість теми.

Серцева недостатність (СН) – поширений синдром, який виявляється у 0,4 - 2% дорослого населення. Майже 10% осіб у віці понад 75 років страждають на серцеву недостатність. Прогноз несприятливий, 82% хворих помирають протягом 6 років після встановлення діагноза. Необхідно діагностувати СН з моменту її виникнення і забезпечити оптимальне лікування таких пацієнтів.

2. Конкретні цілі.

- Вивчити суб’єктивні та об’єктивні симптоми СН.

- Вивчити найважливіші інструментальні та лабораторні методи обстеженняхворих з СН.

- Вивчити класифікацію СН.

3. Базовий рівень знань.

Попередній предмет

Одержані знання

Нормальна анатомія

Анатомія сердя, його кровопостачання та інервація.

Нормальна фізіологія

Механізм скорочення міокарда, закон Франка-Старлінга.

Гістологія

Онтогенез серцево-судинної системи, гістологічна структура серця та судин.

Пропедевтична терапія

Субъективные, объективные и инструментальные методы обследования больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями

4. Завдання для самопідготовки до практичного заняття.

4.1. Перелік найважливіших термінів, які повинен знати студент, готуючись до практичного заняття.

Термін

Термін

Лівошлуночкова недостатність

Надмірне переднавантаження

Правошлуночкова недостатність

Надмірне постнавантаження

Серцева недостатність з низьким викидом

Систолічна дисфункція

Серцева недостатність з високим викидом

Діастолічна дисфункція

4.2. Теоретичні питання.

1. Визначення серцевої недостатності.

2. Причини серцевої недостатності.

3. Класифікація серцевої недостатності.

4. Суб’єктивні та об’єктивні ознаки лівошлуночкової недостатності.

5. Суб’єктивні та об’єктивні ознаки правошлуночкової недостатності.

6. Інструментальні та лабораторні методи обстеження хворих з серцевою недостатністю.

7. Гостра недостатність кровообігу.

4.3. Практичні завдання, які будуть виконані у ході заняття.

1. Виявлення та оцінка суб’єктивних та об’єктивних ознак лівошлуночкової та правошлуночкової недостатності.

2. Виявлення та оцінка даних функціональних методів обстеження у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Зміст теми.

Серцева недостатність - це нездатність серця забезпечити потребу тканин організму в кисні у спокої та/чи при фізичному навантаженні. Застійна серцева недостатність не може вважатися основним діагнозом. Це синдром, який виникає у результаті впливу багатьох хвороб на функцію серця.

Терміни " серцева недостатність " та "недостатність кровообігу" не є ідентичними. Поняття "недостатність кровообігу" - значно ширше, ніж "серцева недостатність" і включає у себе порушення скоротливості міокарда (тобто серцеву недостатність), порушення судинного тонусу, об’єму циркулюючої крові, зниження рівня оксигемоглобіну в крові, зміна його властивостей та інші причини.

Класифікація:

СН може бути гострою (як безпосередній результат інфаркту міокарда), але частіше це хронічний процес, асоційований із затримкою натрію та води нирками.

Залежно від ураження відділу серця виділяють лівошлуночкову, правошлуночкову недостаточность та бівентрикулярну серцеву недостаточность.

Серцева недостатність з низьким викидом: серцевий викид неадекватний (тобто фракція викиду < 45%), або адекватний лише при високому тиску наповнення.

Причини:

1) погіршення скоротливості міокарда: ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, клапанні вади, кардіоміопатії.

2) зменшене наповнення: констриктивний перикардит, тампонада серця, рестриктивна кардіоміопатія.

3) неадекватна частота серцевих скорочень: порушення провідності;

4) надмірне переднавантаження: мітральна регургітація;

5) надмірне постнавантаження: аортальний cтеноз, артеріальна гіпертензія.

