2. Конкретні цілі.

Студент повинен знати:

1. Симптоматологію синдромів жовтяниці, цитолізу та мезенхімального запалення.

2. Етіологічні чинники кожного з синдромів

3. Морфологічні та біохімічні ознаки ураження печінки.

4. Визначення індексу гістологічної активності

5. Критерії Чайльда-Пью

Студент повинен вміти:

1. При опитуванні виявити скарги, що характерні для вказаних синдромів, проводити їх деталізацію.

2. Виявити ознаки наведених синдромів при загальному та місцевому огляді хворого та оцінити їх.

3. Визначити об’єм і послідовність різних методів дослідження хворого з вказаними синдромами ( фізичних, лабораторних, функціональних).

4. Описати методику проведення функціональних проб печінки та трактувати отримані результати.

5. Оцінювати результати лабораторних досліджень у хворих з патологією печінки.

6. Проводити диференційну діагностику жовтух.

1. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Біохімія, нормальна фізіологія, анатомія	Уявлення про нормальну структуру та функції печінки, зокрема, участь у пігментному, білковому обміні, метаболізмі жирів, вітамінів, мікроелементів.

2. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів. Характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін

Визначення

1. Цитолітичний синдром 2. Мезенхімального запалення 3.Жовтушний синдром 4. гемолітична жовтяниця 5. паренхіматозна жовтяниця 6. механічна жовтуха

- наслідок неспецифічної реакції гепатоцитів (їх руйнування) на дію пошкоджуючи факторів: фізичних, біологічних, хімічних. Проявляється жовтухою, підвищенням рівня АСТ, АЛТ, ЛДГ, альдолази, загального білірубіна як за рахунок прямого, так і за рахунок непрямого. - є наслідком процесів сенсибілізації імунокомпетентних клітин та активації ретикулоендотеліальної системи на ендогенну стимуляцію, є складною біологічною реакцією пристосувального характера, направлену на усунення патологічного агента. Клінічно: підвищення температури тіла, лейкопенія або лейкоцитоз, підвищення ШОЄ, полі артралгії, васкулітами, підвищенням рівня ά2- та γ-глобулінів в крові. - жовтушне забарвлення шкіри, склер та слизових оболонок в результаті накопичення білірубіна в крові (при підвищенні більше 32-35 мкмоль/л) з подальшим його відкладанням в тканинах. Виділяють 3 види жовтух: гемолітичну (над печінкову), паренхіматозну (печінкову), механічну (під печінкову). - виникає у разі гемолізу еритроцитів будь-якого генезу. Хар-ся: жовтушністю з лимонним відтінком на фоні блідості, незначним збільшенням печінки, при тривалому перебігові – селезінки, гіпербілірубінемією за рахунок непрямого, підвищенням стеркобіліну в калі, уробіліна в сечі, анемією, анізоцитозом, пойкілоцитозом. - виникає у разі ураження гепатоцитів. Хар-ся: яскраво-жовтим забарвленням, болями в ділянці печінки, збільшенням печінки, поза печінковими знаками (судинними зірочками, печінковими долонями, гінекомастією), геморрагіями, ознаками портальної гіпертензії, гіпербілірубінемією за рахунок прямого та непрямого, підвищенням рівня АСТ, АЛТ, ЛДГ5, диспротеінемією з гіпергаммаглобулінемією, зниженням стеркобіліна в калі, та уробіліну в сечі, появою білірубіна в сечі. - виникає при обтурації жовчовивідних шляхів. Хар-ся: болями в правому підребер’ї, лихоманка, шкірний зуд, темно-оливкове забарвлення шкіри, гіпербілірубінемією за рахунок прямого білірубіну . підвищенням активності лужної фосфатази, гамаглутамінтранспептидази (ГГТП), жирних кислот та холестерину. В сечі зникає уробіліноген, зявляється білірубін, в калі відсутній стеркобілін, кал ахолічний.

4.2. Теоретичні питання до заняття.

1. Симптоматологія синдромів жовтяниці, цитолізу та мезенхімального запалення.

2. Етіологічні чинники кожного з синдромів

3. Морфологічні та біохімічні ознаки ураження печінки.

4. Види жовтяниць

5. Визначення індексу гістологічної активності

6. Критерії Чайльда-Пью

4.3. Практичні завдання, які виконують на занятті

1. Розпитування хворих з метою виявлення синдромів цитолізу, жовтухи, мезенхімального запалення.

2. Огляд та фізикальне обстеження хворих з патологією печінки

3. Методика проведення функціональних проб печінки та трактування отриманих результатів.

7. Оцінка результатів лабораторних досліджень у хворих з патологією печінки.

8. Диференційна діагностика жовтух.

