Дії водія при засліпленні.
Згідно вимог Правил дорожньою руху, щоб запобігти засліпленню водіїв, перемикати дальнє світло фар на ближнє необхідно не менш, як за 250 м до зустрічного автомобіля. Якщо водій останнього не перемикає дальнє світло на ближнє, то слід попередити його повторним перемиканням світла фар.
У випадку засліплення яскравим світлом фар зустрічних машин водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію і зупинитися, не змінюючи смуги руху.
У стані засліплення водій не в змозі контролювати траєкторію руху автомобіля. Тривалість повернення нормального зору (адаптація) у водіїв не однакова - залежно від віку, стану здоров'я та втомленості вона коливається в межах 20-30 сек.
Після незначного засліплення зір відновлюється через 10 сек. При швидкості 60 км/год, за цей час автомобіль проїде:
де:
S - відстань, яку пройде автомобіль, за час засліплення водія:
V- швидкість руху автомобіля;
t — час відновлення зору водії при засліпленні;
3,6 - коефіцієнт переводу швидкості (з км/год в м/сек);
Оскільки видимість дороги при дальньому світлі фар становить 100 м, тобто само на цьому відрізку шляху водій бачить перешкоду, у разі засліплення він їхатиме "всліпу" ще 66 м. Якщо не вжити заходів безпеки, існує реальна загроза наїзду на перешкоду (мал.99).
Мал.99 Видима і невидима частина дороги
під час руху транспортного засобу в
темну пору доби
Запобігання засліпленню.
Під час зустрічного роз'їзду погляд водія повинен охоплювати проїзну частину і узбіччя. Перед перемиканням світла фар слід уважно подивитися вперед, щоб запам'ятати дорожні умови. Якщо водій зустрічного транспортного засобу не увімкнув ближнє світло і засліпив вас, не можна відповідати йому тим самим. Причиною може бути його недостатня кваліфікація, невміння визначити момент перемикання світла фар. Треба враховувати також, що окремі водії вантажних автомобілів досить часто не перемикають дальнє світло, оскільки кабіни розташовані високо і дальнє світло фар зустрічних автомобілів не засліплює їх.
Мал.100 Небезпечна ситуація під час руху на повороті
ри зустрічному роз`їзді на поворотах
водії машин, що рухаються вздовж
зовнішньої кривої, перебувають у гіршому
положенні порівняно з тими, що рухаються
вздовж внутрішньої кривої (мал. 100).
Під час повороту ліворуч, водій, що його здійснює повинен першим передбачити можливість засліплення: знизити швидкість, стежити за правим краєм дороги, уникаючи погляду на фари під'їжджаючого до повороту автомобіля.
Наближаючись до спуску чи підйому, перемикати світло фар з дальнього на ближнє слід до того, як промені фар керованого і зустрічного автомобілів зустрінуться (мал.101).
Мал.101 Перемикання світла фар під час руху:
а - на підйомі; б - на спуску
6.КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЕМ У СКЛАДНИХ ДОРОЖНІХ УМОВАХ
Керування автомобілем в умовах бездоріжжя, на польових,
лісних, колійних, щитових дорогах, " зимниках"
і льодових переправах
Поїздки по бездоріжжю випадають не часто, але до них слід бути готовими. Під час руху по бездоріжжю водій повинен знати основні правила подолання важкопрохідних ділянок: технічно правильно маневрувати автомобілем: стежити за дорогою, місцевістю навколо дороги, швидко орієнтуватися в дорожній ситуації, яка постійно змінюється; безпомилково вибирати швидкість руху, спосіб гальмування; точно і швидко обертати рульове колесо.
Для роботи в умовах бездоріжжя автомобіль повинен бути оснащений додатковим обладнанням і засобами для підвищення прохідності. Потрібно мати лопати, другий домкрат, ланцюги проти ковзання, сокиру, трос. На вантажних автомобілях потрібно мати, крім цього, кілька міцних дощок, дерев'яну вагу, пісок, пилку. Ланцюги проти ковзання встановлюють при під'їзді до важкопрохідної ділянки. Рухатися з такими ланцюгами по дорогах з твердим покриттям недопустимо, тому що це призведе до завчасного спрацювання шин і пошкодження дорожнього покриття.
Такі перешкоди, як рови, ями, насипи, рекомендується проїжджати під кутом, близьким до прямого, на понижених передачах. Автомобіль через перешкоду потрібно вести плавно, без різких поворотів і переключання передач. При наїзді на перешкоду рекомендується збільшити оберти колінчастого вала двигуна і одразу ж після подолання перешкоди зменшити їх, злегка пригальмовуючи автомобіль.
Рови, ями, насипи під гострим кутом проїжджати небезпечно: може виникнути великий перекіс автомобіля і поломка ресор, рами і т. інше.
Якщо на шляху зустрічається балка, то її краще долати з розгону і під деяким кутом.
Через косогір з боковим ухилом можна рухатись тільки по сухому ґрунту, на малій швидкості і пониженій передачі. Для запобігання перекидання автомобіля водій повинен знати допустимий нахил і розміщення центру ваги автомобіля і завжди бути готовим повернути кермо в бік нахилу.
На польових грунтових дорогах, що проходять по відкритій місцевості, багато нерівностей, поворотів з малим радіусом, примітивних мостів та інших перешкод. За таких умов збільшується навантаження на вузли і деталі автомобіля, що зумовлює їх швидке спрацювання та вихід з ладу.
На рівній і малопісчаній дорозі можливий рух зі швидкістю 50-60 км/год і навіть вищою. Але частіше водії ведуть автомобілі по ґрунтовій дорозі з невеликою швидкістю в постійній готовності до подолання перешкод. Якщо вибоїни на дорозі розміщені рівномірно, то рух можливий без переключання передач, однак постійно потрібно коригувати траєкторію руху рульовим колесом. Невеликі ями і виступи пропускають між колесами. Великі вибоїни, канави та інші перешкоди долають на нижчій передачі.
Перед ямою потрібно пригальмувати і включити нижчу передачу. Коли передні колеса в'їдуть в заглиблення ями, натискають на педаль керування дросельними заслінками і на підвищених обертах виїжджають з неї. Після того, як яму проїдуть передні колеса, знову пригальмовують автомобіль. Потім таким же чином проводять через яму задні колеса. Якщо на шляху руху з'являється перешкода, водій повинен швидко загальмувати. В момент наїзду на перешкоду колеса мають бути розгальмовані, щоб не спричинити поломку підвіски.