2. Конкретні цілі

- знати етіологічні чинники, що сприяють синдрому ущільнення легеневої тканини

-знати етіологічні чинники, що спричиняють розвиток синдромів накопичення рідини та повітря в плевральній порожнині

-знати симптоматологію синдромів дольового та вогнищевого ущільнення легеневої тканини

- знати симптоми, що в сукупності утворюють синдроми накопичення рідини та повітря в плевральній порожнині

-поняття ателектазу :синдром компресійоного ателектазу легені та обтураційний ателектаз

3. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Анатомія	Будова легеневої тканини, плевральних листків, внутрішньоплеврального вмісту
Гістологія	Будова долі, сегменту легень, парієтальної та вісцеральної плеври
Біохімія	Хімічний склад внутрішньоплевральної рідини
Патологічна анатомія	Зміни будови долі та сегменту за наявності дольового та вогнищевого ущільнення легеневої тканини, зміни будови плевральних листків та внутрішньоплеврального вмісту за наявності сухого та ексудативного плевриту
Нормальна фізіологія	Процеси нормального газообміну, основні показники ФЗД,
Патологічна фізіологія	Патологічні показники ФЗД, що характеризують дольове та вогнищеве ущільнення легень, накопичення повітря та рідини в плевральній порожнині, ознаки гострої дихальної недостатносі

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

-Повторити основні скарги за патології органів диханння

-Повторити основні пальпаторні зміни за патології органів дихання

-Повторити перкуторні зміни за патології органів дихання

-Повторити аускультативні зміни за патології органів дихання

-Повторити додаткові методи обстеження, знати зміни результатів за різних захворювань дихальної системи

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Термін
Вогнищеве ущільнення	Пневмоторакс
Дольове ущільнення	Трансудат
Гідроторакс	Лінія Елліс-Дамуазо
Гемоторакс	Ателектаз
Сероторакс	Трикутник Гарленда
Піоторакс	Зона Шкоди
Ексудат	Трикутник Раухфуса-Грокко
4.2. Теоретичні питання до заняття Етіологія і патогенез синдрому ущільнення легеневої тканини Симптоматологія синдрому ущільнення легеневої тканини Об’єктивні зміни, що спостерігаються за синдрому ущільнення легеневої тканини Етіологія і патогенез синдрому накопичення рідини в плевральній порожнині Симтоматологія синдрому накопичення рідини в плевральній порожнині Об’єктивні зміни, що спостерігаються при синдромі накопичення рідини в плевральній порожнині Етіологія і патогенез синдрому накопичення повітря в плевральній порожнині Симтоматологія синдрому накопичення повітря в плевральній порожнині Об’єктивні зміни, що спостерігаються при синдромі накопичення повітря в плевральній порожнині Ателектаз, види. Причини розвитку ателектазу. Основні об’єктивні зміни за ателектазу легень. Зміни результатів додаткових методів обстеження за всіх вищенаведених синдромів 4.3. Практичні навички

1. Збір анамнезу у тематичного хворого

2. Провести огляд хворого

3. Виконати пальпацію, перкусію, аускультацію хворого

4. Аналіз результатів додаткових методів обстеження хворих

Зміст теми

Синдром вогнищевого ущільнення легеневої тканини обумовлений заповненням альвеол запальною рідиною та фібрином (за наявності пневмонії), кров’ю (при інфаркті легені), проростанням долі легені сполучною тканиною (пневмосклероз) внаслідок тривалого перебігу запалення легені або пухлинною тканиною. Звичайною скаргою хворих є задишка; при огляді виражене відставання „хворої” половини грудної клітки під час дихання, голосове тремтіння в зоні ущільнення посилене; перкуторно над ділянкою ущільнення легені відмічається притуплення перкуторного звуку або тупість, під час аускультації – бронхіальне дихання, посилення бронхофонії, і при наявності рідкого секрету в мілких бронхах – звучні хрипи. Рентгенологічне обстеження виявляє вогнище затемнення (тобто ущільнення) в легеневій тканині, розміри та форма якого визначаються характером захворювання, його стадією.