3. Зміст теми:

Захворювання печінки досить розповсюджена патологія, перші явні клінічні прояви часто з’являються при значному прогресуванні захворювання, а ранні симптоми малопомітні та неспецифічні. Тому адекватна діагностика хвороб печінки є важливою та складною проблемою. Особливого значення набуває вміння виявляти синдроми, характерні для ураження печінки, та групувати їх з метою встановлення вірного діагнозу із застосуванням як об’єктивного обстеження, так і доступних додаткових методів дослідження. При різноманітних захворюваннях печінки виникає ряд симптомів, які можна згрупувати у синдроми. Вивченню підлягають 3 з них: жовтяниці, цитолізу та мезенхімального запалення.

Цитолітичний синдром - наслідок неспецифічної реакції гепатоцитів (їх руйнування) на дію пошкоджуючи факторів: фізичних, біологічних, хімічних. Проявляється жовтухою, підвищенням рівня АСТ, АЛТ, ЛДГ, альдолази, загального білірубіна як за рахунок прямого, так і за рахунок непрямого.

Мезенхімального запалення - є наслідком процесів сенсибілізації імунокомпетентних клітин та активації ретикулоендотеліальної системи на ендогенну стимуляцію, є складною біологічною реакцією пристосувального характера, направлену на усунення патологічного агента. Клінічно: підвищення температури тіла, лейкопенія або лейкоцитоз, підвищення ШОЄ, полі артралгії, васкулітами, підвищенням рівня ά₂- та γ-глобулінів в крові.

Жовтушний синдром - жовтушне забарвлення шкіри, склер та слизових оболонок в результаті накопичення білірубіна в крові (при підвищенні більше 32-35 мкмоль/л) з подальшим його відкладанням в тканинах. Виділяють 3 види жовтух: гемолітичну (над печінкову), паренхіматозну (печінкову), механічну (під печінкову).

Гемолітична жовтяниця - виникає у разі гемолізу еритроцитів будь-якого генезу. Хар-ся: жовтушністю з лимонним відтінком на фоні блідості, незначним збільшенням печінки, при тривалому перебігові – селезінки, гіпербілірубінемією за рахунок непрямого, підвищенням стеркобіліну в калі, уробіліна в сечі, анемією, анізоцитозом, пойкілоцитозом.

Паренхіматозна жовтяниця - виникає у разі ураження гепатоцитів. Хар-ся: яскраво-жовтим забарвленням, болями в ділянці печінки, збільшенням печінки, поза печінковими знаками (судинними зірочками, печінковими долонями, гінекомастією), геморрагіями, ознаками портальної гіпертензії, гіпербілірубінемією за рахунок прямого та непрямого, підвищенням рівня АСТ, АЛТ, ЛДГ₅, диспротеінемією з гіпергаммаглобулінемією, зниженням стеркобіліна в калі, та уробіліну в сечі, появою білірубіна в сечі.

Механічна жовтуха - виникає при обтурації жовчовивідних шляхів. Хар-ся: болями в правому підребер’ї, лихоманка, шкірний зуд, темно-оливкове забарвлення шкіри, гіпербілірубінемією за рахунок прямого білірубіну . підвищенням активності лужної фосфатази, гамаглутамінтранспептидази (ГГТП), жирних кислот та холестерину. В сечі зникає уробіліноген, зявляється білірубін, в калі відсутній стеркобілін, кал ахолічний.

4. Матеріали для самоконтролю: тести, ситуаційні задачі додаються.

7. Література.

Основна

а) Пропедевтика внутр. хвороб за редакцією Ю.І. Децика.- Київ – Здоров”я – 1998. с. 502.

б) Пропедевтика внутр. хвороб з доглядом за терапевтичними хворими за загальною редакцією д. м. н. професора А.В. Єпішина.- Тернопіль – Укрмедкнига. – 2001. – с. 767.

в) Гребнев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. – М. – Мед. – 2000 г. 528 с.

Додаткова:

а) Пелещук А.П., Передерий В.Г., Рейдержан М.І. Фізичні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. – Київ. Здоров’я. – 1993. 102 с.

б) Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. М. – Медиц. Литература. – 1999. – Т.№1. 528 с.

в) Цимерман Я.С. Очерки клинической гастоентерологии. – М. Медицина. – 1998. 346 с.

г) Хворостика В.Н. Руководство к практическим заняттям по гастроентерологи. Харьков, „Основа” – 1990. 326 с.

асистент Старжинська О.Л.

Міністерство охорони здоровя України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини мед. фак-ту №2

Зав. кафедри_______проф. В.М. Жебель

„___”_____________200__р.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Назва дисципліни	Пропедевтика внутрішніх хвороб
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Основні симптоми та синдроми при захворюваннях печінки: портальної гіпертензії, печінкової недостатності. Хронічний гепатит, цироз.
Курс	ІІІ курс
Факультет	Медичний №2

Вінниця