Серцева недостатність з високим викидом - рідкісний стан, при ньому викид нормальний чи навіть підвищений при значно підвищених потребах. СН виникає тоді, коли серцевий викид недостатній для забезпечення значно збільшених потреб. Причини: серцеві хвороби на фоні анемії чи вагітності, тиреотоксикоз, артеріовенозна мальформація, бері-бері.

Нью-Йоркська класифікація серцевої недостатності: резюме.

I Є захворювання серця, але звичайне фізичне навантаження не призводить до виникнення задишки.

II Хворий почуває себе комфортно у спокої, але при звичайній фізичній активності виникає задишка.

III Фізична активність менша, ніж звичайна викликає задишку. Фізична активність обмежена.

IV Задишка у спокої, будь-яка активність викликає дискомфорт.

Клінічні прояви.

Симптоми лівошлуночкової недостатності

Задишка

Ортопное

Пароксизмальна нічна задишка (серцева астма)

Нічний кашель (± рожеве пінисте харкотиння)

Ніктурія

Зниження температури периферичних ділянок тіла

Серцебиття

Перебої у роботі серця

Огляд.

Пацієнт виглядає виснаженим, температура периферичних ділянок тіла знижена. Спостерігається периферичний ціаноз, ортопное. Може спостерігатися "обличчя Корвізара" - набрякле, бліде з ціанотичним рум’янцем, ціанотичними губами. Це можна бачити, якщо СН обумовлена мітральною вадою.

Пальпація.

Пульс: тахікардія у спокої, альтернуючий пульс.

Систолічний АТ знижений, пульсовий АТ знижений.

Верхівковий поштовх зміщений вліво, послаблений.

Перкусія.

Лева межа відносної серцевої тупості зміщена ліворуч внаслідок гіпертрофії та дилятації лівого шлуночка.

Плевральний випіт – притуплення при порівняльній перкусії легень.

Аускультація.

Якщо у пацієнта немає клапанних вад, I і II тон послаблені. II тон над легеневою артерією може бути акцентований. III тон серця вислуховується у ранню діастолу. Ill тон разом з I та II утворює шлуночковий ритм галопу. Ill тон образуется в ходе быстрого наполнения левого желудочка. Підвищений тиск у лівому передсерді, яке виштовхує кров у лівий шлуночок, та знижений тонус лівого шлуночка формують цей додатковий тон. У пацієнтів з синусовим ритмом та СН часто вислуховується IV тон, який разом з I та II утворює передсердний ритм галопу. При застійній СН тонус левого шлуночка знижений, і IV тон утворюється внаслідок удару крові, що поступає з лівого передсердя, об стінку лівого шлуночка.

Шуми мітральних та аортальних вад серця.

Застійні вологі негучні хрипи

Симптоми правошлуночкової недостатності

Набряки нижніх кінцівок, в крижовій ділянці, набряки передньої черевної стінки.

Важкість у правому підребір’ї

Асцит.

Набряклість обличчя.

Пульсація шийних вен, потовщення шиї (внаслідок трикуспідальної недостатності).

Синкопальні стани.

Запаморочення.

Огляд.

Пацієнт може виглядати виснаженим, температура периферичних ділянок тіла знижена. Спостерігається периферичний ціаноз, набряки, може бути асцит.

Пальпация.

Пульс: тахікардія у спокої, альтернуючий пульс.

Систолічний АТ знижений, пульсовий АТ знижений.

При збільшенні правого шлуночка у IV міжребір’ї праворуч від грудини пальпується вибухання, яке пульсує.

Перкусія.

Права межа відносної серцевої тупості зміщена праворуч внаслідок гіпертрофії та дилятації правого шлуночка.

Плевральний випіт

Аускультація.

І та II тон послаблені, III тон утворює разом з I та II ритм галопу.

Шуми мітральних та аортальних вад серця, систолічний шум трикуспідальної недостатності.

Живіт - збільшена і чутлива печінка, пульсуюча при трикуспідальній недостатності.

Інструментальні методи обстеження.

