Буксирування механічних транспортних засобів

Буксирування — переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації транспортних составів на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.

Буксирування застосовується в основному для транспортування несправних транспортних засобів до місця ремонту або місця стоянки.

Застосовується три способи буксирування:

• на гнучкому зчепленні;

• на жорсткому зчепленні;

• методом часткового навантаження.

Швидкість руху під час буксирування не повинна перевищувати 50 км/год.

Найпоширенішим є буксирування на гнучкій зчіпці. Його застосовують для буксирування несправних автомобілів з діючими кермом і гальмами. З'єднувальним елементом між автомобілями при буксируванні на гнучкій зчіпці є трос або канат. Гнучку зчіпку завдовжки 4-6 м міцно закріплюють на буксирні пристрої обох автомобілів (мал. 121).

П

Мал.121 Кріплення гнучкої зчіпки на автомобілі, який буксирується:

а) правильне;

б) неправильне.

еред буксируванням як на гнучкій, так і на жорсткій зчіпці водіям слід уважно оглянути сполучну ланку і домовитися про порядок взаємодії під час руху. Застосовують такі умовні сигнали: гальмування (рукою, звуковим сигналом), світлові покажчики поворотів. Водій автомобіля, який буксирують, повинен дублювати сигнали вмикання поворотів на автомобілі, який буксирує. Про необхідність зупинки водій автомобіля, який буксирують, повідомляє звуковим сигналом. Щоб гальмування було повільним, без ривків, водій автомобіля, який буксирує, заздалегідь кілька разів вмикає стоп-сигнали. Він повинен періодично дивитися у дзеркало заднього виду, контролюючи умови руху.

Найголовніше правило буксирування рівномірний рух з плавним розгоном і гальмуванням. В значній мірі це залежить від досвіду водія буксируючого автомобіля. Рушати на гнучкій зчіпці слід повільно з напіввимкнутим зчепленням і на малих обертах двигуна, з попередньо натягнутим тросом. Розгін на кожній з передач повинен бути повільним, без ривків, перемикання передач - швидким, щоб не допустити послаблення тросу, ривків і розриву сполучної ланки. Дія кращого контролю дорожньої ситуації водій заднього автомобіля може змістити його до центру дороги (мал.122).

Мал.122 Оглядовість при буксируванні

а) без зміщення;

б) із зміщенням ліворуч.

Постійний натяг троса забезпечується пригальмовуванням автомобіля, який буксирують. Під час руху вгору слід заздалегідь перейти на знижену передачу, оскільки при перемиканні передач, автомобіль, який буксирує, втрачає швидкість, що призводить до провисання сполучної ланки.

Трапляється, що буксируючи автомобіль необхідно здійснювати обгін або об'їзд. Складність здійснення цих маневрів тепер значно вища – поки другий автомобіль не об'їхав перешкоду, першому не можна повертатися на свою смугу. Ще складніше обганяти або об'їжджати перед поворотом: буксированому автомобілю може не залишитись ні місця, ні часу для завершення маневру. Водію автомобіля, який буксирує, необхідно пам'ятати про те, що на поворотах задній автомобіль змішується до центру, щоб при виборі траєкторії руху, не допускати заїзду на тротуари і смугу зустрічного руху.

Змінювати смугу при завершенні обгону або об'їзду слід тоді, коли автомобіль, який буксирують, проїхав перешкоду.

При русі під ухил буксируючий автомобіль не повинен гальмувати першим, так як при цьому виникне зближення автомобілів, провисання сполучної ланки, наїзд на неї, різке гальмування буксированого автомобіля, потім ривок і маса інших неприємностей. Вся відповідальність за благополучний спуск лежить на водієві буксируючого автомобіля. Він повинен уважно стежити за дорогою і пригальмовувати, але не гальмувати! - даючи можливість першому підтримувати рівномірний рух з натягом сполучної ланки. На підйомі, щоб не переключатись і не смикати зайвий раз автомобілі, краще з самого початку включити ту передачу, на якій можна піднятися вгору. В гіршому випадку невиключений ривок троса, так як під час переключання передач буксируючий автомобіль втрачає швидкість швидше, ніж буксирований.

Жорстке зчеплення застосовується для буксирування автомобілів з несправними гальмами, у яких колеса не пошкоджені і обертаються. Для жорсткої зчеплення використовують трубу або штангу з привареними вушками. Довжина зчеплення не повинна перевищувати 4 м, щоб зменшити відхилення заднього автомобіля. Жорстке зчеплення типу "вилка" забезпечує слідування буксированого автомобіля по колії тягача.

Буксирування методом часткового навантаження на платформу чи вивішуванням передньої або задньої осі автомобіля на спеціальний опорний пристрій застосовують при несправності керма, переднього моста, маточин, дисків, барабанів коліс або коли автомобіль знаходиться в аварійному стані. Цими способами буксирують також нові автомобілі на шляху від завода-виготовлювача до споживача.

Перед початком буксирування в світлу пору доби на автомобілі, який буксирує, вмикають ближнє світло фар або протитуманні фари, а на задньому автомобілі - аварійну світлову сигналізацію. У разі несправності або відсутності сигналізації на автомобілі, який буксирують, позаду прикріпляють знак аварійної зупинки.

Максимально довжина зчеплених транспортних засобів - 22 м (маршрутних транспортних засобів - ЗО м).

Якщо на автомобілі, який буксирують, робоче гальмо має пневматичний привід, то його двигун повинен працювати для створення тиску повітря в системі. Якщо автомобіль, що буксирує, обладнаний пристроєм для живлення стисненим повітрям гальмової системи автомобіля, який буксирують, то потреба в роботі двигуна останнього відпадає.

Забороняється тривале буксирування з непрацюючим двигуном транспортних засобів, що мають гідропідсилювач рульового керування, оскільки це значно збільшує навантаження на рульовий механізм та гідропідсилювач гальмової системи.