Мал. 105 Рух по заболочених луках

Якщо нижні частини автомобіля зачіплюють грунт, необхідно при допомозі домкрата або ваги підняти задній міст і підкласти під колеса підручні матеріали. Вагою може служити колода довжиною 3 - 4 м (мал. 106а).

Застряглий автомобіль можна витягнути за допомогою лебідки, використовуючи в якості опори дерево, закопаний стовп тощо (мал. 106-б). Якщо на застряглому автомобілі відсутня лебідка, витягти автомобіль можна а допомогою троса, прикріпленого одним кінцем до опори, а другим – до диска ведучого колеса.

Мал. 106 Витягування застряглого автомобіля:

а- виважування вагою; б- за допомогою лебідки

Д

Мал. 107 Засоби підвищення прохідності:

а, б - дрібноланкові ланцюги

протиковзання для одинарних та

здвоєних коліс;

в - тракові ланцюги протиковзання;

г- колодка;

д - браслети

ля підвищення прохідності на автомобілях можуть бути застосовані різноманітні засоби: ланцюги протиковзання, знімні браслети, протибуксовочні колодки (мал. 107). На автомобілях підвищеної прохідності включають передній міст і блокування диференціала.

Для лісових доріг характерні глибокі колії, круті закриті повороти, випинання коренів, вибоїни, важкі глинисті ґрунти. Можливість застрягання на цих ділянках значно збільшується. Рухатись по лісовій місцевості слід особливо обережно, щоб не пошкодити гальмову систему, рульові тяги, радіатор, шини. Перед початком руху по дрібних кущах або густій траві необхідно впевнитись у відсутності ям. пнів, вибоїн, каменів, захистити радіатор і скло фар від пошкоджень. Бокове скло автомобіля доцільне опустити, щоб краще чути наближення зустрічного транспортного засобу. Для зустрічного роз'їзду треба вибрати широке місце на дорозі, зупинитись після проїзду зустрічного автомобіля рухатись далі. Перед проїздом ділянки з вологим ґрунтом слід скористатися будь-яким підручним матеріалом для устилання небезпечних місць. Якщо на шляху трапляються великі калюжі, то заздалегідь перевіряють дно, щоб впевнитися у відсутності каменів тощо, Ділянки з глибоким багном долають на підвищених передачах, з розгону при підвищеній частоті обертання колінчастого вала двигуна.

Під час руху через невеликі річки, струмки, яри на дорозі нерідко трапляються дерев'яні мости або тимчасові настили (помости), вантажопідйомність яких невідомі. В цьому випадку водій зобов'язанні зупинитись, оглянути палі (опори) мосту, настил (повздовжні і поперечні колоди, дошки), впевнитись у міцності споруд , приблизно визначити вантажопідйомність мосту. При цьому беруть до уваги величину прогону між палями, товщину палей, насадок і настилу, (мал. 108).

По цих даних за допомогою таблиці (1) визначають вантажопід­йомність мосту.

	Товщина, см			Вантажопід­йомність, тон
палей	насадок	прогонів	настилу
15-16	18-20	22-25	6-8	15
17	20-22	26-28	7-9	30
18	22-25	29-30	9	50
25	25-30	32-36	10	100

Таблиця 1

Мал. 108 Елементи дерев'яного мосту:

1. паля;

2. насадка;

3. прогін;

4. настил

Рухаючись по дерев'яному мосту та щитових дорогах слід уникати різких ривків, гальмувань, зупинок, наїзду на ослаблені кріплення колод або дощок, а також на скоби та цвяхи. Різкі гальмування можуть призвести до того, що колеса зсунуть настил з жердин або колод і проваляться.

Під час проїзду по вузьких мостах зустрічний транспорт необхідно пропустити. Обгін категорично забороняється.

Рух автомобіля по снігу необхідно здійснювати з особливою увагою і обережністю. Для того, щоб попередити підвищене спрацювання деталей або їх поломку, так як мастило в механізмах трансмісії в початковий момент ще не розігрілося і створює великий опір деталям, що обертаються, рушати з місця взимку слід після прогрівання двигуна, коли температура охолодної рідини становить 85-90°С, і на першій передачі.

Під час руху по снігових дорогах краще, по можливості. використовувати колію, утворену автомобілями, що проїхали раніше. При цьому необхідно враховувати, що дуже глибока колія небезпечна для руху, так як можливе зачіплювання агрегатів автомобіля за поверхню дороги, а також утруднений виїзд автомобіля із колії при зустрічних роз'їздах. Рухатись по колії необхідно зі швидкістю не більше 40 км/год і не відхиляючись у бік, так як автомобіль може застрягнути в снігу.

Добре накочена снігова дорога зазвичай не викликає ніяких труднощів, але слід пам'ятати, що при русі по ній значно зменшується зчеплення коліс з дорогою. Тому, в подібних умовах не рекомендується різко повертати рульове колесо, різко гальмувати. Перед поворотом, запобігаючи можливому заносу автомобіля, необхідно завчасно зменшити швидкість.

Якщо на дорозі зустрічаються невеликі снігові замети, то їх слід долати з розгону під прямим кутом, не переключаючи передачі, не роблячи поворотів і не зменшуючи обертів двигуна.

Засніжені ділянки дороги протяжністю більше 5 метрів, рекомен­дується долати на пониженій передачі.

У випадку застрягання автомобіля в снігу не можна допускати довгочасного буксування коліс, запобігаючи, утворенню обледенілих лунок під колесами, а також спрацювання шин. Необхідно відвести автомобіль назад по колії на 5-7 метрів, дати йому невеликий розгін і повторити рух вперед.

При буксуванні ведучих коліс не слід збільшувати оберти колінчастого вала. Необхідно розчистити сніг, підсипати пісок або підкласти хмиз і продовжити рух.

Якщо на шляху руху водію зустрівся глибокий ущільнений сніг висотою не більше половини діаметра колеса, його слід долати з одягненими ланцюгами протиковзання або з допомогою інших засобів підвищення прохідності автомобіля на другій або третій передачі з постійними обертами двигуна.

Особливо уважним слід бути при русі по сніговій цілині. Щоб попередити будь-які пригоди, необхідно завчасно здійснити розвідку шляху, визначити важкопрохідні місця, впевнитись у відсутності ям, пеньків, повалених дерев. Крім того, слід перевірній глибину і щільність снігу, по можливості виорати для руху ділянки дороги з незначним сніговим покривом, без поворотів або, в крайньому випадку, з невеликим радіусом повороту.

Пам'ятайте! Рухатися по снігу потрібно без зупинок і переключання передач, так як це може призвести до втрати швидкості, а після зупинки значно утруднить рушання з місця.

Є і другий спосіб збільшення прохідності автомобіля по снігу. Часто на практиці водії при необхідності знижують тиск повітря в шинах, а також зменшують кількість вантажу в кузові. Прохідність автомобіля збільшується за рахунок зменшення питомого тиску коліс на сніг. Слід відмітити, що швидкість автомобіля при зниженому тиску повітря в шинах не повинна перевищувати 25 км/год.

На автомобілях, що мають передній ведучий міст, водії при проїзді снігових ділянок повинні включити його завчасно, тому, що при роботі переднього ведучого моста збільшується зчеплення коліс із сніговим покривом до 30%, і тим самим значно підвищується прохідність автомобіля. Для успішного руху автомобілів по снігу у складі колони доцільно попереду неї направити автомобіль підвищеної прохідності. Рух інших автомобілів повинен бути по колії, без відхилень в бік, з дистанцією 30-40 метрів один від одного і зі швидкістю 30-40 км/год.