Рентгенографія грудної клітини:

1. Кардіомегалія (збільшення кардіоторакального индексу > 50%, кардіоторакальний індекс - відношення поперечного розміру серця до поперечного розміру грудної клітини у прямій проекції).

2. Перибронхіальна інфільтрація, дифузне інтерстиціальне чи альвеолярне затемнення.

3. Класичне затемнення у вигляді "крил кажана”.

4. Плевральный выпот, , жидкость в міждольових щілинах.

5.Лінії Керлі (обумовлені інтерстиціальним набряком легень та переповненими периферичними лімфатичними судинами).

ЕКГ може вказати на причину СН (ознаки ішемії, інфаркту міокарда, гіпертрофії відділів серця).

Эхокардіографія - ключове дослідження при СН, може вказати на причину (інфаркт міокарда, клапанні вади серця) і може підтвердити наявність чи відсутність дисфункції лівого шлуночка. Фракція викиду (ФВ) використовується для визначення важкості лівошлуночкової недостатності: якщо ФВ > 45%, серцева недостатність відсутня; ФВ = 35 - 45% - легка лівошлуночкова недостатність; ФВ = 25 - 35% - лівошлуночкова недостатність середнього ступеня важкості; ФВ < 25% -важка лівошлуночкова недостатність. Якщо ФВ < 20%, прогноз вкрай несприятливий.

Колапс - патологічний стан, який виникає внаслідок втрати тонусу гладенькою мускулатурою судинної стінки чи внаслідок зменшения об’єму циркулюючої крові.

Причини втрати тонусу гладенькою мускулатурою судинної стінки: порушення її інервації, парез судин внаслідок інфекції чи інтоксикації. Причини зменшення об’єму циркулюючої крові: кровотеча чи дегідратація. Ці причини призводять до розширення артеріол та венул, падіння АТ, уповільнення кровотоку, його зменшення та до депонування крові. Зменшується серцвий викид, і кровопостачання головного мозку стає недостатнім.

Пацієнт скаржиться на "мушки" перед очима, "дзвін" у вухах, слабкість та втрачає свідомість. Шкіра бліда, вкрита холодним потом, кінцівки холодні, спадаються вени, тахіпное, гіпотензія, частий пульс.

Синкопе –раптова короткочасна втрата свідомості внаслідок ішемії головного мозку.

Шок – важкий життєзагрожуючий стан, який виникає під впливом дуже сильних пошкоджуючих факторів та супроводжується прогресивним порушенням життєвих функцій та критичним порушенням гемодинаміки.

Шок має дві фази:

1. Рання - пацієнт у стані рухового збудження. Пульс частий, задовільного наповнення, АТ підвищений, тахіпное.

2. Пізня - пацієнт апатичний, загальмований, тахікардія, пульс слабкого

наповнення, тахіпное, гіпотензія, свідомість порушена, олігурія, анурія, гіпотермія.

Набряк легень – важкий життєзагрожуючий прояв гострої лівошлуночкової недостатності, що виникає внаслідок різкого підвищення тиску в легеневих венах. Раптове різке підвищення тиску наповнення лівого шлуночка призводить до швидкого пропотівання плазми крові крізь стінку легеневих капілярів у інтерстицій та альвеоли. Клінічно у пацієнта спостерігається важка задишка, тахіпное, гіперпное, ціаноз.

Пульс може бути частим, АТ може бути високим.

Дихання шумне, з ускладненим вдихом та подовженим видихом. Вологі дрібно міхурцеві негучні хрипи вислуховуються над більшою частиною обох легень спереду та ззаду.

Література.

  1. Harrison's Principles of Internal Medicine - 15th ed. - ed. E. Braunwald and al.-j

McGraw-Hill, 2001-p. 1318-1323

  1. Medicine/ed. By Allen R. Myers - 3rd ed. (National medical series) - Williams & Wilkins, 1997-p. 1-7

Асистент Старжинська О.Л.