Індивідуальні психофізіологічні якості водія: відчуття і сприймання; сенсорні і розумові навички в оцінці і прогнозуванні дорожньо-транспортних ситуацій

Уся інформація про дорогу, розташовані на ній об'єкти та про автомобіль надходять до водія через органи чуття, викликаючи в нього відчуття.

Відчуття - це відображення в свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу, які безпосередньо діють на органи чуття.

Розрізняють відчуття: зорові, слухові, дотикові, вестибулярні, вібраційні, теплові та м'язово-шкіряні.

Основну роль у діяльності водія відіграють зорові відчуття, завдяки яким надходить близько 85% усіх відомостей, необхідних для керування автомобілем.

У різних людей відчуття неоднакове. Відчуття залежить від природних даних людини, віку, загартованості, досвіду, професіональних знань, навичок та інших якостей. Досвідчений водій точніше за початківця відчуває різницю в освітленості дороги за обмеженої видимості, швидше помічає шуми, типові для несправних сполучень автомобіля. Завдяки відчуттю водій виявляє, предмети й явища і оцінює їхні властивості: положення рухомих і нерухомих об'єктів на дорозі, їх форму, розміри, колір. Відчуття тієї самої людини змінюється в залежності не тільки від досвіду, а й від її стану.

На підставі відчуття формується найбільш складний психологічний процес - сприйняття.

Сприйняття це процес, який полягає у відображенні якостей і властивостей предметів у вигляді єдиного образу. Він пов'язаний з розумінням суті, предметів і явищ. Швидкозмінна дорожня обстановка змушує водія сприймати більшу за обсягом інформацію від зорових, звукових та інших подразників. Тому його сприймання має бути повним швидким і точним. Особисті якості в цьому залежать від знань і досвіду водія і стосуються окремих властивостей уваги.

Так, в результаті комплексу відчуттів (зорового, слухового, вібраційного, м'язово-шкіряного) у водія формується так зване "відчуття машини", при якому водій сприймає навіть невеликі зміни в положенні автомобіля або швидкості його руху.

Важливим засобом отримання інформації є слухове сприйняття - реакція слухової системи на звук. Воно зумовлюється трьома факторами: слуховим аналізатором, джерелом звуку та середовищем передачі звуку від цього джерела до вуха.

За допомогою слуху водій оцінює роботу агрегатів автомобіля, реагує на звукові сигнали на залізничних переїздах, сигнали інших водіїв, внутрішню сигналізацію. Під впливом постійної дії шуму збільшується час реакції, знижується зорове сприйняття, порушується координація і настає передчасна втома водія.

Сенсорні навички - розвиваються на заняттях по водінню автомобілів вдосконалюються в процесі самостійної діяльності водія.

Сенсорні навички дозволяють водію чітко оцінити профіль дороги, відстань до об'єктів та між ними, швидкість та її зміну, а також визначити відхилення автомобіля від бажаної траєкторії руху.

Особливу складність представляє розвиток - розумових навичок.

Від того, на скільки розвинуті розумові навички, залежить швидкість і точність оцінки дорожньої обстановки і прогнозу її розвитку, що необхідно і для своєчасного прийняття рішення. Добре розвинуті розумові навички забезпечують швидке і чітке виконання різних маневрів, особливо при обгоні, проїзді нерегульованих перехресть. Вони допомагають правильно поступити в складній дорожній обстановці, вибрати необхідну передачу, оптимальну швидкість.

Розвитку розумових навичок сприяє запровадження в автошколах і на автотранспортних підприємствах ситуаційного навчання. Воно полягає в систематизації та аналізі типових дорожньо-транспортних ситуацій, в результаті розвитку яких, виникли або можуть виникнути дорожньо- транспортні пригоди.