Методи клінічного обстеження Стравохід:

Розпитування: Скарги основні:біль при гострих при гострих запальних ураженнях слизової стравоходу, опіках.

Дисфагія – це розлад акту ковтання.

Печія – сприймається хворим як відчуття печіння за грудиною, часом в епігастрії. Пов’язана з подразненням термінального відділу стравоходу кислим вмістом шлунку (рефлюкс-езофагіт).

Стравохідне блювання: яке відрізняється лише значно більшим об’ємом блювотних мас. Відригування: обумовлене скороченням м’язів шлунка на тлі синхронного розслаблення нижнього стравохідного сфінктера.

Зригування – повторне заковтування відригуваної їжі. Дуже часто виникає у новонароджених, при неврозах, спазмах кардій.

Гикавка – вказує на втягнення в процес діафрагмального нерва.

Кровотеча – виникає з розширених вен стравоходу, виразці стравоходу, розпаді пухлини стравоходу.

Гіперсалівація – рефлекторна (через блукаючий нерв) гіперфункція слинних на тлі подразнення рецепторів стравоходу. Заковтування великої кількості слини веде до її скупчення над звуженою ділянкою стравоходу. Це ще більше посилює дисфагію.

Шлунок:

Розпитування: Скарги. Головними скаргами при захворюванні шлунка є біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, відригування, печія, порушення апетиту, спотворення. На основі скарги можемо виділити чотири синдроми – больовий, диспепсичний, шлункової кровотечі, астеновегетативний.

Так само деталізують скарги при розпитуванні за інші органи травної системи: кишечник, підшлункова залоза, печінка. Дуже уважно проводять об’єктивне обстеження.

Огляд – за загальноприйнятою схемою.

Огляд ротової порожнини проводиться дуже ретельно. Відсутність значного кількості зубів не забезпечує достатнього пережовування їжі, а наявність карієсних зубів спричиняє поширення до шлунку мікробної флори. Це призводить до виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту.

Язик, як вважається, є «дзеркалом шлунково-кишкового тракту». При гострому гастриті язик обкладений сіро-білим нальотом з неприємним запахом. При перитоніті язик сухий. При захворюванні на рак шлунку та гастрит з пониженою кислотністю язик із згладженими сосочками. При гастриті з підвищеною кислотністю сосочки на язиці різко виражені. Язик при захворюваннях кишечника нерідко стає малиново-червоним, сосочки його згладжуються, це дістало назву «кардинальський язик». Ясна можуть бути розпушеними і кровоточити. При хронічних захворюваннях спостерігається авітаміноз, що виявляється запаленням шкіри у куточках рота – так званий ангулярний стоматит.

Огляд живота проводять в двох положеннях хворого: у вертикальному і горизонтальному. Пальпація живота вимагає чіткого уявлення про топографію органів черевної порожнини. Проводиться у вертикальному, так і у горизонтальному положенні хворого. Починають із поверхневої, мета якої – виявити болючість, напруження черевної стінки, випинання та ущільнення в черевній порожнині. Для визначення їхньої локалізації розрізняють дев’ять топографічних ділянок: епігастрій (надчерев’я, що охоплює власне епігастрій, праве і ліве підребер’я); мезогастрій (навколопупкова, права і ліва здухвинні ділянки); гіпогастрій (права і ліва пахвові та надлобкова ділянки). Проводяться поверхнева та глибока, методична топографічна, ковзна пальпація.

Послідовність пальпації органів черевної порожнини:

1. Сигмоподібна кишка.

2. Сліпа кишка.

3. Висхідна та нисхідна ободова кишки.

4. Шлунок.

5. Поперечно-ободова кишка.

6. Печінка.

7. Селезінка.

8. Підшлункова залоза.

Перкусія живота – у здорових людей виявляється тимпанічний звук. Над проекцією печінки в правому підребер’ї – тупий звук. Зникнення тупого звуку і поява замість нього тимпанічного звуку свідчать про навність вільного повітря в черевній порожнині (при перфоративній виразці шлунка чи дванадцятипалої кишки).