Синдром накопичення рідини в плевральній порожнині спостерігається при гідротораксі (скопичення незапальної рідини- трансудата, наприклад при серцевій недостатності) або за наявності ексудативного плевриту (запалення плеври). Для нього характерні задишка, яка з’являється в результаті дихальної недостатності, що викликана сдавленням легені та зменшенням дихальної поверхні, асиметрія грудної клітки за рахунок збільшення тої її половини, в плевральній порожнині якої відбулося скупчення рідини, відставання „хворої” половини грудної клітки в акті дихання. Над ділянкою скупчення рідини голосове тремтіння різко послаблене або не визначається, перкуторно виявляється тупий звук або абсолютна тупість, під час аускультації дихання та бронхофонія різко послаблені або відсутні. Рентгенологічне дослідження виявляє затемнення в зоні накопичення рідини, частіше в нижньому відділі грудної клітки (при гідротораксі, як правило, двобічне). При цьому верхня межа затемнення доволі чітка, при скопичення в порожнині плеври трансудата вона розташована більш горизонтально, а при скопичення ексудату – косо і співпадає з лінією Дамуазо, що визначається перкуторно.

Синдром накопичення повітря в плевральній порожнині зустрічається при сполучення бронхів з плевральною порожниною (при субплевральному розташуванні туберкульозної каверни, абсцесу), при травмі грудної клітки. При цьому синдромі відмічається асиметрія грудної клітки за рахунок збільшення „хворої” половини, в якій виникло накопичення рідини, послаблення участі її в акті дихання. Над ділянкою скопичення повітря пальпаторно голосове тремтіння різко послаблене або відсутнє; перкуторно визначається тимпаніт, аускультативно – дихання та бронхофонія різко послаблені та не проводяться на поверхню грудної клітки. Під час рентгенологічного дослідження визначається світле легеневе поле без легеневого малюнку, а ближче до корня – тінь легені, що спалася.

Ателектаз визначається як спадіння легені або її частини при умові відсутності доступу повітря в альвеоли внаслідок закупорки або здавлення привідного бронха (обтураційний ателектаз) або здавлення самої легені ззовні (компресійний ателектаз)

Синдром обтураційного ателектазу може бути аспіраційного генезу- закупорка бронхів інородним тілом, блювотними масами, ендогенний – порушення прохідності бронхавнаслідок закупорки його пухлиною, яка росте ендобронхіально; екзогенний – здавлення бронха ззовні лімфатичними вузлами, пухлиною середостіння. Зі скарг домінує задишка, при огляді грудної клітки – відставання ураженої сторони в акті дихання, грудна клітка асиметрична, звуження міжреберних проміжків. Пальпаторно: голосове тремтіння відсутнє, т.я. бронх непрохідний. Перкусія порівняльна : виражене притуплення або тупий звук, топографічна – нижній край легені на стороні ураження дещо припіднятий, обмежена його рухомість. Аускультативно: дихання не вислуховується (зона „німої” легені) або різко послаблене везикулярне дихання. Бронхофонія не визначається.

Синдром компресійного ателектазу – здавлення легені ззовні плевральним випотом, транссудатом, кров’ю, повітрям, що знаходиться в плеврі або крупною пухлиною. Зі скарг переважає задишка. Огляд грудної клітки : відставання ураженої половини в акті дихання. Пальпаторно : голосове тремтіння над ділянкою легені. що спалася, посилене. Перкусія грудної клітки: порівняльна – притуплення перкуторного звуку над ділянкою легені, що спалася; топографічна – обмеження рухливості нижнього легеневого краю на стороні ураження. Аускультативно дихання тихе, бронхіальне. Бронхофонія посилена.

Матеріали для самоконтролю (додаються)

Рекомендована література.

1. Децик Ю.І., Нейко Е.М., Пиріг Л.А. та ін., за ред. Ю.І. Децика. Пропедевтика внутрішніх хвороб. – К.: Здоров’я, 1998.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими (За заг. ред. А.В. Епішина). – Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001.

3. Шкляр М.Б.Диагностика внутренних болезней. К.:1972

4. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. Основи діагностики внутрішніх хвороб (довідник) Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

5. Никула Т.Д., Шевчук С.Г.,Мойсеєнко В.О.,Хомазюк В.А.Пропедевтика внутрішніх хвороб.-К.,1996

Методичну розробку склала асистент Старжинська О.Л.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

медичного фак-ту №2

Завідувач кафедри

____________ проф. Жебель В.М.

«______»_____________ 200 ___ р.