Аналіз типових помилок водія піл час зміни напрямку руху.

Загальні типові помилки при керуванні рульовим колесом:

1. обхват у верхньому (мал.23-а) або нижньому (мал.23-б,г) секторах рульового колеса свідчить про стомлення водія, спричиняє зменшення кута і швидкості повороту рульового колеса;

2. обхват І поворот рульового колеса на спиці (мал.23-д) перешкоджає поворот рульового колеса для повороту на великий кут;

3. одночасний обхват у верхньому і нижньому секторах (мал.23-в) перешкоджає швидкій координації дій водія при повороті;

4. занадто відкритий обхват, коли великі пальці рук знаходяться зовні ободу рульового колеса, не дає змоги блокувати несподіване обертання рульового колеса через відповідну реакцію колеса на дорогу, особливо, при наїзді на перешкоду або під час руху по колії або піску;

5. колове обертання однією рукою з постійно розкритою кистю послаблює контакт руки з рульовим колесом і може спричинити проковзування руки по ободу;

6. 

   а б в ввв

   п

   Мал.23 Неправильне положення рук на кермі:

   а - обхват у верхньому

   секторі;

   б,в - обхват у нижньому секторі;

   г - обхват одночасно у верхньому

   і нижньому секторах;

   д - обхват на спиці

   овне відпускання рульового колеса під час руху створює передумови для несподіваної довільної зміни напряму руху.

Техніку керування рульовим колесом можна легко засвоїти за допомогою тренажера, найдоступнішим з яких є автомобіль з підвішеною передньою віссю. Всі вправи спочатку виконують у повільному темпі поелементно.

Прийоми керування гальмовою системою.

Одним Із елементів керування автомобілем є гальмування, яке застосовується для зменшення швидкості у разі появи перешкоди чи небезпеки на дорозі, підтримування постійної швидкості в певних умовах (під час руху на спуску), зупинки автомобіля, утримання його нерухомим.

Більшість водіїв вважають, що вони досконало володіють прийомами гальмування. Однак це не так. Спортсмени-автогонщики володіють 8-10 способами гальмування. Кваліфікований водій використовує 2-3 способи гальмування, часто не знаючи, який з них найефективніший. Неправильний вибір способу гальмування може призвести до наїзду на людей чи перешкоду. Різке гальмування спричиняє блокування коліс, а отже, збільшення гальмового шляху. Його наслідками можуть бути також занос, втрата керованості та перекидання автомобіля. Водій повинен чітко засвоїти, то вибір способу гальмування залежить від конкретних дорожніх умов і швидкості руху.

За кінцевим ефектом гальмування буває частковим і повним. Часткове гальмування призначене для зниження швидкості до оптимальної, скорочення безпечної дистанції, створення сприятливих умов для маневру і т.ін. Повне гальмування застосовується для зупинки автомобіля.

Існує чотири види гальмування: службове, екстрене, аварійне і стоянкове. Службове гальмування заздалегідь прогнозується водієм для зупинки автомобіля у наперед визначеному місці, для зниження швидкості або підтримання її у певних межах (наприклад, під час руху на спусках). Цей вид гальмування здійснюють плавно, без максимального натискування на гальмову педаль, завдяки чому забезпечуються комфорт для пасажирів і цілісність вантажу.

Екстрене гальмування призначене для зупинки транспортного засобу на мінімальній відстані, як правило, раптово, у випадках виникнення загрози наїзду, коли необхідно швидко зупинити автомобіль або різко знизити швидкість. Інтенсивність цього гальмування максимальна і визначається можливостями водія. Під час екстреного гальмування гальмову педаль натискають швидко і сильно. Одночасно можна використати також стоянкове гальмо, допоміжну гальмову систему.

При ушкодженні або виході з ладу робочої гальмової системи водій здійснює аварійне гальмування.

Повільне, термінове, переривчасте гальмування.

Гальмування автомобіля робочою гальмовою системою може бути плавним, різким, ступінчастим, переривчастим і аварійним.

Плавному гальмуванню віддають перевагу під час службового гальмування (мал.24-а). Для зупинки праворуч його виконують у такій послідовності:

а) подивитись у дзеркало заднього виду;

б) увімкнути покажчики повороту праворуч;

в) зняти ногу і педалі регулювання подачі палива;

г) плавно натиснути на педаль гальма {приблизно па 1 /З ЇЇ ходу);

д) повернути рульове колесо вправо;

є) безпосередньо перед зупинкою натиснути педаль зчеплення, щоб не зупинився двигун;

ж) утримуючи обидві ноги на педалях зчеплення і гальма перевести важіль перемикання передач у нейтральне положення;

з) повністю зупинити автомобіль, натискуючи на педаль гальма;

і) загальмувати автомобіль стоянковим гальмом і відпустити обидві педалі.

На сухому покритті службове гальмування можна виконувати також в інший спосіб: під час руху на невеликій швидкості вимкнути зчеплення. потім плавно збільшити тиск на педаль гальма, послабивши йоги безпосередньо перед зупинкою. Щоб попередити водіїв, які рухаються позаду, про намір інтенсивно загальмувати, водій кілька разів злегка переривчасто натискає на педаль гальма, вмикаючи стоп-сигнали.

Різке гальмування призначене виключно для екстреного уповільнення руху автомобіля. Водій швидко і сильно натискає на педаль гальма аж до блокування коліс (мал.24-в).

Мал.24 Зміна зусилля (Р) на педалі залежно віл виду гальмування робочою гальмовою системою:

а) плавне;

б) переривчасте;

в) різке;

г) ступінчасте.

Сила інерції під час різкого гальмування зумовлює перерозподіл маси автомобіля відносно його осей - передня перевантажується, задня розвантажується (мал.25).

Мгапьм