2. Конкретні цілі:

а) виявляти симптоми при захворюваннях нирок та сечовидільної системи;

б) проводити об’єктивне дослідження хворих з патологією видільної системи

в) трактувати функціональні проби нирок

г) проводити пробу Зімницького і вірно оцінювати її результати .

д) вміти аналізувати функціональні проби нирок, вираховувати ШКФ.

3. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна анатомія	Уявлення про нормальну структуру нирок та сечовивідної системи.
Гістологія	Знання гістологічної будови нирок та сечовивідної системи в нормі
Нормальна фізіологія	Володіння знаннями з фізіології нирок та сечовивідної системи в нормі
Патологічна фізіологія	Визначати патофізіологічні зміни нирок, сечового міхура, ідентифікувати їх, пояснити походження симптомів
Патологічна анатомія	Володіння знаннями про патологічні зміни в морфології органів сечової системи

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Еклампсія, ХНН, уремія, ретинопатія, швидкість клубочкової фільтрації, нефросклероз

4.2. Теоретичні питання до заняття

9. Симптоми при розпитуванні у хворих із ХНН, нирковою еклампсією, симптоматичною нирковою гіпертонією.

10. Симптоми при огляді хворих з ХНН.

11. Зміни загального аналізу сечі при гострому та хронічному гломеруло – та пієлонефритах, ХНН.

12. Відхилення в біохімічних аналізах крові при ХНН

13. Особливості ниркової артеріальної гіпертензії

14. Ознаки еклампсії

15. Додаткові методи інструментального обстеження при патології нирок, інформативність при ХНН, нирковій гіпертензії

4.3. Практичні навички

1. Провести опитування та збір анамнезу

2. Провести об’єктивне дослідження (огляд, симптом Пастернацького, пальпація нирок та болючих точок).

3. Оцінити результати лабораторних та інструментальних обстежень, що характеризують функцію нирок.

4. Оцінити результати проби Зімницького

5. Зміст теми

Синдром ниркової гіпертонії - этіологія

Гіпертонія розвивається при паренхіматозних ушкодженнях нирок- гломерулонефритах, пієлонефритах, полікістозі нирок, к при полісистемних захворюваннях.

Синдром ниркової гіпертонії - патогенез

Позначення: Р - ренін; АТI - ангіотензин I; АТII - ангіотензин II; АЛЬД. - альдостерон; ПГ - простагландини; АД - артеріальний тиск; Na - натрій.

Синдром ниркової эклампсії - этіология

Розвивається у хворих гострим і дуже рідко хронічним гломерулонефритом, а також як ускладнення вагітності - при гестозі.

 Синдром ниркової эклампсии - патогенез